Питання 37: Грузинська школа кіно. Т. Абуладзе, о. Іоселіані, брати Шенгелая.

Період становлення грузинського кіно. Фільми 1920-1950-х років – становлення національної кіношколи. Акторська школа в грузинському кіно. Грузинське кіно 1960-70-х рр –період творчого розквіту. Міфопоетика Т.Абуладзе, братів Шенгелая, О.Іоселіані. Культурна ментальність грузинського кіно. Притчевість кінооповіді – характерна риса грузинського кіно. Фільми Т.Абуладзе «Лурджа Магдани», «Чужі діти», «Я, бабуся, Іліко і Іларіон»: лірична картина національного світу. Художнє дослідження духовного світу людини в кртинх “Чужі діти”, “Я, бабуся, Іліко і Іллріон”. Сповідальний характер фільмів Абуладзе 1960-х років. Трилогія про драматичний поєдинок особистості і тотальної колективності: «Мольба», «Древо бажання», «Покаяння». “Мольба” – висока зображальна культура, образи-символи, що сюжетно і пластично повязанні з рітуалами хевсуров і кістінцев. “Древо бажання” як приклад поетичної кінооповіді. Ідея цінності людської особистості в картині Т.Абуладзе «Покаяння».

Фільми О.Іоселіані «Листопад» і «Жив співучий дрозд»: новий герой у старих обставинах. Іллюзія абсолютної природності, структура новели, типажний принцип вибору акторів, атмосфера “справжнього” життя, подробиці обстановки, естетика документалізму – характерні риси кінематографічного почерку О.Іоселіані.

Драма митця в картині Г.Шенгелая «Піросмані». "Піросмани" – спроба матеріалізувати (за допомогою кольору та пластики) художній світ Піросмані. «Мелодії Верійського кварталу» та «Подорож молодого композитора» Г.Шенгелая. Художні особливості фільмів Е.Шенгелая «Незвичайна виставка», «Диваки» та «Блакитні гори...». “Білий караван” Е.Шенгелая – драматична розповідь про відказ від етичних традицій старшого покоління. Проблема взаємовідношень особистості і колектива, характера і обставин в картині «Незвичайна виставка». Продовження теми – картина “Диваки”. Ліризм – головна риса авторської інтонації Е.Шенгелая. Сучасний стан грузинського кіно.

Питання 38: Європейське кіно 1909-1918 роки. Загальна характеристика.

Макс Ліндер – перша світова зірка комедії. Кінокомпанії конкуренти «Пате» та «Гомон». Перші французькі кіносеріали та їх творці (Луї Фейад, Вікторен Жассе та інші). Екранізації компанії «Фільм д’ар».

Брайтонська школа: пошуки кіномови. Фільми Д.А.Сміта, С.Хепуорта та Д.Уільямсона. Італійське кіно в пошуках форми видовища: від «Камо Грядеші?» до «Кабірії».

Кіно Німеччини та Центральної Європи. Феномен датського кіно (У.Гад, А.Нільсен). Піднесення шведського кіно. Творчість В.Шестрема та М.Стіллера. Віктор Шестрем – актор і режисер. 1912 рік – дебют в кіно. Соціальні проблеми в фільмах В.Шестрема («Страйк», «Діти вулиці»). «Тер’є Віген» – етапна картина в історії шведського кіно, що визначила естетичні принципи так званої класичної шведської кіношколи. Особливості фільмів Шестрема: виразність натурних зйомок, експресивність монтажу, принципово нова побудова кінооповіді. Головна роль в картині І.Бергмана «Сунична галявина» - завершення творчого шляху.

Соціокультурні передумови появи кіномистецтва в Україні та Росії. 1893 рік – конструктор І.Тимченко та фізік Н. Любімов створюють один з перших проекційних апаратів. Перші хронікальні зйомки А.Федецького у 1896-1902 роках. Розвиток кінопромисловості. Перші кінопідприємці (А.Дранков, О. Ханжонков, Д. Харітонов та інші). 1907-08 роки - початок національного кіновиробництва в Росії та Україні. Фільми, зроблені на українському національному матеріалі («Сватання на Гончарівці», «Наталка-Полтавка», «Богдан Хмельницький» та інші).

Є.Бауер – режисер та художник. 1912 рік – дебют в кіно. Мелодрами Є.Бауера та їх значення в становлені російського кіно. Співпраця режисера з зірками дореволюційного кіно В Холодною, В.Полонським, І.Мозжухіним. Висока зображальна культура фільмів Є.Бауера. Бауер – один з перших, хто розробляє художні засоби кіно: композицію кадра, монтаж, мізансцени («Сумерки женской души», «Песнь торжествующей любви», «Ямщик, не гони лошадей»).

В.Гардін – актор, режисер, сценарист. Екранізації В.Гардіна-режисера: «Анна Каренина», «Крейцерова соната», «Приваловские миллионы» та інші. П.Чардинін – один з перших режисерів дореволюційного кіно. Співпраця з відомими акторами: В.Холодною, В.Максимовим, В.Караллі та ін. Найбільш відомі картини П.Чардиніна: «У камина», «Молчи, грусть, молчи», «Позабудь про камин, в нем погасли огни». Жанри, в яких працює П.Чардинін – мелодрама, комедія, фарс, екранізація.

«Розумний» кінематограф та перші кроки просвітницького кіно. Микола ІІ та кінематограф. «Королі» та «королеви» екрана. Таємниця Віри Холодної – найпопулярнішої актриси дореволюційного кіно. 1914 рік – дебют в кіно. «Королева» мелодрами, що створює образи жінок, яких зрадили в коханні. Кращі ролі: Ната («Жизнь за жизнь»), Пола («Молчи, грусть, молчи»), Маша («Живой труп»).

Анімаційне кіно: роки становлення. В.Старевич – піонер анімаціі., що разробив технічні принципи об’ємної анімації в картинах «Прекрасная Люканида», «Месть кинематографического оператора», «Авиационная неделя насекомых». Робота В.Старевича в ігровому кіно: «Ночь перед Рождеством», «Тамань», «Вий» та інші.