- •1. Основні етапи розвитку охорони праці
- •2. Предмет, структура, зміст, мета дисципліни "Основи охорони праці", її зв'язок з іншими дисциплінами
- •3. Основні поняття в галузі охорони праці. Основні терміни та визначення.
- •4. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •5. Основні положення Закону України "Про охорону праці".
- •6. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •8. Основні органи фінансування охорони праці.
- •9. Права, обов'язки та відповідальність працівника
- •10. Обов'язки роботодавців
- •11 . Стимулювання охорони праці
- •12. Охорона праці жінок.
- •13. Охорона праці неповнолітніх.
- •14. Державні нормативні акти про охорону праці
- •15. Організація охорони праці підприємств.
- •16.Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці
- •17. Завдання та повноваження Кабміну України в галузі охорони праці
- •18. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція та повноваження
- •19. Основні завдання і функції системи управління охороною праці
- •20. Планування робіт
- •21. І 27.Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці. Органи державного нагляду за охороною праці.
- •23. Комісія з питань охорони праці підприємства та її завдання.
- •24. Організація навчання з питань охорони праці.
- •25.Види інструктажів. Види інструктажів з охорони праці. 26. Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці для працівників.
- •32. Причини та профілактика виробничого травматизму.
- •33. Роль сигнальних кольорів та знаків безпеки на підприємствах.
- •34. Положення Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".
- •37. Вплив мікроклімату у виробничих приміщеннях на організм людини.
- •38. Створення оптимальних метеорологічних умов.У виробничих приміщеннях є складною задачею, вирішити яку можна наступними заходами та засобами:
- •39. Вплив шкідливих речовин на організм людини.
- •41. Класифікація систем вентиляції
- •42. Основні елементи системи опалення
- •43. Виробниче освітлення як фактор впливу на організм людини в процесі праці
- •44. Кількісні та якісні показники освітлення виробничих приміщень
- •45. Види виробничого освітлення
- •46. Загальна характеристика вібрації
- •47. Методи боротьби з вібрацією
- •48. Виробничий шум та наслідки його шкідливої дії
- •49. Дія шуму на організм людини
- •50. Методи та засоби захисту від шуму
- •51. Інфразвук
- •52. Ультразвукові коливання
- •53. Іонізуюче випромінювання та їх класифікація
- •54. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •55. Захист від іонізуючих випромінювань
- •56. Електромагнітні поля як небезпечний екологічний фактор
- •57. Вплив електромагнітних полів на живі організми
- •58. Захисні заходи від електромагнітних полів
- •59. Характеристика та склад засобів індивідуального захисту
- •60. Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств
- •63.Основні вимоги до допоміжних приміщень
- •64. Основні вимоги безпеки до технологічного обладнання
- •65.Безпечність технологічного процесу
- •66.Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання
- •67. Безпечність робочих місць.
- •68.Класифікаія посудин, що працюють під високим тиском
- •69.Наслідки експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •70.Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •71.Характеристика запірно-регулювальної арматури.
- •72.Прилади для вимірювання температури та тиску.
- •73.Запобігання підвищеню тиску.
- •74.Покажчики рівня рідини
- •75.Реєстрація посудин
- •76.Технычне посвідчення посудин
- •77. Безпека при експлуатації котельних установ.
- •78. Безпека під час експлуатації компресорних установок
- •79.Безпека під час експлуатації трубопроводів
- •81. Експлуатація балонів.
- •83. Заходи безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •84. Особливість підіймально-транспортних машин.
- •85. Електричний струм та його дія на організм людини.
- •86. Характеристика місцевих електротравм.
- •87. Характеристика електричних ударів.
- •88. Причини летальних наслідків від дії електричного струму.
- •89. Види струму.
- •90. Частота струму.
- •91 .Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом.
- •92. Основні причини електротравматизму.
- •93. Електрозахисні засоби та їх класифікація.
- •94. Основні групи з електробезпеки обслуговуючого персоналу.
- •95. Надання першої допомоги при ураження електричним струмом.
- •96. Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки.
- •97. Пожежа та пов'язані з нею фактори.
- •98. Основні причини пожеж.
- •99. Теоретичні основи горіння.
- •100. Різновиди горіння.
- •103. Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони
- •104. Характеристика систем попередження пожеж.
- •105. Основні напрямки систем попередження пожеж.
- •106. Розряди речовин та матеріалів за категорією небезпеки.
- •107. Система протипожежного захисту
- •108. Пожежна безпека будівель і споруд.
- •109. Евакуація людей із будівель та приміщень.
- •110. Способи пожежогасіння.
- •111. Засоби пожежогасіння.
- •112. Характеристика вуглекислотних вогнегасників.
- •113. Характеристика хімічно-пінних вогнегасників та 114. Характеристика повітряно-пінних вогнегасників.
- •115. Характеристика порошкових вогнегасників.
- •117. Завдання органів Державного пожежного нагляду.
- •118. Основні права державних інспекторів з пожежного нагляду
- •119. Завдання та види пожежної охорони.
- •120. Порядок дій у разі пожежі.
85. Електричний струм та його дія на організм людини.
Електри́чний струм — упорядкований рух заряджених частинок у просторі: у металах це електрони, у напівпровідниках — електрони та дірки, в електролітах - додатно та від'ємно заряджені йони, в іонізованих газах — йони й електрони.
Протікання струму через тіло людини супроводжується термічним, електролітичним та біологічним ефектами.
Термічна дія струму полягає в нагріванні тканини, випаровуванні вологи, що викликає опіки, обвуглювання тканин та їх розриви парою. Тяжкість термічної дії струму залежить від величини струму, опору проходженню струму та часу проходження. За короткочасної дії струму термічна складова може бути визначальною в характері і тяжкості ураження.
Електролітична дія струму проявляється в розкладі органічної речовини (її електролізі), в тому числі і крові, що призводить до зміни їх фізико-хімічних і біохімічних властивостей. Останнє, в свою чергу, призводить до порушення біохімічних процесів у тканинах і органах, які є основою забезпечення життєдіяльності організму.
Біологічна дія струму проявляється у подразненні і збуренні живих тканин організму, в тому числі і на клітинному рівні. При цьому порушуються внутрішні біоелектричні процеси, що протікають в організмі, який нормально функціонує, і пов'язані з його життєвими функціями. Збурення, спричинене подразнюючою дією струму, може проявлятися у вигляді мимовільного непередбачу-ваного скорочення м'язів. Це, так звана, пряма або безпосередня збурююча дія струму на тканини, по яких він протікає. Разом із цим, збурююча дія струму на тканини може бути і не прямою, а рефлекторною — через центральну нервову систему. Механізм такої дії полягає в тому, що збурення рецепторів (периферійних органів центральної нервової системи) під дією електричного струму передається центральній нервовій системі, яка опрацьовує цю інформацію і видає команди щодо нормалізації процесів життєдіяльності у відповідних тканинах і органах. При перевантаженні інформацією (збуреннях клітин і рецепторів) центральна нервова система може видавати недоцільну, неадекватну інформації виконавчу команду.
Останнє може призвести до серйозних порушень діяльності життєво важливих органів, у тому числі серця та легенів, навіть коли ці органи не знаходяться на шляху проходження струму.
Крім зазначеного, протікання струму через організм негативно впливає на поле біопотенціалів в організмі. Зовнішній струм, взаємодіючи з біострумами, може порушити нормальний характер дії біострумів на тканини і органи людини, подавити біоструми і тим самим спричиняти специфічні розлади в організмі.
86. Характеристика місцевих електротравм.
Місцеві електротравми означають місцеве ушкодження організму.
Місцева електротравма — яскраво виявлене порушення щільності тканин тіла, в тому числі кісток, викликане впливом електричного струму або електричної дуги. Найчастіше — це поверхневі ушкодження, тобто ушкодження шкіри, а інколи й інших м'яких тканин, зв'язок та кісток. Небезпеку місцевих електротравм та складність к лікування залежать від місця, характеру та ступеня ушкодження тканин, а також від реакції організму на це ушкодження. Місцеві електротравми виліковуються і працездатність потерпшого відновлюється повністю або частково. Однак при важких опіках людина помирає. При цьому безпосередньою причиною смерті є не електричний струм, а місцеве ушкодження організму, викликане струмом. Характерні місцеві електротравми — електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні пошкодження та електроофтальмія.
Приблизно 75% випадків ураження людей струмом супро¬воджується виникненням місцевих електротравм.
За видами травм ці випадки розподіляються наступним чином, %:
— електричні опіки — 40;
— електричні знаки — 7;
— металізація шкіри — 3;
— механічні пошкодження — 0,5;
— електроофтальмія — 1,5;
— змішані травми — 23;
— всього — 75.
Електричні опіки — це ушкодження поверхні тіла під дією електричної дуги або великих струмів, що проходять через тіло людини.
Електричний знак — це чітко окреслена пляма діаметром 1—5 мм сірого або блідо-жовтого кольору, що з'являється на поверхні шкіри людини, яка зазнала дії струму.
Електрометалізація — проникнення в шкіру частинок металу внаслідок його розбризкування та випаровування під дією струму.
Механічні ушкодження є в більшості випадків наслідком різких судомних скорочень м'язів під впливом струму, котрий проходить через тіло людини.
Електроофтальмія — це запалення зовнішніх оболонок очей, що виникає під впливом потужного потоку ультрафіолетових променів.
