Питання 31: Радянське документальне кіно 20-30-х рр. Хх ст. Творчі пошуки Дзіги Вертова.

Загальна характеристика неігрового кіно СРСР 1920-рр. Загальна характеристика творчості Е.Шуб. Дзиґа Вертов - режисер, сценарист, теоретик кіно. Один із засновників радянського і світового документального кіно. Навчання в Психоневрологічному інституті і московському університеті. Початок кінокар’єри у відділі кінохроніки московського кінокомітету (після Жовтневої революції). Перші роботи Вертова - фільми за матеріалами громадянської війни: “Роковини революції” (1919), “Агітпоїзд ВЦИК” (1921), “Історія громадянської війни” (1922).

Дзига Вертов та його пошуки універсальної кіномови. Заснування групи «кіноків». «Світ без маски» - як мета. Пошук нових способів зйомки і монтажу, нових методів організації знятого матеріалу, які дозволили б розкрити дійсність в її революційному розвитку. «Крокуй, Радо!», «Шоста частина світу»: пошуки образної мови публіцистичного кіно. Випуски «Кіноправди». Кожний номер - своє художнє рішення залежно від характеру подій.Співпраця з оператором М.Кауфманом. Нові можливості монтажу як засобу тлумачення відображених на плівку подій, широке використання титрів для агітаційної дії на глядачів. Кінодокумент одержує художньо-образне тлумачення.

Теоретичне обгрунтування мистецтва документального фільму. Статті «Ми», «Він і я», «Кіноки-переворот», «Кіно-Око» - вплив пролеткультовских і лефовских естетичних теорій. Заперечення права художника на вигадку і домисел. Задача мистецтва в документації дійсності. Прагнення продемонструвати нові методи зйомки і монтажу.

Фільми Дзиги Вертова, зроблені в Україні – «Одинадцятий», «Людина з кіноапаратом», «Симфонія Донбасу». Особливості стилю, розвиток кіномови. Символічність побудов, алегорії та метафори в документальній оповіді. Пізня творчість Вертова: драма новатора.

Питання 32: с.Ейзенштейн і розвиток європейського кіно хх сторіччя.

Сергій Михайлович Ейзенштейн - режисер, сценарист, теоретик кіномистецтва. Навчання у В. Мейєрхольда. Перший спектакль - п'єса О.Н.  Островського "На всякого мудреца довольно простоты". Залишивши від неї, за словами критиків, "одні уламки", зберіг лише прізвища дійових осіб, декілька реплік і окремі сюжетні ходи. З 1923 керував театральними майстерними Пролеткульта, де викладав самі різні дисципліни від естетики до акробатики. Прихід в кіно – 1924 рік. Перші експерименти. «Монтаж атракціонів» раннього Ейзенштейна. Фільм «Страйк». «Броненосець «Потьомкін» як новаторський кінематографічний текст. Фільми «Жовтень» та «Старе і нове» - «інтелектуальне кіно». Подорож в Європу та США для ознайомлення з технікою звукового кіно. В Берліні, Парижі, Цюріху, Брюсселі, Лондоні, Антверпені Ейзенштейн читає лекції і доклади про кіно, зустрічається з Б.Шоу, Л.Піранделло, Дж.Джойсом, Ф.І.Шаляпіним. Приїзд в Америку на запрошення фірми "Парамаунт". Драми 1930-х років. Фільми «Олександр Невський» та «Іван Грозний» - 1 серія (Сталінська премія). 2 серія - вийшла тільки в серпні 1958, через десять років після смерті режисера, зйомки третьої частини були припинені. “Причина - головна ідея другої частини фільму - фраза "Єдиний, але один": досягнення єдиновладності шляхом обману, підступності і жорстокостей прирекло Івана Грізного на самотність. Думка про невідворотність розплати за перемогу в боротьбі за владу не могла бути виказана в радянському кінофільмі кінця сорокових років.” Теоретичні труди режисера. Вплив С.Ейзенштейна на світове кіномистецтво. С. Ейзенштейн і розвиток загальноєвропейської культури ХХ сторіччя.