- •1. Основні етапи розвитку охорони праці
- •2. Предмет, структура, зміст, мета дисципліни "Основи охорони праці", її зв'язок з іншими дисциплінами
- •3. Основні поняття в галузі охорони праці. Основні терміни та визначення.
- •4. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •5. Основні положення Закону України "Про охорону праці".
- •6. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •8. Основні органи фінансування охорони праці.
- •9. Права, обов'язки та відповідальність працівника
- •10. Обов'язки роботодавців
- •11 . Стимулювання охорони праці
- •12. Охорона праці жінок.
- •13. Охорона праці неповнолітніх.
- •14. Державні нормативні акти про охорону праці
- •15. Організація охорони праці підприємств.
- •16.Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці
- •17. Завдання та повноваження Кабміну України в галузі охорони праці
- •18. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція та повноваження
- •19. Основні завдання і функції системи управління охороною праці
- •20. Планування робіт
- •21. І 27.Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці. Органи державного нагляду за охороною праці.
- •23. Комісія з питань охорони праці підприємства та її завдання.
- •24. Організація навчання з питань охорони праці.
- •25.Види інструктажів. Види інструктажів з охорони праці. 26. Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці для працівників.
- •32. Причини та профілактика виробничого травматизму.
- •33. Роль сигнальних кольорів та знаків безпеки на підприємствах.
- •34. Положення Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".
- •37. Вплив мікроклімату у виробничих приміщеннях на організм людини.
- •38. Створення оптимальних метеорологічних умов.У виробничих приміщеннях є складною задачею, вирішити яку можна наступними заходами та засобами:
- •39. Вплив шкідливих речовин на організм людини.
- •41. Класифікація систем вентиляції
- •42. Основні елементи системи опалення
- •43. Виробниче освітлення як фактор впливу на організм людини в процесі праці
- •44. Кількісні та якісні показники освітлення виробничих приміщень
- •45. Види виробничого освітлення
- •46. Загальна характеристика вібрації
- •47. Методи боротьби з вібрацією
- •48. Виробничий шум та наслідки його шкідливої дії
- •49. Дія шуму на організм людини
- •50. Методи та засоби захисту від шуму
- •51. Інфразвук
- •52. Ультразвукові коливання
- •53. Іонізуюче випромінювання та їх класифікація
- •54. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •55. Захист від іонізуючих випромінювань
- •56. Електромагнітні поля як небезпечний екологічний фактор
- •57. Вплив електромагнітних полів на живі організми
- •58. Захисні заходи від електромагнітних полів
- •59. Характеристика та склад засобів індивідуального захисту
- •60. Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств
- •63.Основні вимоги до допоміжних приміщень
- •64. Основні вимоги безпеки до технологічного обладнання
- •65.Безпечність технологічного процесу
- •66.Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання
- •67. Безпечність робочих місць.
- •68.Класифікаія посудин, що працюють під високим тиском
- •69.Наслідки експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •70.Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •71.Характеристика запірно-регулювальної арматури.
- •72.Прилади для вимірювання температури та тиску.
- •73.Запобігання підвищеню тиску.
- •74.Покажчики рівня рідини
- •75.Реєстрація посудин
- •76.Технычне посвідчення посудин
- •77. Безпека при експлуатації котельних установ.
- •78. Безпека під час експлуатації компресорних установок
- •79.Безпека під час експлуатації трубопроводів
- •81. Експлуатація балонів.
- •83. Заходи безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •84. Особливість підіймально-транспортних машин.
- •85. Електричний струм та його дія на організм людини.
- •86. Характеристика місцевих електротравм.
- •87. Характеристика електричних ударів.
- •88. Причини летальних наслідків від дії електричного струму.
- •89. Види струму.
- •90. Частота струму.
- •91 .Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом.
- •92. Основні причини електротравматизму.
- •93. Електрозахисні засоби та їх класифікація.
- •94. Основні групи з електробезпеки обслуговуючого персоналу.
- •95. Надання першої допомоги при ураження електричним струмом.
- •96. Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки.
- •97. Пожежа та пов'язані з нею фактори.
- •98. Основні причини пожеж.
- •99. Теоретичні основи горіння.
- •100. Різновиди горіння.
- •103. Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони
- •104. Характеристика систем попередження пожеж.
- •105. Основні напрямки систем попередження пожеж.
- •106. Розряди речовин та матеріалів за категорією небезпеки.
- •107. Система протипожежного захисту
- •108. Пожежна безпека будівель і споруд.
- •109. Евакуація людей із будівель та приміщень.
- •110. Способи пожежогасіння.
- •111. Засоби пожежогасіння.
- •112. Характеристика вуглекислотних вогнегасників.
- •113. Характеристика хімічно-пінних вогнегасників та 114. Характеристика повітряно-пінних вогнегасників.
- •115. Характеристика порошкових вогнегасників.
- •117. Завдання органів Державного пожежного нагляду.
- •118. Основні права державних інспекторів з пожежного нагляду
- •119. Завдання та види пожежної охорони.
- •120. Порядок дій у разі пожежі.
111. Засоби пожежогасіння.
До засобів гасіння пожежі належать:
• вода й водяна пара;
• хімічна й повітряно-хімічна піна;
• інертні і негорючі гази;
• галоїдні вуглекислотні сполуки;
• сухі порошки;
• пісок, щільна тканина — повсть та азбест.
Засоби пожежогасіння поділяються на стаціонарні, пересувні й первинні.
Стаціонарні пожежогасильні установки являють собою нерухомо змонтовані апарати, трубопроводи й устаткування, що призначені для подачі вогнегасних засобів до місць загоряння. До них, наприклад, відносяться спринклерні й дренчерні установки.
Спринклерні установки призначені для автоматичної подачі води або повітряно-механічної піни при гасінні пожежі всередині будинку.
Дренчерні установки відрізняються від спринклерних тим, що в дренчерних головках відсутні клапан і легкоплавкий замок. Дренчерні установки бувають ручного й автоматичного включення з клапаном групової дії. При автоматичному включенні одночасно подається сигнал тривоги.
Пересувні пожежні машини поділяються на основні, що мають насоси для подачі води чи інших вогнегасильних речовин до місця пожежі, й спеціальні, що не мають насосів і призначені для різних робіт при гасінні пожежі.
До первинних засобів пожежогасіння відносяться вогнегасники, гідропомпи (невеликі поршневі насоси), відра, бочки з водою, лопати, шухляди з піском, азбестові полотнини, повстяні мати, повстини, ломи, пилки, сокири.
Відповідно до використовуваної гасячої речовини вогнегасники поділяються на повітряно-пінні, хімічно-пінні, вуглекислотні, вуглекислотно-брометилові, порошкові.
На кожні 100 м2 полу виробничих приміщень звичайно потрібно 1-2 вогнегасники.
Універсальних вогнегасних засобів не існує. Тому для припинення процесу горіння однієї і тієї ж речовини у ряді випадків використовують різні вогнегасні засоби. При доборі засобів пожежогасіння треба виходити з можливості отримання найкращого вогнегасного ефекту при мінімальних затратах.
112. Характеристика вуглекислотних вогнегасників.
Вуглекислотні вогнегасники служать для гасіння загорянь двигунів, паливних баків бойових і інших машин, електроустановок під напругою, різних пальних речовин, за винятком тих, горіння яких відбувається без доступу повітря, а також лужних металів і магнієвих сплавів. Вуглекислотні вогнегасники заповнені зрідженим вуглекислим газом, що знаходиться під тиском 6 МПа. Для приведення їх у дію досить відкрити вентиль. Вуглекислий газ виходить у вигляді штучного снігу й відразу перетворюється в газ.
Вуглекислі вогнегасники випускаються як ручні (ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8), так і пересувні (ОУ-25, ОУ-80).
Перехід рідкої вуглекислоти у вуглекислий газ супроводиться різким охолоджуванням і частина її перетворюється на "сніг" у вигляді найдрібніших кристалічних частинок (tсн = - 72 °З). В уникненні обмороження рук не можна доторкатися до металевого розтруба. Під час переходу вуглекислоти з рідкого стану в газоподібне відбувається збільшення об'єму в 400-500 разів.