Петриківський розпис

Історія петриківського розпису бере свій початок з XVIII ст., коли на Дніпропетровщині було засновано село Петриківка, яке уславилося своєрідним мистецтвом українського розпису. Майстри з покоління в покоління передавали основи оздоблення предметів побуту, житла, господарських речей. Для прикрашання стіп хат використовували крейду, сажу, кольорову глину, спеціально виготовлені рослинні фарби. Фарби розводили яєчним жовтком, молоком, вишневим соком – києм. Пензлики виготовляли із болотного оситнягу. Дрібні елементи композиції малювали самороб­ними пензликами із котячої шерсті, а ягоди – пальцями.

Характерною рисою петриківського розпису є використання в декоративних композиціях рослинних мотивів. Рослини зображають не так, як вони виглядають насправді, а декоративно, узагальнено. У кінці XIX ст. починають використовувати для розпису дешеві анілі­нові барвники.

З початку XX ст. Петриківка стає центром виготовлення „мальовок” – малюнків на тонкому папері. Малювали аніліновими фарба­ми – „манійками”. Вони вражають своєю яскравістю і починають швидко розповсюджуватися, мають найбільший попит. Ці паперові прикраси наклеюють на стіни, дотримуючись канонів оздоблення.

Досягнення промисловості дали можливість урізноманітнити кольорову гаму розпису. Майстри відразу відчули можливості нового матеріалу – паперу і тонкотертих анілінових фарб, через які ніжно світилося тло паперу. Мазками котячого пензлика створюватися не­звичайні композиції.

Перед початком роботи всі фарби зволожували, розмішували, щоб вони легко братися на пензель. Фарфорову тарілку використовували як палітру. На ній розмішували фарби, а потім чистим вологим пензлем набирати фарбу і жовток і робили мазок.

А ось як виготовляли пензлик. Спочатку вистригати шерстку під лапками або на шийці кішки. Потім із 2-3 вистригів складали пучок. Його прив’язували до дерев’яного держальця. Спершу він мав вигляд віничка. Поступово вибирати зайві волосинки так, щоб у вологому стані ті, що залишилися, зібралися і мали гострий кінчик. Ці пензлики добре набирали форму і легко підкорялися ледь помітному руху руки підчас малювання.

Часи змінилися, з’явилися нові технології, інші предмети прикраша­ють наші оселі. Але коли ми бачимо предмет, прикрашені яскравими самобутніми малюнками, рука так і тягнеться, щоб торкнутися їх. Ніщо не може знецінити, применшити того, що створювалося людським талантом упродовж століть.

Ні в магазинах, ні навіть у художніх салонах великих міст ви не знайдете того, що зможете зробити власними руками. Свій власний художній фонд можна створювати поступово. При цьому дуже важливо спиратись на зразки мистецтва.

Щоб створити фонд і познайомити малят зі світом прекрасного, педагог має сам добре знати основи петриківського розпису, володіти технічними і зображувальним навичками, довести свої вміння до рівня майстерності. Тільки високохудожні зразки, а не спрощена імітація, можуть бути прикладом для наслідування. Адже доведено досвідом, що найбільшого успіху досягає той, хто вміло поєднує теорію і практику. Альбом стане в пригоді тим, хто захоче оволодіти основами петриківсь­кого розпису і прилучити до цього своїх вихованців.

Вусики хвилясті,

Тендітні завитки

І соняхи жовтасті.

Жоржини, колоски.

Їх із теплом малюють

І радість нам дарують

Петриківочки майстри.

Щоб освітити декоративний розпис могли діти різного віку, слід враховувати їхні вікові психологічні особливості, рівень їх зображу­вальних і технічних навичок. Освоєння розпису є першим кроком до освоєння ремесла. Але без цілеспрямованого багаторазового повто­рення вправ, не виникне та основа, яка буде першою сходинкою до творчості. Дуже важливо не перетворювати заняття на муштру. Щоб уникнути цього, підбирайте доцільне художнє слово, цікаву мотива­цію.

Перед тим як почати малювати якусь композицію, потрібно вико­нати підготовчі вправи.

Навколишня природа, її яскраві барви завжди були для митця основним джерелом натхнення. Так насіння яблука і груші стало своєрідним взірцем для малювання. Такий мазок, схожий на краплю або насінину, стали називати «зернятком»! Із таких „ зерняток ” складаються майже всі композиції розпису.