- •1.Здійснити порівняльний аналіз ключових чинників, тенденцій та невизначеностей глобальних тенденцій розвитку людства.
- •2.Проаналізувати теорії та практику глобалізму, антиглобалізму та альтерглобалізму в інформаційному вимірі.
- •3.Охарактеризувати інформаційну парадигму цивілізаційного розвитку: складові, критерії, тенденції
- •4.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2015 року: 4 версії глобалізації (порівняльний аналіз)
- •5.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2020р.: версія «Світ Давосу».
- •6. Охарактеризувати глобальні тенденції 2020 (Новий халіфат).
- •7.Охарактеризувати аналітичні дослідження глобалізації до 2020р. (версія „Pax Americana”).
- •8.Проаналізувати глобальні тенденції розвитку людства до 2025 року: 4 версії майбутнього.
- •9.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2030 р. Сценарії розвитку і занепаду регіонів.
- •10.Охарактеризувати wsis – як стратегію європейського інформаціоналізму. Декларації та План дій wsis для Європи 2003-2005 років і на перспективу до 2015 року.
- •11.Проаналізувати мотивацію діяльності у суспільстві знань і трансформацію технологічного укладу та інтелектуалізації європейського суспільства.
- •12.Охарактеризувати міжнародні, субрегіональні, регіональні та національні стратегії інформаційного суспільства: спільні та відмінні характеристики.
- •13.Проаналізувати моделі інформаційного суспільства: основні риси ліберальної, соціальної, інтегрованої та формальної моделей
- •14.Охарактеризувати інституційні засади міжнародного обміну інформацією. Система і структура міжнародного інформаційного права.
- •15.Проаналізувати міжнародні договори та угоди про міжнародний інформаційний обмін.
- •17.Охарактеризувати історію, теорію і практику міжнародної інформаційної політики (за документами юнеско).
- •18.Охарактеризувати діяльність міжурядово-корпоративних організацій в сфері інформації та комунікації (Інтелсат, Інмарсат, Євтелсат, Інтерсупутник)
- •20.Охарактеризувати теорії глобалізації для Європи: інтеграції, потенційного лідерства, геополітичного домінування, утопії занепаду.
- •21.Проаналізувати теорії європейського інформаційного суспільства: підходи м.Бангеманна, е.Гідденса, м.Кастельса. Ф.Уебстера та ін.
- •22.Охарактеризувати тенденцію «міжрегіонального напруження» та його наслідки для Європи (за Global trends - 2025).
- •23.Охарактеризувати моделі європейського інформаційного суспільства. Характеристика і новації ххі ст.
- •24.Охарактеризувати європейську концепцію інноваційного та інформаційного розвитку « Європа-2020». Проаналізувати основні положення програми дій.
- •25.Охарактеризувати практику інформаційного суспільства країн Європи: програми, реалізація і перспективи.
- •26.Охарактеризувати доповідь м. Бангеманна «Інформаційне суспільство – виклик для Європи»: рекомендації для Європейської Ради єс (1994р.).
- •27.Проаналізувати проблему формування єдиного інформаційного простору Європи (за програмою і- 2010)
- •28.Охарактеризувати діяльність міжнародних організацій Європи у сфері інформації і комунікації (2009-2011 рр.) .
- •29.Проаналізувати міжнародні конференції рє з інформаційної політики та нових комунікацій (2009-2011 рр.).
- •30.Охарактеризувати Політичну декларацію і резолюцію Першої Європейської міністерської конференції рє «Медіа і нові комунікаційні послуги. Нове поняття медіа?» (Ісландія, 2009 р.).
- •32.Здійснити аналіз політичних декларацій та резолюцій Європейської конференції з інформаційної політики та нових комунікацій (Ісландія, 2009 р.).
- •33.Охарактеризувати історію, динаміку і практику інформаційної політики єс.
- •34.Охарактеризувати діяльність Генерального Директорату єс з інформаційного суспільства. Проаналізувати основні напрями політики гд єс у 2010-2011роках
- •35.Охарактеризувати економічні, технологічні, культурологічні та лінгвістичні інформаційні програми єс (1983-2003 рр.) і на перспективу 2015 року.
- •36.Охарактеризувати європейську стратегію і-2010. Проаналізувати основні положення та програму дій.
- •37.Охарактеризувати провідні галузі європейського інформаційного бізнесу. Проаналізувати перспективи міжнародної конкуренції Європи в інформаційному секторі світового господарства.
- •39. Проаналізувати. Конкуренцію на європейському ринку інформаційних продуктів та послуг (корпорації, держави, зарубіжні компанії).
- •40.Охарактеризувати теорію інформаційного домінування м.Лібіцкі. Визначити основні положення та оцінки інформаційної безпеки багатополюсного світу.
- •41.Охарактеризувати провідні концепції і доктрини міжнародної інформаційної безпеки. Проаналізувати еволюцію концепцій згідно з розвитком високих технологій.
- •42.Проаналізувати моделі міжнародної інформаційної безпеки. Визначити перспективні моделі глобальної інформаційної війни.
- •44.Проаналізувати міжнародні регіональні організації у системі інформаційної безпеки (діяльність обсє, нато, шос, снд, оад, атес).
- •45.Визначити форму інформаційного протиборства за ситуативною моделлю інформаційної безпеки. Охарактеризувати проведення реальної спецоперації у сучасному світі.
- •46.Охарактеризувати стратегії боротьби з міжнародними інформаційним тероризмом. Проаналізувати відповідні міжнародні документи з проблем боротьби з інформаційним тероризмом.
- •47.Охарактеризувати етимологію міжнародного інформаційного тероризму. Визначити специфіку кібер-, медіа і психотероризму як складову інформаційних загроз.
- •48.Здійснити порівняльний аналіз стратегій національної інформаційної безпеки сша, Росії, Китаю та країн Європи.
- •49.Здійснити порівняльний аналіз національних стратегій інформаційної безпеки країн світу. Концепція інформаційної безпеки України у системі міжнародних відносин.
- •50.Проаналізувати доповідь б. Обами про нову стратегію інформаційної безпеки сша (2008). Визначити основні положення і критерії кібербезпеки сша
- •51.Проаналізувати вплив нової стратегії кібербезпеки сша на спільну європейську безпекову політику: порівняльний аналіз підходів і положень (2010-2011 рр.)
- •52.Проаналізувати Європейські міністерські конференції Ради Європи з кібербезпеки 2009-2011 рр.
- •53.Охарактеризувати вплив інформаційної революції на економічну глобалізацію. Проаналізувати вплив процесів глобалізації на міжнародну конкуренцію тнк.
- •54.Охарактеризувати концепції інформаційної економіки, основні поняття і закони.
- •55.Проаналізувати регіональні та національні стратегії інформаційної економіки .
- •60.Охарактеризувати інформаційно–аналітичну діяльність зовнішньополітичних відомств.. Проаналізувати особливості інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньополітичних інтересів
- •61. Охарактеризувати інформаційно – аналітичні установи у системі міжнародних відносин. Дати класифікацію, структуру і проаналізувати методи діяльності.
- •62.Здійснити класифікацію інформаційних, інформаційно-довідкових, інформаційно-аналітичних та аналітичних документів у сфері зовнішньої політики.
- •63.Охарактеризувати інформаційно-аналітичні продукти та послуги. Проаналізувати вплив інформаційно-аналітичних інституцій на прийняття зовнішньополітичних рішень.
- •65.Охарактеризувати типологію інформаційних ресурсів у структурі зовнішньополітичної діяльності.
- •66. Охарактеризувати інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики європейських країн : проаналізувати спільні і відмінні характеристики.
- •67.Охарактеризувати теоретичні засади зовнішньополітичних комунікативних технологій.
- •68.Охарактеризувати типологію комунікативних технологій у зовнішньополітичній діяльності держави.
- •69.Проаналізувати зовнішньополітичні комунікативні технології провідних країн світу.
- •70.Проаналізувати віртуальну дипломатію як інноваційну технологію у сфері міжнародних відносин: сутність, структуру, інструменти.
- •71.Охарактеризувати концепцію віртуальної дипломатії. Проаналізувати міжнародне співробітництво у глобальній мережі Internet
- •72.Здійснити класифікацію та проаналізувати структуру Web – сайтів зовнішньополітичних відомств.
- •73.Проаналізувати використання публічної дипломатії у структурі зовнішньої політики
- •74.Проаналізувати концепції іміджевої дипломатії
- •75.Охарактеризувати іміджеву дипломатію країн світу: програми, акції, зворотні зв’язки.
- •76.Проаналізувати технології та програми формування і підтримання іміджу держав у міжнародному інформаційному просторі.
- •77.Охарактеризувати медіадипломатію як інструмент зовнішньої політики.
- •78.Охарактеризувати gr-технології у площині комунікацій політичних інституцій і ділових кіл.
- •79.Охарактеризувати технології державного брендінгу у структурі зовнішньої політики.
- •80.Проаналізувати технології створення і просування державного бренду в системі міжнародних відносин
- •81.Охарактеризувати культурну дипломатію у структурі зовнішньої політики.
- •82.Охарактеризувати класифікацію, структуру та специфіку міжнародної публічної комунікації.
- •83.Охарактеризувати технології публічної дипломатії (спічрайтинг, пропаганда, полеміка тощо).
- •84.Проаналізувати практику дипломатичних представництв України в мережі Internet.
- •85.Охарактеризувати функціонування веб-порталу мзс України.
- •86.Охарактеризувати основні положення і стратегію міжнародного брендінгу України: проаналізувати проект «Брендбук-Україна».
- •87.Проаналізувати імідж України в міжнародному інформаційному середовищі (концепт, характеристики за спектром взаємодії, репутація країни, впливи).
- •88.Охарактеризувати проект «Інформаційне суспільство України»: проаналізувати концепцію, програму, практику.
- •89.Проаналізувати інформаційну політику України, основні положення концепції.
- •90.Охарактеризувати інформаційно-комунікаційні аспекти зовнішньополітичної діяльності України по забезпеченню національних інтересів.
27.Проаналізувати проблему формування єдиного інформаційного простору Європи (за програмою і- 2010)
В Європі створюють єдиний інформаційний простір, який би включав в себе інформаційні простори всіх країн і був би захищений від американської експансії.
На сьогодні окремі регіони і країни визначають квоти на присутність у своєму інформаційному просторі транснаціональних монополій, інших держав та приватних осіб. Наприклад, Європейське співтовариство визначило таке співвідношення: 14% відводиться для вищезгаданих суб'єктів неєвропейського походження, 86% – для європейських суб'єктів. Окремі країни, наприклад Франція (яка проводить політику збереження франкофонії), виробляють спеціальне законодавство на присутність в своєму інформаційному просторі іншомовних (в даному випадку англомовних) представників.
Заходи з координації діяльності країн-членів ЄС по оцифровуванню культурної та наукової спадщини та поширенню в Інтернеті європейського цифрового контенту почали здійснюватися в 2000 р. з прийняттям в ЄС Лісабонської стратегії. В її межах у 2001 р. була створена Група Національних Представників і прийняті Лундські принципи та Лундський план дій до 2005 р. по оцифровуванню культурної та наукової спадщини та забезпечення доступу до неї.
Визнання важливості значення інформаційних технологій привело Єврокомісію до прийняття стратегії розвитку інформаційного суспільства в Європі, яка отримала назву “і2010 – Європейське інформаційне суспільство для росту та зайнятості”. Стратегія має три цілі:
· побудова Єдиного європейського інформаційного простору;
· збільшення інновацій та інвестицій у сферу досліджень інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ);
· створення інклюзивної цифрової економіки, зменшення цифрової нерівності та підвищення рівня життя через ІКТ.
Комісія підкреслює, що головною складовою Єдиного європейського інформаційного простору стане Європейська Цифрова Бібліотека. Ініціатива її створення належить лідерам ряду європейських країн. У травні 2005 р. Канцлер Німеччини Г. Шредер, Прем’єр-міністр Італії С. Берлусконі, Президент Польщі О. Кваснєвський та Прем’єр-міністр Іспанії Хосе Луіс Родрігес Сапатеро обговорили перспективу створення єдиного ресурсу, який би об’єднав європейські бібліотеки. Ідея була підтримана Єврокомісією, Європарламентом та урядами європейських країн.
В кінці 2005 р. завершилося виконання програми "Електронна Європа", і Європейська Комісія запропонувала нову рамкову стратегію подальшого розвитку інформаційного суспільства в країнах співдружності під назвою "i2010 - Європейське інформаційне суспільство 2010 року", яка просуває ідею відкритої і конкурентоспроможної цифрової економіки, підкреслюючи роль ІКТ в зростанні залученості населення в інформаційне суспільство та підвищення якості життя. Комісія виділила наступні пріоритетні напрямки для подальшого формування інформаційного суспільства Європи та політики в сфері масового поширення інформації: 1) завершення створення єдиного європейського інформаційного простору, який сприяє відкритості та конкурентоспроможності внутрішнього ринку; 2) розвиток інновацій за рахунок збільшення інвестицій в дослідження в сфері ІКТ для прискорення національного економічного зростання та підвищення рівня зайнятості населення; 3) побудова європейського інформаційного суспільства, в якому робиться акцент на поліпшенні громадського обслуговування та якості життя людей. Побудова єдиного європейського інформаційного простору має вирішити чотири головні проблеми, пов'язані з цифровою конвергенцією: - Швидкість: впровадження широкосмугових мереж передачі даних для надання жителям європейських країн нових послуг, таких, як доступ до більш насиченого контенту і високоякісного відео; - Насичений контент: прийняття юридичних і економічних заходів, спрямованих на заохочення розвитку нових типів послуг і створення інтерактивного контенту; - Здатність до взаємодії: розширення номенклатури пристроїв і платформ, які можуть "розмовляти один з одним", і зростання числа послуг, які переносяться з платформи на платформу; - Безпека: вдосконалення Інтернету (скорочення числа технологічних відмов, захист людей від шахрайства та інформації непристойного змісту і т. д.), спрямоване на підвищення довіри з боку інвесторів і споживачів. Цифрова конвергенція повинна спиратися на несуперечливу систему правил, яка регулювала б внутрішній ринок і охоплювала, наприклад, аудіовізуальні засоби, цифрове телебачення, інтерактивну торгівлю, охорону прав інтелектуальної власності та заходи з підтримки створення та обігу європейського контенту. В рамках ініціативи i2010 комісія також провела комплексну політику управління інтелектуальними правами на цифровий контент. i2010: Європейське інформаційне суспільство 2010 - п'ятирічна стратегія ЄС, була спрямована на прискорення зростання та зайнятості в інформаційному секторі економіки. Передумовою для формування програми став перехід інформаційного суспільства з пілотної фази у фазу широкого розгортання.
24 серпня 2006 р. Європейська комісія прийняла рекомендації з оцифровування та онлайн-доступності культурних матеріалів та цифрового контенту. Комісія закликала уряди країн-членів ЄС розробити систему дій, які б у даній сфері, починаючи з авторських прав до встановлення ліній по оцифровці, сприяли збереженню оцифрованого контенту систематичним способом. Міністри культури країн-членів ЄС сприйняли рекомендацію з прихильністю. Відслідковує впровадження рекомендацій Комісії та проведення робіт з оцифровування Експертна група високого рівня з цифрових бібліотек. Членами Групи є експерти з різних культурних інституцій, видавництв та інших правовласників, представники індустрії ІКТ, наукових співтовариств.
Для формалізації співробітництва між бібліотеками, архівами, музеями країн ЄС у листопаді 2008 р. був створений Фонд Європейської цифрової бібліотеки, який вирішуватиме організаційні питання. В останній доповіді “Про ініціативу і2010: на шляху до Європейської цифрової бібліотеки” в липні 2007 р. Європарламент підкреслив надзвичайну важливість реалізації цього проекту для майбутньої Європи та закликав країни-члени ЄС розробити та прийняти плани оцифровування культурного контенту на національному та регіональному рівнях, щоб скоординувати зусилля та запобігти їх дублюванню.
