Вопрос 16

Характерні ознаки наукового стилю в англійській та українській мовах

Стиль англійської наукової прози в чому зобов'язаний своїм походженням стилю есе. Поступово звільняючись від апріорність, характерною для манери викладу есе, стиль англійської наукової прози все більше «логізіровался», тобто висловлювання брали таку форму, яка забезпечувала достатню кількість ілюстрацій, фактів і узагальнень для відповідних наукових висновків. Найбільш характерними рисами стилю наукової прози є синтаксична організація речень і вибір лексики. Відбір лексики в стилі наукової прози підпорядковується одній основній задачі: адекватно донести до читача описуване явище в різноманітті ознак, що характеризують це явище. Тому слова, використовувані для вираження думки в науковій прозі мають одне, зазвичай провідне, предметно-логічне значення. Взагалі, найбільш характерним для стилю наукової прози є використання слів в основних предметно-логічних значеннях. У цьому стилі слова рідко використовуються в переносних та інших контекстуальних значеннях. Образність, як правило, не властива стилю наукової прози. Тому в ній рідко можна натрапити метафори, метонімії, гіперболи, порівняння та інші засоби створення образності.. Характерні риси: терминологичность, неологізми, логічно послідовна система викладу. Саме в цьому стилі мови відбулася поступова десемантизації таких слів, як consequence, result, connection та ін в таких поєднаннях як in consequence of, as a result, in connection with та ін Надзвичайно суворим в стилі наукової прози є розподіл мови на окремі частини - абзаци. Кожен абзац являє собою більш-менш закінчену одиницю висловлювання. Для стилю наукової прози характерно виділення головного, основного з маси фактів, що повідомляються. Це досягається рядом синтаксичних прийомів, в яких принцип твори і підпорядкування пропозицій збігається з вимогами логіки, тобто головна думка міститься в головному реченні, підпорядкована думка - в додаткові.

Вопрос 17

Порівняльна характеристика публіцистичного стилю в англійській та українській мовах

В системі мовних стилів сучасної англ. мови приблизно з середини XVIII століття почав відокремлюватися особливий стиль, який називають публіцистичним. Як і інші мовні стилі, він не однорідний. Виділяються два його різновиди: письмова і усна. До письмової різновиди публ. стилю належить мову есе, газетних статей, журнальних статей літературно-критичного і суспільно-політичного характеру, памфлети, нариси та ін До усній різновиди відноситься стиль ораторської мови, а останнім часом також огляди радіокоментаторів. Функція публ. стилю, що відрізняє його від інших мовних стилів може бути сформульована таким чином: вплив на читача чи слухача з метою переконати їх у правильності висунутих положень або викликати в ньому бажану реакцію на сказане не стільки логічно обгрунтованою аргументацією, скільки силою, емоційною напруженістю висловлювання, показом тих рис явища, які найбільш ефективно можуть бути використані для досягнення поставленої мети. Зі стилем наукової прози його зближує логічна послідовність у викладі фактів, розгорнути висловлювання, більш-менш суворе поділ на логічні відрізки (абзаци). З іншого боку, публіцистичний стиль (особливо есе) має ряд спільних рис зі стилем художньої мови. Образність мови, і, особливо, емоційні елементи мови, Метафори, порівняння, перифрази та інші засоби емоційного впливу беруться із загального мовного фонду виразних засобів. Інша риса це прояв індивідуального в викладі змісту. Третя риса стислість викладу.