МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРЬКІВСКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ, ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ

ТА ЗМІСТ

ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ

ВИПУСКНИКІВ

З ХІРУРГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Методичні вказівки

для студентів VI курсів

медичних факультетів

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРЬКІВСКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ, ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ

ТА ЗМІСТ

ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ

ВИПУСКНИКІВ

З ХІРУРГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Методичні вказівки

для студентів VI курсів

медичних фа культ

Затверджено

Вченою радою ХНМУ

Протокол № ___ від ______2011.

ХАРКІВ ХНМУ 2011

Основні положення про організацію, порядок проведення і зміст Державної атестації випускників з хірургічних дисциплін. Метод. вказівки для студентів VI курсів мед. факультетів. / Упорядники: В. В. Бойко, Л.Й.Гончаренко, І.А.Тарабан, В. Г. Грома. - Харків: ХНМУ, 2011. - 45 с.

Упорядники В.В. Бойко

Л.Й.Гончаренко

І.А.Тарабан

В.Г. Грома

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ І ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ ВИПУСКНИКІВ МЕДИЧНИХ ВУЗІВ

(Наказ моз України № 53 від 31.01.2005 р. З урахуванням перегляду галузевих стандартів медицини, грудень 2010 г)

ДЕРЖАВНА АТЕСТАЦІЯ ВИПУСКНИКІВ ПРОВОДИТЬСЯ У ФОРМІ Стандартизованого ТЕСТОВОГО І практичНО-орІЄнтованого ДЕРЖАВНИХ ІСПИТІВ.

Вимоги до змісту і форм державної атестації випускників мають на меті установлення відповідності рівня сформованості знань, умінь і навичок, досягнутого в результаті засвоєння освітньо-професійної програми (ОПП), вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ)

Стандартизований тестовий НАЦІОНАЛЬНИЙ іспит – це ліцензійний інтегрований іспит, що проводиться Державною екзаменаційною комісією (ДЕК) ВНЗ і Центром тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки “Медицина” і “Фармація” при МОЗ України і є стандартизованим засобом вимірювання рівня професійної компетентності фахівця.

Ліцензійний інтегрований іспит складається з двох тестових іспитів “Крок 1” і “Крок 2”. Складовою частиною державної атестації випускників ВНЗ є тестовий іспит “Крок 2”, який вимірює показники якості загальної лікарської підготовки і визначає рівеньпрофесійної компетентності, необхідний для присвоєння кваліфікації фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст.

Практично-орієнтований НАЦІОНАЛЬНИЙ іспит перевіряє готовність випускника здійснювати на реальному об'єкті майбутньої професійної діяльності (людина) або на моделі такого об'єкта (фантом, муляж, ситуаційне завдання і т.п.) виробничі функції, що неможливо оцінити методом стандартизованого тестування.

Метою практично-орієнтованого державного іспиту є оцінка якості рішення випускником типових задач діяльності і демонстрації відповідних умінь і навичок в умовах, наближених до реального.

Іспит проводиться безпосередньо «біля ліжка хворого» і в спеціально обладнаних навчальних класах і оцінює уміння кожного випускника збирати скарги й анамнез, проводити об'єктивне обстеження хворих, складати план обстеження, оцінювати результати лабораторних і інструментальних досліджень, встановлювати й обґрунтовувати попередній клінічний діагноз, визначати тактику лікування, проводити експертизу працездатності.

Зміст практично-орієнтованого державного іспиту формується відповідно до галузевого стандарту вищої освіти «Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста» і галузевого стандарту вищої освіти «Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціаліста» для відповідної спеціальності.

Перелік типових задач діяльності, умінь і навичок, що виносяться на практично-орієнтований НАЦІОНАЛЬНИЙ іспит, ґрунтуються на вимогах ОКХ і приведені в додатках 1-4 відповідної спеціальності.

Практично-орієнтований НАЦІОНАЛЬНИЙ іспит проводиться Державною екзаменаційною комісією (ДЕК) вищого навчального закладу у формі Державних випускних екзаменів з дисциплін, зазначеним у навчальному плані відповідної спеціальності (для спеціальності 7.110101 «Лікувальна справа» - це терапія, хірургія, акушерство з гінекологією, педіатрія і гігієнічні дисципліни) або комплексного Державного іспиту (форма визначається ВНЗ за узгодженням з МОЗ України). Групування в комплекс (комплекси) дисциплін, за якими відповідно навчального плану мають складатися Державні випускні іспити, визначається ВНЗ у залежності від спеціальності за погодженням з МОЗ України.

Практично-орієнтований НАЦІОНАЛЬНИЙ іспит незалежно від обраної форми проведення складається з двох частин: перша частина – безпосередня робота з хворим; друга частина – демонстрація основних умінь і навичок відповідно до вимог ОКХ із використанням фантомів, муляжів, учбово-наочних матеріалів, рішення ситуаційних задач.

Перша частина Державних екзаменів із клінічних медичних дисциплін складається з обстеження на кожнім іспиті хворого в присутності екзаменаторів і членів ДЕК. При цьому оцінюються уміння і навички кожного випускника проводити опитування й об'єктивне обстеження хворих, встановлювати й обґрунтовувати попередній клінічний діагноз, визначати тактику лікування при захворюваннях згідно ОКХ (додаток 1).

Екзаменатори і члени ДЕК оцінюють уміння і навички випускника і заносять оцінки в «Протоколи проведення й оцінки першої частини іспиту» (додаток 5).

Друга частина державних екзаменів із клінічно дисциплін складається з оцінки у випускників рівня сформованості умінь і навичок, що не передбачає безпосередньої роботи з хворим. Іспит проводиться в спеціально обладнаних навчальних приміщеннях і передбачає роботу з муляжами, фантомами, навчально-наочними матеріалами і рішення ситуаційних задач.

Результати складання другої частини заносяться в «Протоколи проведення й оцінки другої частини іспиту».

Практично-орієнтований НАЦІОНАЛЬНИЙ іспит у формі комплексного Державного іспиту проводиться як комплексна перевірка здатності випускника здійснювати професійну діяльність в умовах, наближених до реальних, і демонструвати необхідний рівень сформованості умінь і навичок, визначених відповідно ОКХ. Він відрізняється від Державних випускних екзаменів з дисциплін тим, що в першій частині при обстеженні хворого кількість хворих для обстеження визначається кількістю дисциплін, згрупованих у комплекс: при комплексі з 4-х дисциплін для спеціальності «лікувальна справа» кожен випускник має обстежити мінімум трьох хворих різних медичних профілів, у тому числі обов'язково одну дитини та одну жінку (інші хворі – на вибір ВНЗ).

Оцінювання результату практично-орієнтованого державного іспиту залежить від обраної форми проведення іспиту.

При проведенні практично-орієнтованого іспиту у формі Державних випускних іспитів виставляються окремі оцінки по кожній дисципліні, що віднесені до державної атестації згідно з навчальним планом.

При проведенні практично-орієнтованого іспиту у формі комплексного Державного іспиту може виставлятися одна оцінка за комплекс дисциплін або окремі оцінки з дисциплін, що входять до комплексу (це рішення повинне бути затверджене Вченою радою ВНЗ і погоджене з МОЗ України).

Результат практично-орієнтованого Державного іспиту визначається в оцінках 5 «відмінно», 4 «добре», 3 «задовільно» і 2 «незадовільно».

У зв'язку з переходом з 2010/2011 навчального року на кредитово-модульну систему навчання студентів VI -х курсів результати практично-орієнтованого Державного іспиту з 2011 року стали оцінюватися по бальній системі згідно зі шкалою ECTS, при якій традиційній оцінці 5 "відмінно" відповідають 200-180 балів ("А"), оцінці 4 "добре" відповідають 179-160 балів ("В") і 159-150 балів ("С"), оцінці 3 "задовільно" відповідають 149-130 балів ("D") і 129-120 балів ("E")

Оцінки виставляються на основі балів, зафіксованих в індивідуальних «Протоколах проведення та оцінювання іспиту».

Критерії встановлення оцінки: 5 - 4,5 бали – «відмінно»; 4,49 – 3,5 бали – «добре»; 3,49 – 2,51 бали – «задовільно»; 2,5 бали і менше – «незадовільно».

Бали визначаються таким чином:

Виконання типових задач діяльності та умінь, що перевіряються, оцінюються балами «1», «0,5» і «0»

(виконано, виконано не цілком, не виконано). Критерії встановлення бала «0» при виконанні типових задач діяльності та умінь, що перевіряються, визначаються МОЗ України. Бали вносяться до індивідуальних «Протоколів проведення й оцінювання іспиту».

Бали за першу (другу) частини іспиту визначаються як середнє арифметичне всіх балів, зафіксованих у індивідуальних Протоколах проведення та оцінювання відповідної частини іспиту.

Результуючий бал за практично-орієнтований НАЦІОНАЛЬНИЙ іспит визначається як середнє арифметичне балів першої і другої частин іспиту, помножене на коефіцієнт 5.

Студенту, що склав Державні іспити відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики й освітньо-професійної програми підготовки, рішенням ДЕК присвоюється відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень і на підставі рішення ДЕК видається диплом.

Студенту, що отримав підсумкові оцінки «відмінно» не менш ніж за 75 % навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплінах оцінки «добре», склав Державні іспити з оцінками «відмінно» видається диплом з відзнакою.

Студент, що одержав оцінку «незадовільно» при складанні стандартизованого Державного іспиту «Крок 2», може повторно скласти його один раз ДЕК не раніш ніж через рік протягом трьох років. Нескладання стандартизованого тестового Державного іспиту «Крок 2» не є перешкодою для складання практично-орієнтованого Державного іспиту.

Особа, яка не склала стандартизований тестовий НАЦІОНАЛЬНИЙ іспит «Крок 2» повторно, не допускається до подальших перескладань без проходження повторного навчання відповідно до нормативного змісту державної атестації.

Студент, який одержав оцінку «незадовільно» під час складання Державного іспиту, відчисляється з ВНЗ і йому видається академічна довідка встановленого зразка.

Студент, що не склав практично-орієнтований НАЦІОНАЛЬНИЙ іспит, допускається до повторного складання цього іспиту один раз у наступний термін роботи ДЕК протягом трьох років після закінчення ВНЗ.

Особа, яка не склала практично-орієнтований НАЦІОНАЛЬНИЙ іспит повторно, не допускається до подальших перескладань без проходження повторного навчання відповідно нормативному змісту державної атестації.

Студентам, які не здали Державні іспити в призначений термін з поважної причини (документально підтвердженої), ректором ВНЗ може бути призначена додаткова дата складання Державного іспиту (дата складання стандартизованого тестового Державного іспиту «Крок 2» повинна бути погоджена з Центром тестування) протягом терміну роботи ДЕК.

Перелік навчальних дисциплін, що виносяться на державні іспити, для осіб, що не склали ці іспити, визначається навчальним планом, що діяв у рік закінчення студентом теоретичного курсу.

Додаток 1

Переліки типових задач діяльності й умінь, що перевіряються на практично-орієнтованому Державному екзамені зі спеціальності 7.110101 «Лікувальна справа»

по хірургічному профілю (дисципліна: хірургічні хвороби з дитячою хірургією)

Частина	Типова задача діяльності й уміння, що перевіряються
1	2
Перша	Робота в умовах лікувальної установи, наближених до професійної діяльності – робота з хворим
	 збирати скарги, анамнез хвороби, анамнез життя (у тому числі професійний анамнез);  збирати інформацію про загальний стан пацієнта (свідомість, конституція, харчування) і зовнішній вигляд (огляд шкіри, підшкірного жирового шару, пальпація лімфатичних вузлів, щитовидної і молочної залоз);  обстежувати стан серцево-судинної системи (огляд і пальпація області серця і поверхневих судин, визначення перкуторних меж серця і судин, аускультація серця і судин);  обстежувати стан органів дихання (огляд грудної клітки і верхніх дихальних шляхів, пальпація грудної клітки, перкусія й аускультація легень);  обстежувати стан органів черевної порожнини (огляд живота, пальпація і перкусія кишок, шлунка, печінки, селезінки, пальпація підшлункової залози, нирок, органів малого таза);  обстежувати стан кістково-м'язового апарату (огляд і пальпація, оцінка повноти рухів);  виділити і зафіксувати ведучий клінічний симптом або синдром (відповідно до списку 1);  поставити найбільш ймовірний або синдромний діагноз захворювання (відповідно до списку 2);  призначити лабораторне і/або інструментальне обстеження хворого (відповідно до списку 4), та провести оцінку результатів досліджень,  здійснювати диференціальну діагностику захворювань (відповідно до списку 2);  поставити попередній клінічний діагноз (відповідно до списку 2);  визначити характер лікування (консервативне, оперативне) захворювання (відповідно до списку 2);  визначити принципи лікування захворювання (відповідно до списку 2), керуючись існуючими Протоколами надання медичної допомоги;  визначити необхідний режим праці і відпочинку при лікуванні захворювання (відповідно до списку 2), керуючись існуючими Протоколами надання медичної допомоги;  визначити необхідну дієту при лікуванні захворювання (відповідно до списку 2), керуючись існуючими Протоколами надання медичної допомоги;  визначення тактики обстеження і вторинної профілактики хворих, що підлягають диспансерному спостереженню;  вести медичну документацію щодо пацієнта.
Друга	Уміння і практичні навички: а) рішення ситуаційних задач по:
	 діагностиці невідкладних станів (відповідно до списків 3.1 и 3.2);  визначенню тактики надання невідкладної медичної допомоги (відповідно списків 3.1 и 3.2);  наданню невідкладної медичної допомоги (відповідно до списку 3);  на підставі результатів лабораторних і інструментальних досліджень оцінювати інформацію щодо діагнозу (відповідно до списку 4);
	б) виконання медичних маніпуляцій (відповідно до списку 5).

Додаток 2