Економіічна теоріія та іісторіія економіічноїї думки

статті 4 Закону України «Про природні монополії» [1] регулювання діяльності

суб'єктів природних монополій у зазначених сферах здійснюється національ-

ними комісіями регулювання природних монополій, які утворюються і функ-

ціонують відповідно до цього закону.

Що стосується конкурентної політики, то її сфера набагато ширша, ніж

регулювання. Причому об'єктивна необхідність втручання держави в процеси

конкуренції виникає у результаті наявності не тільки позитивних, а й суттєвих

негативних її наслідків, які потребують пильної уваги з боку держави. Це по-

яснюється тим, що конкуренція не тільки регулює пропорції виробництва,

сприяє збалансованості попиту та пропозиції, а й постійно їх порушує. На ви-

соко конкурентних ринках непередбачуваність поведінки підприємців зрос-

тає, це спричиняє порушення рівноваги виробничих процесів, підприємець

почувається незахищеним від потрясінь. Конкурентна боротьба супроводжує-

ться розоренням і банкрутством дрібних виробників, що означає втрату части-

ни суспільного багатства. Безробіття та періодичне розорення підприємців –

характерна риса процесу збагачення окремих найбільш вдалих власників, які

знаходять сили перемагати в конкурентній боротьбі. Отже, конкуренція

сприяє дедалі глибшому розшаруванню суспільства та посиленню соціальної

несправедливості.

Негативним наслідком конкурентної боротьби є також те, що вона пере-

шкоджає поширенню досягнень науково-технічного прогресу.

Небажаним наслідком конкуренції є й хижацьке ставлення до навколиш-

нього природного середовища. Коли метою є власний добробут і перемога в

накопиченні багатства, мало кого цікавлять екологічні проблеми.

Отже, основні характеристики конкуренції залежно від певних умов мо-

жуть мати як позитивні, так і негативні наслідки. Так, зокрема, важливим по-

зитивним результатом конкуренції є зниження цін, яке водночас часто спри-

чиняє банкрутство слабших конкурентів. Конкуренція стимулює розвиток

науково-технічного прогресу, однак жорстка конкурентна боротьба нерідко

змушує приховувати найперспективніші відкриття, гальмувати поширення

досягнень науки і техніки серед широкого кола виробників тощо.

У цілому конкуренція характеризується скоріше як позитивний, ніж нега-

тивний процес. Не можна заперечувати того факту, що конкурентна поведінка

при всіх її негативах є двигуном економічного прогресу, рушійною силою

удосконалення та розвитку не тільки економічних, а й інших суспільно-еко-

номічних процесів.

Слід зазначити, що позитивні чи негативні прояви конкуренції значною

мірою залежать від суспільно-економічних умов, в яких вона реалізується. З

метою усунення та послаблення негативних наслідків конкурентної боротьби

і посилення її позитивних результатів у розвинутих ринкових країнах почали

формувати конкурентну політику держави.

Метою конкурентної політики держави має бути утримання суб'єктів гос-

подарювання від дій, які можуть спричинити негативні наслідки для сус-

пільства в цілому і для окремих споживачів зокрема за збільшення ринкової

влади. Що стосується напрямків конкурентної політики держави, то тут важ-

ливо визначити, коли і де державне регулювання надзвичайно необхідне і де

27

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2((92)),, 2009