
- •1. Основні етапи розвитку охорони праці
- •2. Предмет, структура, зміст, мета дисципліни "Основи охорони праці", її зв'язок з іншими дисциплінами
- •3. Основні поняття в галузі охорони праці. Основні терміни та визначення.
- •4. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •5. Основні положення Закону України "Про охорону праці".
- •6. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •8. Основні органи фінансування охорони праці.
- •9. Права, обов'язки та відповідальність працівника
- •10. Обов'язки роботодавців
- •11 . Стимулювання охорони праці
- •12. Охорона праці жінок.
- •13. Охорона праці неповнолітніх.
- •14. Державні нормативні акти про охорону праці
- •15. Організація охорони праці підприємств.
- •16.Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці
- •17. Завдання та повноваження Кабміну України в галузі охорони праці
- •18. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція та повноваження
- •19. Основні завдання і функції системи управління охороною праці
- •20. Планування робіт
- •21. І 27.Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці. Органи державного нагляду за охороною праці.
- •23. Комісія з питань охорони праці підприємства та її завдання.
- •24. Організація навчання з питань охорони праці.
- •25.Види інструктажів. Види інструктажів з охорони праці. 26. Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці для працівників.
- •32. Причини та профілактика виробничого травматизму.
- •33. Роль сигнальних кольорів та знаків безпеки на підприємствах.
- •34. Положення Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".
- •37. Вплив мікроклімату у виробничих приміщеннях на організм людини.
- •38. Створення оптимальних метеорологічних умов.У виробничих приміщеннях є складною задачею, вирішити яку можна наступними заходами та засобами:
- •39. Вплив шкідливих речовин на організм людини.
- •41. Класифікація систем вентиляції
- •42. Основні елементи системи опалення
- •43. Виробниче освітлення як фактор впливу на організм людини в процесі праці
- •44. Кількісні та якісні показники освітлення виробничих приміщень
- •45. Види виробничого освітлення
- •46. Загальна характеристика вібрації
- •47. Методи боротьби з вібрацією
- •48. Виробничий шум та наслідки його шкідливої дії
- •49. Дія шуму на організм людини
- •50. Методи та засоби захисту від шуму
- •51. Інфразвук
- •52. Ультразвукові коливання
- •53. Іонізуюче випромінювання та їх класифікація
- •54. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •55. Захист від іонізуючих випромінювань
- •56. Електромагнітні поля як небезпечний екологічний фактор
- •57. Вплив електромагнітних полів на живі організми
- •58. Захисні заходи від електромагнітних полів
- •59. Характеристика та склад засобів індивідуального захисту
- •60. Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств
- •63.Основні вимоги до допоміжних приміщень
- •64. Основні вимоги безпеки до технологічного обладнання
- •65.Безпечність технологічного процесу
- •66.Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання
- •67. Безпечність робочих місць.
- •68.Класифікаія посудин, що працюють під високим тиском
- •69.Наслідки експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •70.Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •71.Характеристика запірно-регулювальної арматури.
- •72.Прилади для вимірювання температури та тиску.
- •73.Запобігання підвищеню тиску.
- •74.Покажчики рівня рідини
- •75.Реєстрація посудин
- •76.Технычне посвідчення посудин
- •77. Безпека при експлуатації котельних установ.
- •78. Безпека під час експлуатації компресорних установок
- •79.Безпека під час експлуатації трубопроводів
- •81. Експлуатація балонів.
- •83. Заходи безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •84. Особливість підіймально-транспортних машин.
- •85. Електричний струм та його дія на організм людини.
- •86. Характеристика місцевих електротравм.
- •87. Характеристика електричних ударів.
- •88. Причини летальних наслідків від дії електричного струму.
- •89. Види струму.
- •90. Частота струму.
- •91 .Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом.
- •92. Основні причини електротравматизму.
- •93. Електрозахисні засоби та їх класифікація.
- •94. Основні групи з електробезпеки обслуговуючого персоналу.
- •95. Надання першої допомоги при ураження електричним струмом.
- •96. Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки.
- •97. Пожежа та пов'язані з нею фактори.
- •98. Основні причини пожеж.
- •99. Теоретичні основи горіння.
- •100. Різновиди горіння.
- •103. Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони
- •104. Характеристика систем попередження пожеж.
- •105. Основні напрямки систем попередження пожеж.
- •106. Розряди речовин та матеріалів за категорією небезпеки.
- •107. Система протипожежного захисту
- •108. Пожежна безпека будівель і споруд.
- •109. Евакуація людей із будівель та приміщень.
- •110. Способи пожежогасіння.
- •111. Засоби пожежогасіння.
- •112. Характеристика вуглекислотних вогнегасників.
- •113. Характеристика хімічно-пінних вогнегасників та 114. Характеристика повітряно-пінних вогнегасників.
- •115. Характеристика порошкових вогнегасників.
- •117. Завдання органів Державного пожежного нагляду.
- •118. Основні права державних інспекторів з пожежного нагляду
- •119. Завдання та види пожежної охорони.
- •120. Порядок дій у разі пожежі.
81. Експлуатація балонів.
Балони призначені для зберігання, перевезення та використання стиснених (азот, повітря, кисень, сірководень), зріджених (аміак, сірчистий ангідрид, бутан) чи розчинених (ацетилен) газів під тиском вищим 0,07 МПа.
Безпечна експлуатація балонів забезпечується:
- необхідною механічною міцністю балонів і належним контролем за їх станом;
- запобіганням помилкового наповнення балонів іншими газами (наприклад, балонів для негорючих газів - горючими; балонів для горючих газів - киснем);
- дотриманням правил наповнення, транспортування, зберігання та використання балонів.
Необхідна механічна міцність балонів забезпечується їх якісним виготовленням та періодичним опосвідченням. Балони для стиснених, зріджених та розчинених газів виготовляють зварними (робочий тиск у балоні - до 3 МПа) або безшовними. У процесі експлуатації балони проходять опосвідчення: огляд внутрішньої (при можливості) та зовнішньої поверхонь балонів; перевірку маси та міцності; гідравлічне випробовування. Огляд балонів здійснюється з метою виявлення на їх стінках корозії, тріщин, вм'ятин та інших пошкоджень для визначення придатності балонів до подальшої експлуатації. Якщо результати огляду незадовільні (виявлено тріщини, вм'ятини, раковини глибиною понад 10 % від номінальної товщини стінки), то балони вибраковуються.
Величина пробного тиску і час витримки балонів під таким тиском встановлюється відповідними стандартами (для стандартних балонів) та технічними умовами (для нестандартних), при цьому пробний тиск повинен бути не менший, ніж півтора значення робочого тиску.
Виняток із загальних правил опосвідчення становлять балони з ацетиленом - горючим газом, що широко використовується в промисловості для зварювання та розрізання металоконструкцій. З огляду на високу вибухонебезпеку ацетилену його зберігають у розчиненому вигляді у балонах, заповнених пористою масою, що просочена ацетоном - розчинником ацетилену.
Для запобігання помилковому наповненню балонів іншими газами передбачено розпізнавальне фарбування та маркування балонів.
Експлуатація, транспортування та зберігання балонів на підприємстві повинні здійснюватись відповідно до вимог інструкції, затвердженої в установленому порядку. Працівники, які обслуговують балони, повинні пройти навчання та інструктаж відповідно до чинної нормативної документації. Залишковий тиск газу в балоні повинен бути не менше 0,05 МПа.
82. Класифікація вантажно-розвантажувальних робіт.
За ваговими властивостями вони поділяються на три категорії:
І – вантажі вагою одного місця до 80 кг, а також сипучі, штучні, що перевозяться навалом;
ІІ - вантажі вагою одного місця від 80 до 500 кг;
ІІІ - вантажі вагою одного місця понад 500 кг.
За ступенем небезпеки при навантажуванні, розвантажуванні вантажі поділяються на сім груп:
- вантажні мало небезпечні;
- горючі вантажні;
- пилові і горючі;
- балони зі стиснутим газом;
- обпікаючі рідини;
- вантажні небезпечні за своїми розмірами;
- вантажні особливо небезпечні.
Кожен вантаж має своє маркування, що дозволяє вибирати способи складування,зберігання і переміщення, а також безпечні прийоми при виконанні вказаних операцій.
Безпека вантажно-розвантажувальних і транспортних робіт залежить від того, наскільки правильно розміщені вантажі на транспортних засобах.
Для перевезення вибухових, радіоактивних, легкозаймистих і отруйних речовин існують відповідні правила та інструкції. На перевезення великогабаритнихвантажів потрібно отримати дозвіл від ДАІ.
Транспортування нафтопродуктів являє собою певну небезпеку. Транспортні засоби повинні мати іскрогасники, а при наливі і зливі заземлення. Основною умовою при їх транспортуванні – не переповнювати рідиною ємності і забезпечувати їх герметичність.
Для безпечної організації робіт важливе значення має правильний вибір вантажопідйомних механізмів, транспортних засобів та пристосувань.
Способи складування вантажів залежать від їх призначення, методів строповки, методів монтажу і т. ін.
При влаштуванні зон складування встановлюють відповідні проходи між штабелями, але вони мають бути не меншими за шириною як 1 м.
Підвищені вимоги безпеки стосуються зберігання отруйних, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин. Дозволяється їх зберігання тільки в окремих приміщеннях, віддалених від житла.
Працівники, зайняті на вантажно-розвантажувальних роботах зобов’язані проходити попередні і періодичні медичні огляди у відповідності з чинним законодавством. Особи, допущені до навантаження і розвантаження небезпечних і особливо небезпечних вантажів, проходять спеціальне навчання з наступною атестацією.