Питання 21: Винахід кіно та перші кроки кінематографа в Європі та сша. Характеристика творчості братів Люм’єрів та ж. Мельєса.

Технічні та соціокультурні передумови винаходу кіно. Науково-технічна революція ХІХ сторіччя. Від театру тіней до «живої» фотографії. «Чарівний ліхтар» А. Кірхера. Камера-обскура – предтеча фотографічного апарату. Винахід фотографії та її розповсюдження у Європі. Фонограф Т.-А. Едісона та перші спроби запису звуку. Винахід кінематографу. Патенти на знімальну та проекційну техніку в Америці, Франції, Німеччині, Україні та інших країнах.

28 грудня 1895 року – перший публічний кіносеанс. Особливості кінотеатрального показу. Перші фільми братів Люм’єрів. Початок кінодокументалістики. Жорж Мельєс: мистецтво перетворення. 1902-1906 роки – найуспішніший період творчої діяльності Мельєса («Подорож на Місяць», «Фауст», «Попелюшка»). Жорж Мєльєс – винахідник перших спецефектів. Французька комічна школа. Макс Ліндер – перша світова зірка комедії. Кінокомпанії конкуренти «Пате» та «Гомон». Перші французькі кіносеріали та їх творці (Луї Фейад, Вікторен Жассе та інші). Екранізації компанії «Фільм д’ар».

Брайтонська школа: пошуки кіномови. Фільми Д. А. Сміта, С. Хепуорта та Д. Уільямсона. Італійське кіно в пошуках форми видовища: від «Камо Грядеші?» до «Кабірії».

Кіно США на шляху до мистецтва. Поява кіно в Америці та Т. Едісон. «Патентна війна». Створення Голівуду. Перші американські кінематографісти. Е. Портер та народження вестерна.

Кіно Німеччини та Центральної Європи. Феномен датського кіно (У. Гад, А. Нільсен).

Питання 22: Становлення українського та російського кінематографу.

Соціокультурні передумови появи кіномистецтва в Україні та Росії. 1893 рік – конструктор І. Тимченко та фізик Н. Любімов створюють один з перших проекційних апаратів. Перші хронікальні зйомки А. Федецького у 1896-1902 роках. Розвиток кінопромисловості. Перші кінопідприємці (А.Дранков, О. Ханжонков, Д. Харітонов та інші). 1907-08 роки - початок національного кіновиробництва в Росії та Україні. Фільми, зроблені на українському національному матеріалі («Сватання на Гончарівці», «Наталка-Полтавка», «Богдан Хмельницький» та інші).

Є.Бауер – режисер та художник. 1912 рік – дебют в кіно. Мелодрами Є.Бауера та їх значення в становлені російського кіно. Співпраця режисера з зірками дореволюційного кіно В Холодною, В.Полонським, І.Мозжухіним. Зображальна культура фільмів Є.Бауера. Бауер – один з перших, хто розробляє художні засоби кіно: композицію кадра, монтаж, мізансцени («Сумерки женской души», «Песнь торжествующей любви», «Ямщик, не гони лошадей»).

В.Гардін – актор, режисер, сценарист. Екранізації В.Гардіна-режисера: «Анна Каренина», «Крейцерова соната», «Приваловские миллионы» та інші. П.Чардинін – один з перших режисерів дореволюційного кіно. Співпраця з відомими акторами: В.Холодною, В.Максимовим, В.Караллі та ін. Найбільш відомі картини П.Чардиніна: «У камина», «Молчи, грусть, молчи», «Позабудь про камин, в нем погасли огни». Жанри, в яких працює П.Чардинін – мелодрама, комедія, фарс, екранізація.

«Розумний» кінематограф та перші кроки просвітницького кіно. Микола ІІ та кінематограф. «Королі» та «королеви» екрана. Таємниця Віри Холодної – найпопулярнішої актриси дореволюційного кіно. 1914 рік – дебют в кіно. «Королева» мелодрами, що створює образи жінок, яких зрадили в коханні. Кращі ролі: Ната («Жизнь за жизнь»), Пола («Молчи, грусть, молчи»), Маша («Живой труп»).

Анімаційне кіно: роки становлення. В.Старевич – піонер анімаціі., що разробив технічні принципи об’ємної анімації в картинах «Прекрасная Люканида», «Месть кинематографического оператора», «Авиационная неделя насекомых». Робота В.Старевича в ігровому кіно: «»Ночь перед Рождеством», «Тамань», «Вий» та інші.