27.Проаналізувати проблему формування єдиного інформаційного простору Європи (за програмою і- 2010)

В Європі створюють єдиний інформаційний простір, який би включав в себе інформаційні простори всіх країн і був би захищений від американської експансії.

На сьогодні окремі регіони і країни визначають квоти на присутність у своєму інформаційному просторі транснаціональних монополій, інших держав та приватних осіб. Наприклад, Європейське співтовариство визначило таке співвідношення: 14% відводиться для вищезгаданих суб'єктів неєвропейського походження, 86% – для європейських суб'єктів. Окремі країни, наприклад Франція (яка проводить політику збереження франкофонії), виробляють спеціальне законодавство на присутність в своєму інформаційному просторі іншомовних (в даному випадку англомовних) представників.

Заходи з координації діяльності країн-членів ЄС по оцифровуванню культурної та наукової спадщини та поширенню в Інтернеті європейського цифрового контенту почали здійснюватися в 2000 р. з прийняттям в ЄС Лісабонської стратегії. В її межах у 2001 р. була створена Група Національних Представників і прийняті Лундські принципи та Лундський план дій до 2005 р. по оцифровуванню культурної та наукової спадщини та забезпечення доступу до неї.

Визнання важливості значення інформаційних технологій привело Єврокомісію до прийняття стратегії розвитку інформаційного суспільства в Європі, яка отримала назву “і2010 – Європейське інформаційне суспільство для росту та зайнятості”. Стратегія має три цілі:

· побудова Єдиного європейського інформаційного простору;

· збільшення інновацій та інвестицій у сферу досліджень інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ);

· створення інклюзивної цифрової економіки, зменшення цифрової нерівності та підвищення рівня життя через ІКТ.

Комісія підкреслює, що головною складовою Єдиного європейського інформаційного простору стане Європейська Цифрова Бібліотека. Ініціатива її створення належить лідерам ряду європейських країн. У травні 2005 р. Канцлер Німеччини Г. Шредер, Прем’єр-міністр Італії С. Берлусконі, Президент Польщі О. Кваснєвський та Прем’єр-міністр Іспанії Хосе Луіс Родрігес Сапатеро обговорили перспективу створення єдиного ресурсу, який би об’єднав європейські бібліотеки. Ідея була підтримана Єврокомісією, Європарламентом та урядами європейських країн.

В кінці 2005 р. завершилося виконання програми "Електронна Європа", і Європейська Комісія запропонувала нову рамкову стратегію подальшого розвитку інформаційного суспільства в країнах співдружності під назвою "i2010 - Європейське інформаційне суспільство 2010 року", яка просуває ідею відкритої і конкурентоспроможної цифрової економіки, підкреслюючи роль ІКТ в зростанні залученості населення в інформаційне суспільство та підвищення якості життя. Комісія виділила наступні пріоритетні напрямки для подальшого формування інформаційного суспільства Європи та політики в сфері масового поширення інформації: 1) завершення створення єдиного європейського інформаційного простору, який сприяє відкритості та конкурентоспроможності внутрішнього ринку; 2) розвиток інновацій за рахунок збільшення інвестицій в дослідження в сфері ІКТ для прискорення національного економічного зростання та підвищення рівня зайнятості населення; 3) побудова європейського інформаційного суспільства, в якому робиться акцент на поліпшенні громадського обслуговування та якості життя людей. Побудова єдиного європейського інформаційного простору має вирішити чотири головні проблеми, пов'язані з цифровою конвергенцією: - Швидкість: впровадження широкосмугових мереж передачі даних для надання жителям європейських країн нових послуг, таких, як доступ до більш насиченого контенту і високоякісного відео; - Насичений контент: прийняття юридичних і економічних заходів, спрямованих на заохочення розвитку нових типів послуг і створення інтерактивного контенту; - Здатність до взаємодії: розширення номенклатури пристроїв і платформ, які можуть "розмовляти один з одним", і зростання числа послуг, які переносяться з платформи на платформу; - Безпека: вдосконалення Інтернету (скорочення числа технологічних відмов, захист людей від шахрайства та інформації непристойного змісту і т. д.), спрямоване на підвищення довіри з боку інвесторів і споживачів. Цифрова конвергенція повинна спиратися на несуперечливу систему правил, яка регулювала б внутрішній ринок і охоплювала, наприклад, аудіовізуальні засоби, цифрове телебачення, інтерактивну торгівлю, охорону прав інтелектуальної власності та заходи з підтримки створення та обігу європейського контенту. В рамках ініціативи i2010 комісія також провела комплексну політику управління інтелектуальними правами на цифровий контент. i2010: Європейське інформаційне суспільство 2010 - п'ятирічна стратегія ЄС, була спрямована на прискорення зростання та зайнятості в інформаційному секторі економіки. Передумовою для формування програми став перехід інформаційного суспільства з пілотної фази у фазу широкого розгортання.

24 серпня 2006 р. Європейська комісія прийняла рекомендації з оцифровування та онлайн-доступності культурних матеріалів та цифрового контенту. Комісія закликала уряди країн-членів ЄС розробити систему дій, які б у даній сфері, починаючи з авторських прав до встановлення ліній по оцифровці, сприяли збереженню оцифрованого контенту систематичним способом. Міністри культури країн-членів ЄС сприйняли рекомендацію з прихильністю. Відслідковує впровадження рекомендацій Комісії та проведення робіт з оцифровування Експертна група високого рівня з цифрових бібліотек. Членами Групи є експерти з різних культурних інституцій, видавництв та інших правовласників, представники індустрії ІКТ, наукових співтовариств.

Для формалізації співробітництва між бібліотеками, архівами, музеями країн ЄС у листопаді 2008 р. був створений Фонд Європейської цифрової бібліотеки, який вирішуватиме організаційні питання. В останній доповіді “Про ініціативу і2010: на шляху до Європейської цифрової бібліотеки” в липні 2007 р. Європарламент підкреслив надзвичайну важливість реалізації цього проекту для майбутньої Європи та закликав країни-члени ЄС розробити та прийняти плани оцифровування культурного контенту на національному та регіональному рівнях, щоб скоординувати зусилля та запобігти їх дублюванню.