
- •Критерії оцінювання знань студентів
- •Перелік питань державної атестації
- •Питання 1. Методи організації ефірного виступу
- •Питання 2. Специфіка роботи ведучого в розмовному типі програм. Підготовка і проведення інтерв’ю.
- •Питання 3. Психофізична діяльність як важлива категорія в професійному становленні телевізійного ведучого.
- •Питання 4. Авторські програми та особливості їхнього ведення
- •Питання 6. Логічний аналіз тексту. Інтонація як засіб комунікації.
- •Питання 7. Позастудійна робота телеведучого – ведучий-репортер, інтерв’юєр.
- •Питання 8. Основні принципи і норми професійної етики телеведучого-журналіста.
- •Питання 9. Телевізійні програми для дітей та юнацтва.
- •Питання 10. Телевізійні ток-шоу. Роль ведучого у підготовці та веденні програм такого типу.
- •Питання 11. Аналітичні програми: види, типи та жанри даних форм.
- •Питання 12. Задум журналістського твору. Технологія виробництва телевізійного сюжету.
- •Питання 13. Суспільні функції сучасного телебачення.
- •Питання 14. Інформаційні програми на телебаченні. Типи інформаційних телепрограм.
- •Питання 15. Особливості підготовки та виробництва новин. Принципи та структура верстки інформаційних програм.
- •Питання 16. Виражальні засоби мовного спілкування
- •Питання 17.Творчі амплуа ведучих телевізійних програм. Роль і місце ведучого в інформаційному мовленні.
- •Питання 18. Культура мови на телебаченні. Поняття „телевізійна мова”. Правила та критерії підготовки ефірної інформації в програмах новин.
- •Питання 19. Телевізійні програми для молоді. Завдання молодіжного телемовлення.
- •Питання 20. Роль спілкування у професії ведучого телевізійних програм.
- •Питання 21: Винахід кіно та перші кроки кінематографа в Європі та сша. Характеристика творчості братів Люм’єрів та ж. Мельєса.
- •Питання 22: Становлення українського та російського кінематографу.
- •Питання 23: Українське кіно 1918-1926 рр. Формування системи екранної культури.
- •Питання 24: Голівудська естетика у 50-60-ті рр. Хх ст.: особливості еволюції.
- •Питання 25: Американське кіно початку хх століття.
- •Питання 26: Російське кіно 60-80-х рр. Хх ст. Загальна характеристика.
- •Питання 27: Мистецькі особливості фільмів а. Тарковського “Іванове дитинство”, “Андрій Рубльов”, “Сталкер”.
- •Питання 28: Режисерські імена європейського кіно 80-90-х рр. Хх ст.: п.Грінуей, е.Кустуріца, л. Фон Трієр.
- •Питання 29: Відкриття кіно Німеччини 20-х рр. Хх ст. Особливості німецького експресіонізму.
- •Питання 30: Жанр комедії в російському та українському кіно 70-80 роки хх століття.
- •Питання 31: Радянське документальне кіно 20-30-х рр. Хх ст. Творчі пошуки Дзіги Вертова.
- •Питання 32: с.Ейзенштейн і розвиток європейського кіно хх сторіччя.
- •Питання 33: Загальна характеристика світового анімаційного мистецтва хх століття. Творчість Уолта Діснея. Радянська школа анімації.
- •Питання 34: Творчість о.Довженка в контексті української культури.
- •Питання 35: Італійське кіно 50-70-х рр. Хх ст. Творчість ф.Фелліні, м.Антоніоні, л.Вісконті.
- •Питання 36: Творчість а. Куросави. Загальна характеристика.
- •Питання 37: Грузинська школа кіно. Т. Абуладзе, о. Іоселіані, брати Шенгелая.
- •Питання 38: Європейське кіно 1909-1918 роки. Загальна характеристика.
- •Питання 39: Виникнення теорії монтажу. Основні характеристики кіностилю 20-х років хх ст.
- •Питання 40: Актори кіно євроейських країн. Марлен Дітріх, Джульєтта Мазіні, Лів Ульман.
- •Література
Питання 12. Задум журналістського твору. Технологія виробництва телевізійного сюжету.
Журналістська тема та її функціональна заданість. Народження журналістської теми як відгук на актуальні суспільні потреби. Одночасна поява теми та ідеї телетвору. Ідея (грецьке –вигляд, образ, начало) як форма духовно-пізнавального відображення певних закономірних зв’язків і відношень зовнішнього світу. Основна особливість ідеї (здатність виявляти найсуттєвіші риси зовнішнього світу й закони об’єктивних процесів, створювати цілісний взірцевий образ предмета в пізнанні або творчості). Зведення всіх подій до однієї ідеї. Спеціалізація журналістів на одній темі. Нові грані старої теми. Пошук нових тем як бажання вивчити питання, небайдужі журналістові та актуальні для суспільства, наївне прагнення до справедливості, амбітне – не загубитися в потоці безликої інформації. Вміння вийти за рамки звичного, загальноприйнятого.
Задум журналістського твору як його мікромодель. Помічена в житті деталь – основа передачі. Різниця між роботою письменника під час формування задуму та його втілення і роботою журналіста (типове і характерне; суворе дотримання фактів). Роль журналістського блокнота в народженні теми, ідеї та задуму телетвору. Структура задуму: виділення найважливішого аспекту теми – аналіз проблеми, ситуації; знаходження об’єкту чи предмету вивчення; висунення гіпотези для більш цілеспрямованого пошуку фактів, вироблення чіткої концепції твору; пошук нових поворотів у темі).
Виробництво телевізійного сюжету за технологіями згідно з прийнятими стандартами телевиробництва. Головні умови якісного сюжету. Типи телевізійних сюжетів: репортажний, історичний, аналітичний, портретний, оглядовий, сюжет-розповідь, сюжет-розслідування.
Робота над телевізійним сюжетом – пошук теми. Різні методи пошуку та використання різних інформаційних джерел.
Вимоги до обраної теми. Робота з інтернет-джерелами, газетами, архівом. Робота з людьми – реальними героями обраної теми.
Соціальна відповідальність драматургічного задуму-ідеї як гарант соціальної доречності та успіху сценарного твору. Побудова сюжету.
Г. Уоллес про чотири фази творчого процесу. Жанрове втілення авторського задуму. Конфліктна ситуація як художній засіб. Пластично-формальні прийоми сценарного розкриття теми. Асоціативні зв’язки та контексту альність. Композиційне рішення: ритм, темп, виразність образних деталей тощо.
Мета сюжету. Відновлення картини подій сюжету. Приклади втілення ідей створення телевізійного сюжету.
Завдання сюжету – зважено та неупереджено розказати телеглядачам про подію „з перших джерел”, дати можливість висловитися свідкам, вислухати різнобічні думки експертів.
Формування сюжету повнометражного сценарного задуму. Центральна та епізодична сюжетна лінія. Авторське вирішення проблеми «образ-характер в сценарії і фільмі». Опрацювання другого плану, атмосфери в сценарії та екранному творі. Епізод, місце його в композиційній структурі. Виразні можливості сцени в сучасному сценарії. Який обрати сюжет – жорстокий чи послаблений? Розгортання сюжетних ходів – за хронологічним принципом, «мандрівні» сюжети та сюжет як образ.
Модель британських телевізійних новин. Завдання британського телерепортера – надання глядачам логічно-зв’язаної і корисної інформації.
Приклади вдалих телевізійних сюжетів інформаційних програм Національного Українського телебачення.