Питання 33: Загальна характеристика світового анімаційного мистецтва хх століття. Творчість Уолта Діснея. Радянська школа анімації.

У. Дісней – дебют в анімації. Серіал про Мікі Мауса. Галерея діснеївських персонажів – Міккі Маус, Гуфі, Плуто, Дональд Дак – як класичний приклад психологічно достовірного «одушевления» анімаційних персонажів. “Наївні сімфонії” - синтез фолькльору та сучасності. Вдале використання пародії в картинах У.Діснея 1920-х років. Експерименти з звукозоровим контрапунктом в картинах кінця 20-х початку 30-х років. Короткометражні фільми Діснея як зразок точної та дінамічної побудови сюжета, вдалого використання графічних засобів для створення характерів героїв, органічного злиття зображення, звуку та кольору (першим в Голівуді використав трьохкольоровий “Техніколор”). Початок 1930-х років – фінансовий та глядацький успіх. “Белосніжка та сім гномів” (перший повний метр) – апогей комерційного успіху Діснея та вдалого використання звуку, кольору, монтажу та операторських ефектів. “Пінокіо”, “Дамбо”, “Бемби” – повнометражні картини Діснея-продюсера. Анімаційні картини за участю живих акторів – “Аліса в країні див”, “Пітер Пен”. Мюзикл “Мері Поппінс” – найбільший успіх студії Діснея 1950-х років. Фільми студії Уолта Діснея – головна родинна розвага в світі. Відкриття першого “Діснейленду” в 1955 році. Новаторство У.Діснея, його вплив на розвиток світової анімації.

Українська школа анімації. Становлення української анімаційної школи. 1920-30-ті роки – В.Левандовський та техніка плоскої маріонетки. Мальована анімація Є.Горбача та С. Гуєцького в середені 1930-х років. Роботи І.Лазарчука. Виникнення творчого об’єднання анімації на «Київнаукфільмі» на початку 1960-х років. Фільм «Пригоди Перця». Традиції української живописної культури та народного гумора в работах українських аніматорів. Творчість В.Дахна. Серіал В.Дахна про пригоди козаків. Фільми І.Гурвіч на матеріалі народної творчості. Картина «Як дружини чоловіків продавали». Анімаційні серіали Д.Черкаського. «Пригоди капітана Врунгеля», «Острів скарбів», «Доктор Айболіт» - традиції та новаторство. Творчість А.Грачової – поєднання лірізму, лаконічності та ніжності. Фільми «Ведмедик та той, що живе в річці», «Як їжачок та ведмедик зустрічали Новий рік», «Тігрьонок у чайнику». Фільми Е.Сивоконя «Обережно - нерви», «Людина та слово», «Усе засипав сніг». Українська анімація сьогодні.

Світова анімація 80-90-х років. Найвпливовіші анімаційні кіношколи – британська, російська, югославська. Поява і роль комп’ютерних технологій. Поширення масової комерційної продукції. Анімація на телебаченні: серіали, реклама.

Питання 34: Творчість о.Довженка в контексті української культури.

О.Довженко в контексті української культури кінця ХІХ- поч. ХХ століття. Прихід в кіно в другій половині 1920-х років. «Вася-реформатор», «Ягідка кохання» та «Сумка дипкур’єра» – перші роботи в кіно. «Звенигора» (1928) як синтезований кіноміф. Драма взаємостосунків людини та природи. Поєднання історії, казки, хроніки Громадянської війни, епоса, лірики та сатири. «Арсенал» (1929) і поетика німецького експресіонізму. Поетична побудова, незвичні метафори, романтична героіка в поєднанні з сатиричним гротеском і політичною публіцистикою. Фільми Довженка як лірико-епічні твори, що будуються за допомогою зображальних засобів. Емоційне навантаження титрів. Живопісні картини-кадри. Значення композиції та освітлення. «Земля» (1930) – семантика землеробського міфу та поетика ліричного епосу. Перемога споконвічного в суперечці між старим та новим. Філософськіи твір, що грунтується на традиціях українского мистецтва та культури.

Звукові картини «Іван», «Аероград», «Щорс» (1939) – державницька ідеологія засобами модерного кінописьма. Спроба примірити авторський ідеал з офіційною доктриною: зникнення гармонії та цільності.

Розробка художніх засобів кінопубліцистики в документальних картинах воєнного періода: «Битва за нашу радянську Україну» та «Перемога на правоббережній Україні..» Драматична доля твору О.Довженка «України в огні» (1943) та подальших режисерських задумів. Літературна діяльність – «Тарас Бульба», «Відкриття Антарктіди», «Зачарована Десна» та інші.

Повоєнна творчість. Педагогічна діяльність. Цензорське перетворення поетчної картини «Жизнь в цвету» в канонічний історико-біографічний опус «Мічурін» (1949). Закриття картини «Прощавай, Америко!». «Поэма про море» - остання робота майстра, де ідеал та реальність відторгають один одного. Смерть майстра напередодні першого знімального дня.