В.О. Точилін, В.В. Венгер

ФОРМУВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНО ЕФЕКТИВНОЇ МОДЕЛІ

РИНКУ: КОНКУРЕНЦІЯ ТА БАР'ЄРИ, РИНКОВА ВЛАДА І

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

У статті розглянуто теоретичні аспекти розвитку конкуренції. Виявлено основні

бар'єри, які впливають на розвиток конкуренції. Досліджено питання ринкової влади та

вплив державного регулювання. Обґрунтовано та запропоновано основні принципи

формування та розвитку функціонально ефективної моделі ринку.

Ключові слова: конкуренція, ринкова влада, державне регулювання, конкурентна політи-

ка, галузева політика.

Форм. 8. Табл. 3. Літ. 20.

В.А. Точилин, В.В. Венгер

ФОРМИРОВАНИЕ ФУНКЦИОНАЛЬНО ЭФФЕКТИВНОЙ

МОДЕЛИ РЫНКА: КОНКУРЕНЦИЯ И БАРЬЕРЫ, РЫНОЧНАЯ

ВЛАСТЬ И ГОСУДАРСТВЕННАЯ РЕГУЛЯЦИЯ

В статье рассмотрены теоретические аспекты развития конкуренции.

Обнаружены основные барьеры, которые влияют на развитие конкуренции. Исследованы

вопрос рыночной власти и влияние государственной регуляции. Обоснованы и предложены

основные принципы формирования и развития функционально эффективной модели рынка.

Ключевые слова: конкуренция, рыночная власть, государственная регуляция, конкурент-

ная политика, отраслевая политика.

V.O. Tochylin, V.V. Venger

FORMATION OF FUNCTIONALLY EFFECIENT MARKET MODEL:

COMPETITION AND BARRIERS, MARKET POWER AND STATE

CONTROL

The article considers the theoretical aspects of the competition development. Major barriers

affecting the competition development are identified. The issues of market power and influence of

state regulation are studied. Key principles of formation and development of the functionally effective

market model are grounded.

Keywords: competition; market power; state regulation; competition policy; sectorial policy.

Постановка проблеми. Для конкурентної економіки характерним є функ-

ціонування на ринках певних товарів необмеженого кола виробників. Кожен

з них у боротьбі за споживача змушений знижувати ціни, підвищувати якість

продукції. Для цього їм необхідно постійно вдосконалювати технологію й ор-

ганізацію виробництва, підвищувати кваліфікацію кадрів, розвивати систему

реалізації товарів. Це, у свою чергу, стимулює розвиток науки і техніки, сприяє

міжнародній співпраці, підвищенню ефективності суспільного виробництва.

Тобто конкуренція є рушійною силою, могутнім поштовхом розвитку всіх

сфер життя суспільства. З іншого боку, конкуренція захищає кожного окремо-

го споживача, забезпечуючи йому широкий вибір товарів і послуг за доступни-

ми конкурентними цінами [5, 17].

Таким чином, створення та розвиток конкурентного середовища – неві-

д'ємна складова функціонування ринкової економіки. Але вони неможливі

без визначення концептуальних засад функціонально ефективної моделі рин-

ку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання розвитку конкурентних

відносин в Україні висвітлено у працях З. Борисенко [4; 5], Б. Кваснюка [10],

О. Костусєва [11], І. Крючкової [12], М. Пугачової [11] та інших. Зазначеними

науковцями узагальнено теоретико-методологічні погляди на конкуренцію та

конкурентоспроможність на рубежі ХХ–ХХІ ст., комплексно досліджено

макро- і мікроекономічні, галузеві, регіональні та міжнародні аспекти конку-

рентності. Також розглянуто проблеми забезпечення конкурентоспроможнос-

ті національної економіки України в умовах зростання її відкритості та поши-

рення тенденцій економічної глобалізації. Висвітлено проблеми, які виника-

ють в процесі захисту конкуренції, та напрями удосконалення конкурентної

політики держави. Поза увагою авторів залишаються питання щодо принци-

пів формування функціонально ефективної моделі розвитку ринку.

Метою дослідження є визначення основних принципів формування функ-

ціонально ефективної моделі ринку.

Основні результати дослідження. В економічній теорії існують два концеп-

туальних підходи до трактування конкуренції [10, 33].

Згідно з першим, конкуренція – це ситуація на ринку, за якої жоден з гос-

подарюючих суб'єктів не в змозі суттєво вплинути на загальні умови економіч-

ного обміну. Найчіткіше цей підхід викристалізувався в науковій парадигмі

«структура ® поведінка ® результативність».

Другий варіант трактування конкуренції пов'язаний з аналізом як проце-

сом. При цьому підкреслюється специфіка конкуренції як процедури відкрит-

тя нових можливостей використання існуючих (доступних) ресурсів, а також

створення нових ресурсів. За такого підходу конкуренція розглядається пере-

дусім як динамічний процес, що проявляється в удосконаленні продуктів і

технологій, відкритті нових ринків, нових джерел сировини або нового типу

організації. Це, зазвичай, вимагає здійснення інвестицій, стимулом для яких є

можливість отримання позитивного прибутку, поки цінова конкуренція не

призведе до зниження цін до рівня довгострокової рівноваги.

На сьогодні економічна наука тлумачить природу взаємодії ринку та фір-

ми залежно від того, якої концепції конкуренції – структурної, поведінкової

чи функціональної – вона дотримується.

У другій половині ХХ ст. докорінно змінився стан ринку. Дослідники рин-

ку майже одноголосно вважають, що зараз від досконалої конкуренції майже

нічого не залишилося. Завдяки змінам на ринку з'явилися нові, суперечливі

тенденції, притаманні сучасному розвитку конкуренції та монополії [10, 26].

Тобто конкуренція і монополія – це дві полярні сторони одного процесу

взаємодії ринкових сил. Вони не виключають, а взаємообумовлюють одна од-

ну. Вільна конкуренція породжує концентрацію виробництва, а ця концентра-

ція на певному етапі свого розвитку призводить до монополії. Причому чим

гостріше проявляє себе конкурентна боротьба, тим імовірніше виникнення

потужних монополій.

24

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2((92)),, 2009

Економіічна теоріія та іісторіія економіічноїї думки

Отже, для сучасного періоду характерним є незвичний синтез конкуренції

та монополії. Основними формами своєрідного поєднання двох видів взаємо-

дії суб'єктів ринку є монополістична конкуренція та олігополія.

Починаючи з ХІХ ст. в економіці багатьох розвинутих країн з інтервалом

у 15–20 років спостерігалися періодичні «хвилі» злиття і поглинання компа-

ній. Необхідність вивчення закономірностей цього явища дало поштовх до

розвитку певного напрямку в економічній теорії.

З самого початку економісти оцінювали процес економічної концентрації

як одне з важливих проявів ринкової дисципліни: конкуренція на ринку кор-

поративного контролю може забезпечити перехід компанії до нового, ефек-

тивнішого власника. Однак перша «хвиля» злиття продемонструвала, що інте-

грація здійснювалася, насамперед, для закріплення фірмою своїх позицій на

ринку – збільшення ринкової влади, тобто перехід до недосконалої конкурен-

ції. Недосконала конкуренція – ринкова структура, в межах якої фірми мають

ринкову владу.

Слід зазначити, що процес перетворення переважно конкурентної еконо-

міки на монополізовану – одне з найважливіших економічних явищ розвитку

суспільства. Тобто об'єктивною закономірністю розвитку ринкової системи є

тенденція до монополізації як до природного наслідку зростання рівня кон-

центрації та централізації капіталу.

Великі підприємства мають суттєві переваги. Передусім, це так звана еко-

номія на масштабах виробництва, яка виникає в результаті відставання необ-

хідності росту витрат на основне і допоміжне виробництво. За збільшення ос-

новного виробництва до певної міри допоміжні структурні підрозділи можуть

забезпечити потреби у своїх послугах без відповідного збільшення витрат на

них. Тому зі зростанням масштабів виробництва об'єктивно зменшується собі-

вартість одиниці продукції, яка випускається. Тому зрозуміло, що прагнення

до капіталізації прибутку, до концентрації і централізації виробництва – це за-

кономірне явище ринкової економіки. З одного боку, концентрація є логіч-

ним результатом розвитку виробничих сил суспільства, збільшення їх масшта-

бів, а з іншого – прагнення до концентрації є стратегічною поведінкою в умо-

вах все жорсткішої конкуренції. У цьому контексті безперечним є те, що для

досягнення ефективної конкуренції на ринку важливу роль відіграє ринковий

потенціал суб'єкта господарювання. Однак, свій ринковий потенціал суб'єкт

господарювання може використати як з метою вдосконалення виробництва,

збільшення обсягів продукції, поліпшення її якості, зниження собівартості,

вдосконалення технологій, оновлення виробничих фондів тощо, так і з іншою

метою – свідомо, цілеспрямовано впливати на умови обороту товарів (послуг)

на ринку. Замість виснажливої конкурентної боротьби підприємці починають

об'єднувати свої капітали, домовлятися з конкурентами про розмежування

економічної влади. Монополісти наймають кращих спеціалістів, захоплюють

основні джерела сировини й матеріалів, інфраструктурні об'єкти, чим ще біль-

ше посилюють свою владу [5, 34–35]. Такий вплив набуває назви ринкової

(монопольної) влади і має негативні наслідки для конкуренції.

Ринкова (монопольна) влада – це здатність суб'єкта господарювання або

групи суб'єктів визначати чи суттєво впливати на умови обороту товару на

25

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2((92)),, 2009