Питання 23: Українське кіно 1918-1926 рр. Формування системи екранної культури.

Документальне кіно в Україні: пропагандистські функції та хроніка подій. Ствердження національного матеріалу, розробка та модернізація української міфології. Заснування ВУФКУ (1922р.). Установка на масову аудиторію. Формування системи екранної культури: кінопромисловість, кінопрокат, кіноосвіта, кінопреса. Досвід дореволюційного психологічного фільму та експресіоністичного театру в картинах українських режисерів початку 1920-х років. Фільми відомих режисерів російського дореволюційного кіно В.Гардіна (“Примара бродить по Європі”, “Остап Бандура”, “Слюсар та канцлер”) та П.Чардиніна (“Хазяїн чорних скель”, “Тарас Шевченко”, “ТарасТрясило”), зробленнні в Україні – спроба “вкласти” новий зміст в звичні схеми жанрового кіно. Георгій Тасін – режисер і сценарист Одеської кіностудії, автор відомих українських стрічок 1920-х років: “Примара бродить по Європі” (автор сценарію), “Джиммі Хіггінс” (автор сценарію та режисер). “Нічний візник” Г.Тасіна та “Два дні” Георгія Стабового як етапні картини в українському кіно другої половини 1920-х років: цілістність драматургічної конструкції та зображальних засобів.. Інонаціональний матеріал в фільмах України («Беня Крик» та ін.).

Прихід в кіно видатного театрального режисера Леся Курбаса (1924р.). Лесь Курбас і народження кіносатири. Побутова комедія “Вендетта” – пародія відомої кінофеєрії Ж.Мельєса в формі гротескної стилізації лубка. “Макдональд” – політична сатира за участю акторів театру “Березіль”.

Прихід в кіно О.Довженка. Перші фільми режисера: «Ягідка кохання», «Вася-реформатор», «Сумка дипкур’єра». Актори українського кіно 1920-х років. А.Бучма – гострохарактерні та драматичні ролі в кіно («Нічний візник», «Тарас Шевченко», «Іван Грозний»). Акторські роботи Ю.Шумського («Беня Крік», «Нічний візник», «Борислав сміється») та Івана Замичковського («Два дні», «Ягідка кохання», «Сорочинський ярмарок»).

Питання 24: Голівудська естетика у 50-60-ті рр. Хх ст.: особливості еволюції.

Кінець 40-х років – криза у Голівуді. Зміна глядацьких уподобань, наступ телебачення. 1954 рік – в Америці понад 30 міліонів телевізорів. Ідеалізація американських цінностей та прийоми італійського неореалізму в картинах соціальної тематики: «Втрачений уік-енд», «Пінг», «Бумеранг». «Чорний» фільм як варіація кримінального жанру. Стильові особливості «чорного» фільму: ретроспекція, закадровий коментар, світотіньові контрасти, незвичні ракурси. «Мальтійський сокіл» Джона Хьюстона як еталон жанру.

Голівудське «полювання на відьом». Сенатські комісії 1947 та 1952 років, що розслідують антиамериканську діяльність у Голівуді. Чорні списки комісії (324 кінематографіста) та тюремні ув’язненння (10 режисерів та сценаристів, що відмовились давати свідчення). Психологічна та творча криза в кінематографічних колах.

Спроби протистояти наступу телебачення. Широкоекранні епопеї («Бен Гур», «Клеопатра», «Тога») як спосіб боротьби за глядача. Режисери у ролі авторів. Вплив «нової хвилі» та фільмів Альфреда Хічкока на американський кінематограф 50-60-х років. Фільми А.Хічкока цього періоду: «Психо», «Запаморочення», «Птахи». Фільми Стенлі Крамера, Артура Пенна, Денніса Хоппера, Сіднея Люмета, Сема Пекінпа.

Новий етап в акторському мистецтві та система Станиславського. Зірки 50-60-х: Марлон Брандо, Пол Ньюмен, Мерилін Монро, Елізабет Тейлор, Грейс Келлі, Джеймс Дін, Пітер Фонда.

Роджер Корман та фільми категорії В. Картини з невеликим бюджетом, що разрахованнні на молодіжну аудиторію.