
- •Критерії оцінювання знань студентів
- •Перелік питань державної атестації
- •Питання 1. Методи організації ефірного виступу
- •Питання 2. Специфіка роботи ведучого в розмовному типі програм. Підготовка і проведення інтерв’ю.
- •Питання 3. Психофізична діяльність як важлива категорія в професійному становленні телевізійного ведучого.
- •Питання 4. Авторські програми та особливості їхнього ведення
- •Питання 6. Логічний аналіз тексту. Інтонація як засіб комунікації.
- •Питання 7. Позастудійна робота телеведучого – ведучий-репортер, інтерв’юєр.
- •Питання 8. Основні принципи і норми професійної етики телеведучого-журналіста.
- •Питання 9. Телевізійні програми для дітей та юнацтва.
- •Питання 10. Телевізійні ток-шоу. Роль ведучого у підготовці та веденні програм такого типу.
- •Питання 11. Аналітичні програми: види, типи та жанри даних форм.
- •Питання 12. Задум журналістського твору. Технологія виробництва телевізійного сюжету.
- •Питання 13. Суспільні функції сучасного телебачення.
- •Питання 14. Інформаційні програми на телебаченні. Типи інформаційних телепрограм.
- •Питання 15. Особливості підготовки та виробництва новин. Принципи та структура верстки інформаційних програм.
- •Питання 16. Виражальні засоби мовного спілкування
- •Питання 17.Творчі амплуа ведучих телевізійних програм. Роль і місце ведучого в інформаційному мовленні.
- •Питання 18. Культура мови на телебаченні. Поняття „телевізійна мова”. Правила та критерії підготовки ефірної інформації в програмах новин.
- •Питання 19. Телевізійні програми для молоді. Завдання молодіжного телемовлення.
- •Питання 20. Роль спілкування у професії ведучого телевізійних програм.
- •Питання 21: Винахід кіно та перші кроки кінематографа в Європі та сша. Характеристика творчості братів Люм’єрів та ж. Мельєса.
- •Питання 22: Становлення українського та російського кінематографу.
- •Питання 23: Українське кіно 1918-1926 рр. Формування системи екранної культури.
- •Питання 24: Голівудська естетика у 50-60-ті рр. Хх ст.: особливості еволюції.
- •Питання 25: Американське кіно початку хх століття.
- •Питання 26: Російське кіно 60-80-х рр. Хх ст. Загальна характеристика.
- •Питання 27: Мистецькі особливості фільмів а. Тарковського “Іванове дитинство”, “Андрій Рубльов”, “Сталкер”.
- •Питання 28: Режисерські імена європейського кіно 80-90-х рр. Хх ст.: п.Грінуей, е.Кустуріца, л. Фон Трієр.
- •Питання 29: Відкриття кіно Німеччини 20-х рр. Хх ст. Особливості німецького експресіонізму.
- •Питання 30: Жанр комедії в російському та українському кіно 70-80 роки хх століття.
- •Питання 31: Радянське документальне кіно 20-30-х рр. Хх ст. Творчі пошуки Дзіги Вертова.
- •Питання 32: с.Ейзенштейн і розвиток європейського кіно хх сторіччя.
- •Питання 33: Загальна характеристика світового анімаційного мистецтва хх століття. Творчість Уолта Діснея. Радянська школа анімації.
- •Питання 34: Творчість о.Довженка в контексті української культури.
- •Питання 35: Італійське кіно 50-70-х рр. Хх ст. Творчість ф.Фелліні, м.Антоніоні, л.Вісконті.
- •Питання 36: Творчість а. Куросави. Загальна характеристика.
- •Питання 37: Грузинська школа кіно. Т. Абуладзе, о. Іоселіані, брати Шенгелая.
- •Питання 38: Європейське кіно 1909-1918 роки. Загальна характеристика.
- •Питання 39: Виникнення теорії монтажу. Основні характеристики кіностилю 20-х років хх ст.
- •Питання 40: Актори кіно євроейських країн. Марлен Дітріх, Джульєтта Мазіні, Лів Ульман.
- •Література
Питання 19. Телевізійні програми для молоді. Завдання молодіжного телемовлення.
Історія розвитку вітчизняного молодіжного телебачення. Молодіжні телепрограми середини 80-х – початку 90-х - як ілюстрація перевороту в суспільній свідомості. Роль телебачення у вихованні молоді, формуванні життєвої позиції.
Стан молодіжного мовлення на сучасному українському телебаченні: безсистемність, спорадичність, відсутність оперативності, гостроти поставлених проблем, публіцистичності, аналітичності. Причини і наслідки кризи молодіжного телемовлення. Проблеми естетики молодіжного телемовлення: відеоряд, монтаж, звукове оформлення, змістове наповнення.
Герой на екрані. Кумири сучасної молоді. Зміна пріоритетів та смаків під впливом молодіжних програм українського телебачення.
Кадрові проблеми молодіжного мовлення
Аудиторія молодіжного мовлення: її чисельність та вікова категорія.
Типи і форми телепрограм для молоді: науково-просвітницькі, соціально спрямовані, розважально-пізнавальні, розважальні, форматні теле- і радіоканали, молодіжні телесеріали.
Тематика та напрями молодіжного мовлення: працевлаштування, проблеми освіти, здоровий спосіб життя (фізичне, моральне, духовне здоров’я), молодь і релігія, проблеми дозвілля молоді, проблеми молодої сім’ї, молодь і житло, соціальний захист молоді, екологічне виховання, самореалізація, відносини між батьками і дітьми, патріотизм, національна безпека, життя молоді інших країн, молодь і проблеми міжнародних відносин, молодь і спорт.
Риси, які мають визначати програми для молоді:
- пізнавальність як процес самопізнання молодих людей;
- поглиблена аналітичність;
- пошук нових жанрових структур.
Соціалізація молоді та роль, яку має відігравати молодіжне телебачення в процесі формування світогляду молодих людей.
Завдання і функції програм для молоді.
Соціальний оптимізм як філософія сучасного молодіжного мовлення. Молодіжні програми – друг і порадник свого глядача. Основні завдання і функції молодіжного мовлення (виховна, просвітницька, соціальна, рекреативна): виховання людей свідомих, цілеспрямованих, здатних мислити самостійно, творчо, людей діяльних у побудові свого життя, виховання патріотизму, розширення кругозору, сприяння розвитку демократичного складу розуму, сприяння адаптації до навколишньої дійсності, естетичне та етичне виховання.
Роль оперативних, життєвих матеріалів у структурі програм для молоді.
Особливості ведення програм для молоді. Неофіційність інтонації та приятельська манера ведення – одна з головних особливостей стилю ведення молодіжних програм. Роль авторських підводок, уміння зв’язати воєдино різножанровий матеріал. Важливість асоціативного мислення. Роль філософічності та аналітичності мислення ведучого. Уміння бачити в текстах приховані можливості (грані, що народжують нові думки). Уміла (небанальна, природня) передача слова партнеру – ознака високої майстерності ведучого.
Уміння мислити в кадрі. Ведучий молодіжної програми – харизматична особистість.
Ведення діалогу з глядачем: простота і переконливість манери. Відчуття темпо-ритму програми, збереження його цілісності протягом усієї програми. Варіації ритмів і темпу в програмі як один з прийомів налаштування глядача (слухача) на сприйняття теми, думки.
Особливості ведення програм для молоді в прямому ефірі: уміння ставити розумні й точні запитання, відразу ж нетрафаретно коментувати запитання телеглядача чи радіослухача. Нестандартні ситуації в прямому ефірі та поведінка ведучого (блискавична реакція, ерудованість, гумор, уміння вийти зі скрутної ситуації, не розгубитися).
Особливості підготовки і ведення музичних фрагментів молодіжних передач: обізнаність з темою та просвітницьке навантаження текстів ведучого.
Способи спілкування та активізація уваги молодіжної аудиторії. Глядач як активний учасник комунікативного процесу. Жива, імпровізована мова. Зорієнтованість мови ведучого на мову спілкування молоді. Сленг та арготизми в мові ведучого. Почуття міри. Культурні та естетичні критерії ведення. Вміле використання невербальних засобів.
Ведення програми двома ведучими: єдність стилю, кольорової гами одягу, естетика зовнішності.