Питання 7. Позастудійна робота телеведучого – ведучий-репортер, інтерв’юєр.

Історія виникнення професії репортера. Репортаж від французького „повідомляти”, латинського –„передавати”. Репортаж як інформаційна розповідь, оперативне повідомлення з місця подій під час її перебігу. Журналіст – учасник подій, на першому плані – особисте сприйняття події, що не суперечить об’єктивності висвітлення. Репортаж – найбільш розповсюджений дієвий провідний жанр тележурналістики.

Характеристика репортажу. Особливості репортажу на телебаченні. Репортаж на телебаченні – трансформація події у видовище з реальними персонажами, діями і декораціями.

Надзавдання репортажу на телебаченні. Головні критерії успішного телерепортажу. Принципи підготовки інформаційних репортажів. Різновиди телерепортажів: синхронний, його ознаки, та „німий” – головні особливості. Репортаж ряду подій. Тематичний репортаж. Постановочний репортаж. Коментований репортаж. Стиль репортажу, його ознаки. Прямий і фіксований репортаж. Типологічні особливості репортажу.

Основні вимоги до репортера – добре орієнтуватися в інформаційному світі, стежити за подіями та розробляти тему сюжету, яка буде цікавою й актуальною для телеглядача.

Особливості роботи репортера і оператора на місці події та в телеефірі. Сучасний репортер – автор, оператор, режисер в одній особі. Персоніфікованість у роботі репортера.

Підготовка і проведення репортажу: вибір соціально значимої теми (реального факту, події, явища), вивчення об’єкту, детальна робота над композицією, написання сценарного плану. Основне завдання репортера- розкриття ідеї, змісту в гармонійному поєднанні зорового ряду і слова.

Літературно-стилістичні особливості написання репортажу: лаконізм, конкретність, емоційна піднесеність, ритмічна відповідність словесно - логічного ряду об’єктивному характеру зображуваної події. Зображально- виражальні засоби телевізійного репортажу – монтажне „злиття” кадрів, озвучене текстом.

Репортер як гід телеглядача.

Ефект присутності - створення репортером психологічного і емоційного стану причетності аудиторії до процесів реальної дійсності – їх виникнення, становлення та розвитку. Коментар ведучого-репортера в кадрі і за кадром: спільне та відмінне.

Бліц-інтерв’ю – „street talk” та „vox pop”.

Мета його проведення, відмінність від соцопитування. Характерна особливість і критерії вибору теми (об’єкта громадської думки). Особливості сценарію короткого, миттєвого інтерв’ю. Вимоги до інтерв’юєра під час „вуличного” опитування респондентів: чітко сформульоване в невимушеній розмовній манері, небагатослівність, довірливо-товариський тон, „контакт очей”, коректність, повага до співрозмовника, культура, інтелігентність, сміливість.

Драматична виразність паузи під час синхрону (емоційний „простір синхрону”) – одне зі свідчень важливості обраної теми.

Поєднання сценарної підготовки з імпровізацією.

Питання 8. Основні принципи і норми професійної етики телеведучого-журналіста.

Кодекс честі журналістів. 20-ті роки ХХ ст. – прийняття кодексів професійної етики журналіста. Сучасне журналістське життя сьогодні – до 60 кодексів професійної етики журналістів.

Основні причини прийняття даних законів:

• комунікативний вибух (вплив на млн. людей) – необхідність правової і моральної регуляції ЗМІ;

• інформаційний імперіалізм – нерівність в обміні інформацією між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються;

• НТП в сфері збирання та обробки, розповсюдженні інформації, що спричиняє низку нових колізій.

Основні етичні принципи журналістики:

а) Соціальна свідомість журналіста – перед громадянами і суспільством в цілому за зміст матеріалів, правдиве і своєчасне інформування громадськості про факти, явища і події суспільного значення. Головний обов’язок журналіста – забезпечення прав громадян на інформацію. Недопустимо розголошення відомостей, що містять держтаємницю, охороняються законом, заклики до насильницької зміни конституційного ладу, війни, національної чи релігійної винятковості, втручання в особисте життя, посягання на гідність.

б) Правдивість і об’єктивність – при збиранні фактів, їхньому викладі і оцінках. При опрацюванні і поширенні інформації журналіст має виходити з інтересів суспільства, відображати плюралізм думок, забезпечувати гарантоване право людини на свободу слова і переконання, не допускати приховування суспільно значимої інформації, перекручення фактів.

в) Сумлінність і чесність – перевірка фактів, точне відтворення даних документальних та інших джерел. У разі похибки негайні заходи для виправлення її наслідків – публікація спростування, вибачення, відшкодування моральних збитків. Професія журналіста забороняє її використання в особистих цілях.

г) Вірність загальнолюдським цінностям – журналіст визнає пріоритет загальнолюдських цінностей перед рештою, спрямовує свою діяльність на відстоювання інтересів держави, народу, ліквідацію соціальних конфліктів, охорону природи і т. д.

д) Професійна солідарність – журналіст піклується про престиж професії, поважає колег, не допускає шкоди їхньому авторитету, бореться проти диктату преси інших країн, підтримує рівноправні контакти з усіма творчими організаціями, підтримує демократичну журналістику. В творчому змаганні не зловживає довірою колег, не заважає їм виконувати професійні обов’язки