
- •Критерії оцінювання знань студентів
- •Перелік питань державної атестації
- •Питання 1. Методи організації ефірного виступу
- •Питання 2. Специфіка роботи ведучого в розмовному типі програм. Підготовка і проведення інтерв’ю.
- •Питання 3. Психофізична діяльність як важлива категорія в професійному становленні телевізійного ведучого.
- •Питання 4. Авторські програми та особливості їхнього ведення
- •Питання 6. Логічний аналіз тексту. Інтонація як засіб комунікації.
- •Питання 7. Позастудійна робота телеведучого – ведучий-репортер, інтерв’юєр.
- •Питання 8. Основні принципи і норми професійної етики телеведучого-журналіста.
- •Питання 9. Телевізійні програми для дітей та юнацтва.
- •Питання 10. Телевізійні ток-шоу. Роль ведучого у підготовці та веденні програм такого типу.
- •Питання 11. Аналітичні програми: види, типи та жанри даних форм.
- •Питання 12. Задум журналістського твору. Технологія виробництва телевізійного сюжету.
- •Питання 13. Суспільні функції сучасного телебачення.
- •Питання 14. Інформаційні програми на телебаченні. Типи інформаційних телепрограм.
- •Питання 15. Особливості підготовки та виробництва новин. Принципи та структура верстки інформаційних програм.
- •Питання 16. Виражальні засоби мовного спілкування
- •Питання 17.Творчі амплуа ведучих телевізійних програм. Роль і місце ведучого в інформаційному мовленні.
- •Питання 18. Культура мови на телебаченні. Поняття „телевізійна мова”. Правила та критерії підготовки ефірної інформації в програмах новин.
- •Питання 19. Телевізійні програми для молоді. Завдання молодіжного телемовлення.
- •Питання 20. Роль спілкування у професії ведучого телевізійних програм.
- •Питання 21: Винахід кіно та перші кроки кінематографа в Європі та сша. Характеристика творчості братів Люм’єрів та ж. Мельєса.
- •Питання 22: Становлення українського та російського кінематографу.
- •Питання 23: Українське кіно 1918-1926 рр. Формування системи екранної культури.
- •Питання 24: Голівудська естетика у 50-60-ті рр. Хх ст.: особливості еволюції.
- •Питання 25: Американське кіно початку хх століття.
- •Питання 26: Російське кіно 60-80-х рр. Хх ст. Загальна характеристика.
- •Питання 27: Мистецькі особливості фільмів а. Тарковського “Іванове дитинство”, “Андрій Рубльов”, “Сталкер”.
- •Питання 28: Режисерські імена європейського кіно 80-90-х рр. Хх ст.: п.Грінуей, е.Кустуріца, л. Фон Трієр.
- •Питання 29: Відкриття кіно Німеччини 20-х рр. Хх ст. Особливості німецького експресіонізму.
- •Питання 30: Жанр комедії в російському та українському кіно 70-80 роки хх століття.
- •Питання 31: Радянське документальне кіно 20-30-х рр. Хх ст. Творчі пошуки Дзіги Вертова.
- •Питання 32: с.Ейзенштейн і розвиток європейського кіно хх сторіччя.
- •Питання 33: Загальна характеристика світового анімаційного мистецтва хх століття. Творчість Уолта Діснея. Радянська школа анімації.
- •Питання 34: Творчість о.Довженка в контексті української культури.
- •Питання 35: Італійське кіно 50-70-х рр. Хх ст. Творчість ф.Фелліні, м.Антоніоні, л.Вісконті.
- •Питання 36: Творчість а. Куросави. Загальна характеристика.
- •Питання 37: Грузинська школа кіно. Т. Абуладзе, о. Іоселіані, брати Шенгелая.
- •Питання 38: Європейське кіно 1909-1918 роки. Загальна характеристика.
- •Питання 39: Виникнення теорії монтажу. Основні характеристики кіностилю 20-х років хх ст.
- •Питання 40: Актори кіно євроейських країн. Марлен Дітріх, Джульєтта Мазіні, Лів Ульман.
- •Література
Питання 25: Американське кіно початку хх століття.
Характеристика раннього американського кіно. Кіно як фольклорна свідомість американської нації. Д.-Й. Гріффіт: шлях до режисури: актор та сценаріст в компанії Едісона. Ранні фільми: драми, комедії, історичні фільми, екранізації Ч.Діккенса, Е.По, Д.Лондона. 1915-1919 рр. – найвищій розквіт майстерності.
«Народження нації» (1915) – ітог творчіх пошуків режисера. Розуміння ролі режисера як творця кінообразу. Розробка основних принципів акторської гри в кіно, розвиток зображальних засобів кіно як цілістної художньої системи. Крупний план, паралельний монтаж, панорама, вдале використання природи для передачі внутрішнього світу героїв.
«Нетерпимість» (1916) – один з етапних фільмів в історіїї світового кіно. Постановчій розмах, нестандартність кінематографічних прийомів, новаторське використання монтажа. Трактовка поняття «нетерпимість» через широке коло філософських і моральних проблем, що грунтуються на великому історичному та міфологічному матеріалі.
«Учні» Гріффіта: М.Пікфорд, Л.Гіш, М.Сеннет, Е.фон Штрогейм, В.Флемінг та інші. Пізня творчість режисера. Повернення до жанру мелодрами. «Зламані паростки» (1919) як єдиний шедевр Гріффіта в «камерному» кіно, що закінчів період розквіту його творчої діяльності. Творчій спад початку 20-х років. «Схватка» (1931) – останній фільм Гріффіта.
«Народження нації» і «Нетерпимість» - народження кінематографічної естетики, особливості стилю та світогляду, вплив на подальший розвиток кіномистецтва.
Жанр комедії як найбільше досягнення американського кінематографу 1920-х років. Зв’язок кінокомедії з «низькими» формами народної культури. «Американська комічна» як синтез прийомів цирку, балагану, мюзик-холу.
Мак Сеннет - родоначальник американської комедії. Життєвий та творчій шлях М.Сеннета. Театральний досвід (1902-1907 роки). Прихід в кінематограф. Робота у Д.-Й. Гріффіта. Сеннет – засновник американської школи комедійного фільму. Студія «Кістоун» та її зірки. Традиції італійської комедії дель‘арте в фільмах Мака Сеннета. «Слепстік» - комедія «ляпасів», що грунтується на традиціях цирку та американського театру. «Гег» - смішний трюк. Мак Сеннет як кінопідприємець та режисер. Спад кар’єри в 1920- роках.
Чарлі Чаплін та його фільми. Життєвий шлях Ч.Чапліна. Приїзд В США. Дебют на студії «Кістоун». Створення «класичної» маски Чапліна-актора. Творчість Ч. Чапліна 1920-х років. Картини «Малюк», «Золота лихоманка» та інші. Поява звуку в кіно та фільми Чапліна «Вогні великого міста» та «Нові часи». «Великий диктатор» - перша звукова картина Ч.Чапліна. Останні роботи режисера.
Життя і творчість Гарольда Ллойда. Початок кар’єри – другорядні ролі в картинх кінокомпаній «Кістоун» та «Юніверсл». Спроба наслідувати маску Ч.Чапліна. Зміна кіностудії – зміна маски. Характеристика маски Г.Ллойда: хлопець з сусідньої вулиці. Трюк, підпорядкований логиці сюжета та професійно розробленний сценарій – основні принципи побудови комедій Г.Ллойда. Характерні риси героїв Г.Ллойда - впертість, наполеглевість та оптимізм. Фільми «Нарешті в безпеці», «Першокурсник», «Бабусін онук». Вплив звуку на розвиток кар’єри Г.Ллойда.
Б.Кітон – один з найвизначніших акторів та режисерів американської комедії 20-х років. 1917 рік – дебют в кіно. Бастер Кітон – «людина з кам’яним обличчям», комік, що передає тонку гаму почутів за допомогою ледь помітних змін міміки. Унікальність маски Б.Кітона: неспівпадання обличчя “людини, що ніколи не посміхається” та драматичних і комічних ситуацій, що стрімко змінуються. Інтелектуальний гумор, несподівані асоціації, вміння знайти комічне в тривіальних ситуаціях – характерні риси фільмів Кітона «Генерал», «Шерлок-молодший», «Навігатор». Винахідливість Кітона, чудова фізична форма (сам виконував більшість трюків) и яскраві геги, пластична образність, тонка іронія. Самотність та беззахістність людини, прірва між героєм та оточуючим його світом – основна тема фільмів Б.Кітона. Повнометражні комедії Б.Кітона – чітка сюжетна структура, досконлий монтаж та ризиковані трюки. Звукове кіно – закат кінокар’єри Б.Кітона.
Порівняльна характеристика творчості класиків американської комедії Ч. Чапліна, Г.Ллойда та Б.Кітона. Вплив американської комедії на розвиток жанру.