
- •Економіічна теоріія та іісторіія економіічноїї думки
- •Економіічна теоріія та іісторіія економіічноїї думки
- •Економіічна теоріія та іісторіія економіічноїї думки
- •Економіічна теоріія та іісторіія економіічноїї думки
- •Економіічна теоріія та іісторіія економіічноїї думки
- •1973 Р. Поріг було знижено до 25%.
- •Економіічна теоріія та іісторіія економіічноїї думки
- •Економіічна теоріія та іісторіія економіічноїї думки
- •Економіічна теоріія та іісторіія економіічноїї думки
- •Економіічна теоріія та іісторіія економіічноїї думки
- •Економіічна теоріія та іісторіія економіічноїї думки
- •Економіічна теоріія та іісторіія економіічноїї думки
- •Економіічна теоріія та іісторіія економіічноїї думки
- •2005 Р. Складала близько 14%, п'яти – 20%. На сьогодні, після процесу кон-
- •Економіічна теоріія та іісторіія економіічноїї думки
- •Економіічна теоріія та іісторіія економіічноїї думки
Економіічна теоріія та іісторіія економіічноїї думки
статті 4 Закону України «Про природні монополії» [1] регулювання діяльності
суб'єктів природних монополій у зазначених сферах здійснюється національ-
ними комісіями регулювання природних монополій, які утворюються і функ-
ціонують відповідно до цього закону.
Що стосується конкурентної політики, то її сфера набагато ширша, ніж
регулювання. Причому об'єктивна необхідність втручання держави в процеси
конкуренції виникає у результаті наявності не тільки позитивних, а й суттєвих
негативних її наслідків, які потребують пильної уваги з боку держави. Це по-
яснюється тим, що конкуренція не тільки регулює пропорції виробництва,
сприяє збалансованості попиту та пропозиції, а й постійно їх порушує. На ви-
соко конкурентних ринках непередбачуваність поведінки підприємців зрос-
тає, це спричиняє порушення рівноваги виробничих процесів, підприємець
почувається незахищеним від потрясінь. Конкурентна боротьба супроводжує-
ться розоренням і банкрутством дрібних виробників, що означає втрату части-
ни суспільного багатства. Безробіття та періодичне розорення підприємців –
характерна риса процесу збагачення окремих найбільш вдалих власників, які
знаходять сили перемагати в конкурентній боротьбі. Отже, конкуренція
сприяє дедалі глибшому розшаруванню суспільства та посиленню соціальної
несправедливості.
Негативним наслідком конкурентної боротьби є також те, що вона пере-
шкоджає поширенню досягнень науково-технічного прогресу.
Небажаним наслідком конкуренції є й хижацьке ставлення до навколиш-
нього природного середовища. Коли метою є власний добробут і перемога в
накопиченні багатства, мало кого цікавлять екологічні проблеми.
Отже, основні характеристики конкуренції залежно від певних умов мо-
жуть мати як позитивні, так і негативні наслідки. Так, зокрема, важливим по-
зитивним результатом конкуренції є зниження цін, яке водночас часто спри-
чиняє банкрутство слабших конкурентів. Конкуренція стимулює розвиток
науково-технічного прогресу, однак жорстка конкурентна боротьба нерідко
змушує приховувати найперспективніші відкриття, гальмувати поширення
досягнень науки і техніки серед широкого кола виробників тощо.
У цілому конкуренція характеризується скоріше як позитивний, ніж нега-
тивний процес. Не можна заперечувати того факту, що конкурентна поведінка
при всіх її негативах є двигуном економічного прогресу, рушійною силою
удосконалення та розвитку не тільки економічних, а й інших суспільно-еко-
номічних процесів.
Слід зазначити, що позитивні чи негативні прояви конкуренції значною
мірою залежать від суспільно-економічних умов, в яких вона реалізується. З
метою усунення та послаблення негативних наслідків конкурентної боротьби
і посилення її позитивних результатів у розвинутих ринкових країнах почали
формувати конкурентну політику держави.
Метою конкурентної політики держави має бути утримання суб'єктів гос-
подарювання від дій, які можуть спричинити негативні наслідки для сус-
пільства в цілому і для окремих споживачів зокрема за збільшення ринкової
влади. Що стосується напрямків конкурентної політики держави, то тут важ-
ливо визначити, коли і де державне регулювання надзвичайно необхідне і де
27
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2((92)),, 2009