Вопрос 5

Етимологічна структура словникового складу англійської мови. Англ.:Сучасна мова - це продукт довгого історичного розвитку, в процесі якого мова змінюється. Зміни торкаються всіх сторін мовної структури, але діють в них по різному. Історичний розвиток кожного рівня залежить від конкретних причин та умов, які стимулюють зміни в лексичному складі мови, в її фонологічній організації, та в її граматичному устрої. До розвитку мови належать процеси росту та розпаду. Так, в англійській мові розвиваються аналітичні форми, складні система дієслівного формотвору. Але розпадається система відмінювання та особових закінчень дієслова, випадають слова із словникового складу, з'являються нові шляхом запозичення або новоутворень.Історія мови розкриває усі процеси, які відбуваються в мові на різних етапах її існування. Причини, називають лінгвістичними ( або інтералінгвістичними), а фактори, які пов'язані з історією народу, з загальним процесом розвитку суспільства, екстралінгвістичними факторами. Ці два поняття та дві сторони постійно діють разом. Укр.: Початок формування мови зб га ться з початком формування народу. У лексиці української мови за походженням виділяють слова: успадковані з попередніх періодів розвитку нашої мови, власне українські та запозичені з інших мов. Серед успадкованих найдавнішими є слова індоєвропейського походження. Вони поширені у певних фонетичних і словотворчих видозмінах майже в усіх європейських мовах. Це назви частин тіла, явищ природи, рослин, тварин, найнеобхідніших дій і процесів: мати, син, брат, око, зуб, робота, язик, ніс, сонце. Слова спільнослов'янського походження вживаються в усіх слов'янських мовах, зазнаючи певних фонетичних змін: плем'я, чоловік, чоло, шия.Назви абстрактних понять мають також спільнослов'янське походження: диво, гріх, душа, правда, кривда, честь. Спільнослов'янське походження мають слова, що є в українській мові спільними з російськими та білоруськими: білка, кішка, собака, соловей. Власне українська лексика - це слова, що витворилися в українській мові після спільнослов'янської мовної єдності й були засвідчені в історичних пам'ятках, художніх творах українського народу: людина, держава, громада, приміщення, борщ, навпростець. Українська мова запозичувала з інших мов слова та окремі елементи. Багато запозичень уже втратили ознаки своєї первісної мови й стали цілком українськими словами - грецизми вишня, огірок, лимон, м'ята, левада тощо.

Вопрос 6

Порівняльна характеристика функціональних стилів англійської та української мов.

Функциональные стили. ФС - система виразних засобів, притаманних особливої ​​сфери комунікації. ФС не тотожний поняттю сфери комунікації, тому що один і той же ФС м / використовуватися як в усній, так і в письмовій формі комунікації. Ex: науковий стиль (і усно і письмово) - диплом, курсова, лекція. Класифікація ФС-ей: 1) формальний мова (література, преса, ораторське виступ, офіційний розмова - цей тип комунікації являє собою монолог, заздалегідь продуманий і підготовлений), 2) неформальний мову. Формальний стиль ділиться на 4 групи: 1) стиль наукової літератури, 2) офіційний стиль, 3) газетний стиль, 4) публіцистичний стиль. Науковий стиль - різновид національної літературної мови, головною метою якого явл-ся док-во якихось наукових вишукувань, що зумовлює вибір лексичних та граматичних засобів. Особливості НС = використання слова в прямому денотативного значення, використання наукових термінів і латинських абревіатур (cf = conferre, eg = exempli gratia). Граматичні особливості НС - використання певної системи сполучних ел-тів (however, as a result, in connection with). Офіційний стиль - різновид наукової мови, що використовується в дипломатичних угодах, офиц-х док-тах, військових приписах, комерційної кореспонденції. Головна функція = досягнення розуміння чи угоди м / у сторонами, кот-е беруть участь в процесі спілкування. В ОС сущ-т певний набір кліше: We beg to inform you, on behalf of, provided that. Газетний стиль ділиться на 2 групи: 1) стиль коротких статей новин, заголовків, оголошень, 2) стиль комунікації та статті на різного роду теми. Газетні заголовки: призначення - вираження основної ідеї info. У заголовках часто опускаються артиклі та дієслова-зв'язки: Professor kills city, 40.000 homeless. Колонки новин - відсутність емоції-й лексики, т.к. вона виражає суб'єктивну оцінку автора. Публіцистичний стиль - письмовий (включаючи стиль газетних видань, есе і статей) та усний (ораторський стиль). ПС характ-ся суб'єктивним оціночним ставленням до обговорюваного предмету - вплив на читача і досягнення т.ч. бажаної реакції. Ф-ия ГС = оцінка і обговорення фактів, кот-е представлені в коротких статтях. Газетні статті діляться на: передовиці, критичні, фейлетон. Особливість газетної статті - використання емоції-но забарвлених слів (vital importance, dark & ​​dirty political deeds). Ораторський стиль хар-н для промов, стиль кот-х створює вишуканий хар-р. Мета - переконати слухача в правоті чиїхось міркувань, іноді сподвигнуть в дії: Now, gentlemen, what are the facts? You are sensible men. I don't need to tell you ... (Адвокат Менсон) (Th. Dreiser). Стилістичні прийоми в ОС: повторення, паралельні конструкції, риторичні питання. Також исп-ся форми звернення: My Lords, Ladies & Gentlemen, Honorable members of the house. Розмовний стиль исп-ся в повсякденному 2стороннем спілкуванні, виразність висловлювання доповнюється інтонацією і жестами, исп-ся складні пропоз-я - в основному безсполучникового з'єднання придаткових пропоз-й (There're a few little things my wife just sent over). Лексичні особливості: исп-ие жестикуляції робить вибір слів менш важливим, ніж в ін стилях, тому вокабуляр менш різноманітний.