- •1. Основні етапи розвитку охорони праці
- •2. Предмет, структура, зміст, мета дисципліни "Основи охорони праці", її зв'язок з іншими дисциплінами
- •3. Основні поняття в галузі охорони праці. Основні терміни та визначення.
- •4. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •5. Основні положення Закону України "Про охорону праці".
- •6. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •8. Основні органи фінансування охорони праці.
- •9. Права, обов'язки та відповідальність працівника
- •10. Обов'язки роботодавців
- •11 . Стимулювання охорони праці
- •12. Охорона праці жінок.
- •13. Охорона праці неповнолітніх.
- •14. Державні нормативні акти про охорону праці
- •15. Організація охорони праці підприємств.
- •16.Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці
- •17. Завдання та повноваження Кабміну України в галузі охорони праці
- •18. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція та повноваження
- •19. Основні завдання і функції системи управління охороною праці
- •20. Планування робіт
- •21. І 27.Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці. Органи державного нагляду за охороною праці.
- •23. Комісія з питань охорони праці підприємства та її завдання.
- •24. Організація навчання з питань охорони праці.
- •25.Види інструктажів. Види інструктажів з охорони праці. 26. Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці для працівників.
- •32. Причини та профілактика виробничого травматизму.
- •33. Роль сигнальних кольорів та знаків безпеки на підприємствах.
- •34. Положення Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".
- •37. Вплив мікроклімату у виробничих приміщеннях на організм людини.
- •38. Створення оптимальних метеорологічних умов.У виробничих приміщеннях є складною задачею, вирішити яку можна наступними заходами та засобами:
- •39. Вплив шкідливих речовин на організм людини.
- •41. Класифікація систем вентиляції
- •42. Основні елементи системи опалення
- •43. Виробниче освітлення як фактор впливу на організм людини в процесі праці
- •44. Кількісні та якісні показники освітлення виробничих приміщень
- •45. Види виробничого освітлення
- •46. Загальна характеристика вібрації
- •47. Методи боротьби з вібрацією
- •48. Виробничий шум та наслідки його шкідливої дії
- •49. Дія шуму на організм людини
- •50. Методи та засоби захисту від шуму
- •51. Інфразвук
- •52. Ультразвукові коливання
- •53. Іонізуюче випромінювання та їх класифікація
- •54. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •55. Захист від іонізуючих випромінювань
- •56. Електромагнітні поля як небезпечний екологічний фактор
- •57. Вплив електромагнітних полів на живі організми
- •58. Захисні заходи від електромагнітних полів
- •59. Характеристика та склад засобів індивідуального захисту
- •60. Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств
- •63.Основні вимоги до допоміжних приміщень
- •64. Основні вимоги безпеки до технологічного обладнання
- •65.Безпечність технологічного процесу
- •66.Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання
- •67. Безпечність робочих місць.
- •68.Класифікаія посудин, що працюють під високим тиском
- •69.Наслідки експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •70.Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •71.Характеристика запірно-регулювальної арматури.
- •72.Прилади для вимірювання температури та тиску.
- •73.Запобігання підвищеню тиску.
- •74.Покажчики рівня рідини
- •75.Реєстрація посудин
- •76.Технычне посвідчення посудин
- •77. Безпека при експлуатації котельних установ.
- •78. Безпека під час експлуатації компресорних установок
- •79.Безпека під час експлуатації трубопроводів
- •81. Експлуатація балонів.
- •83. Заходи безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •84. Особливість підіймально-транспортних машин.
- •85. Електричний струм та його дія на організм людини.
- •86. Характеристика місцевих електротравм.
- •87. Характеристика електричних ударів.
- •88. Причини летальних наслідків від дії електричного струму.
- •89. Види струму.
- •90. Частота струму.
- •91 .Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом.
- •92. Основні причини електротравматизму.
- •93. Електрозахисні засоби та їх класифікація.
- •94. Основні групи з електробезпеки обслуговуючого персоналу.
- •95. Надання першої допомоги при ураження електричним струмом.
- •96. Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки.
- •97. Пожежа та пов'язані з нею фактори.
- •98. Основні причини пожеж.
- •99. Теоретичні основи горіння.
- •100. Різновиди горіння.
- •103. Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони
- •104. Характеристика систем попередження пожеж.
- •105. Основні напрямки систем попередження пожеж.
- •106. Розряди речовин та матеріалів за категорією небезпеки.
- •107. Система протипожежного захисту
- •108. Пожежна безпека будівель і споруд.
- •109. Евакуація людей із будівель та приміщень.
- •110. Способи пожежогасіння.
- •111. Засоби пожежогасіння.
- •112. Характеристика вуглекислотних вогнегасників.
- •113. Характеристика хімічно-пінних вогнегасників та 114. Характеристика повітряно-пінних вогнегасників.
- •115. Характеристика порошкових вогнегасників.
- •117. Завдання органів Державного пожежного нагляду.
- •118. Основні права державних інспекторів з пожежного нагляду
- •119. Завдання та види пожежної охорони.
- •120. Порядок дій у разі пожежі.
47. Методи боротьби з вібрацією
Загальні методи боротьби з вібрацією базуються на аналізі рівнянь, котрі описують коливання машин у виробничих умовах і класифікуються наступним чином:
— зниження вібрацій в джерелі виникнення шляхом зниження або усунення збуджувальних сил;
— відлагодження від резонансних режимів раціональним виборе приведеної маси або жорсткості системи, котра коливається;
— вібродемпферування — зниження вібрацій за рахунок сили тертя демпферного пристрою, тобто переведення коливної енергії в тепло;
— динамічне гасіння — введення в коливну систему додаткові мас або збільшення жорсткості системи;
— віброізоляція — введення в коливну систему додаткового пружного зв'язку, з метою послаблення передавання вібрацій, суміжному елементу конструкції або робочому місцю;
— використання індивідуальних засобів захисту.
48. Виробничий шум та наслідки його шкідливої дії
Шум – будь-який небажаний звук, який заважає. Виробничим шумом називається шум на робочих місцях, на дільницях або на територіях підприємств, який виникає під час виробничого процесу.
Наслідком шкідливої дії виробничого шуму можуть бути професійні захворювання, підвищення загальної захворюваності, зниження працездатності підвищення ступеня ризику травм та нещадних випадків, пов’язаних з порушенням сприйняття попереджувальних сигналів, порушенням слухового контролю функціонування технологічного обладнання, зниженням продуктивності праці.
За характером порушення фізіологічних функцій шум поділяється на такий, що заважає (перешкоджає мовному зв’язку), подразнювальний (викликає, нервове напруження і внаслідок цього — зниження працездатності, загальну перевтому), шкідливий (порушує фізіологічні функції на тривалий період і викликає розвиток хронічних захворювань, які безпосередньо або опосередковано пов’язані зі слуховим сприйняттям, погіршення слуху, гіпертонію, туберкульоз, виразку шлунку), травмуючий (різко порушує фізіологічні функції організму людини).
Негативний вплив шуму на продуктивність праці та здоров’я людини загальновідомий. Під час роботи в шумних умовах продуктивність ручної праці може знизитись до 60 %, а кількість помилок що трапляються при розрахунках, зростає більше, ніж на 50 %. Вплив шуму на організм людини індивідуальний. У деяких людей погіршення слуху настає через декілька місяців, а в інших воно не настає через декілька років роботи в шумі. Встановлено, що для ЗО % людей шум є причиною передчасного старіння.
49. Дія шуму на організм людини
Шум – будь-який небажаний звук, який заважає.
Шкідливий та небезпечний вплив шуму на організм людини встановлено тепер з повною визначеністю. Ступінь такого впливу переважно залежить від рівня та характеру шуму, форми та тривалості впливу, а також індивідуальних особливостей людини. Численні дослідження підтвердили той факт, що шум належить до загально фізіологічних подразників, які за певних обставин можуть впливати на більшість органів та систем організму людини. Так, за даними медиків дія шуму може спричинити нервові, серцево-судинні захворювання, виразкову хворобу, порушення обмінних процесів та функціонування органів слуху тощо. Із загальної кількості захворювань, які перераховані вище, останнім часом значно зросла частка тих, які спричинені саме шумовим впливом. У зв'язку з цим, слід звернути увагу на той факт, що протягом багатовікової еволюції людина так і не набула здатності адаптуватись до дії шуму, як і не було створено природного захисту для високочутливого та досконалого органу слуху людини від дії інтенсивного шуму.
Наближено дію шуму різних рівнів можна охарактеризувати у такий спосіб. Шум до 50 дБА, зазвичай, не викликає шкідливого впливу на людину в процесі її трудової діяльності. Шум з рівнем 50—60 дБА може викликати психологічний вплив, що виявляється у погіршенні розумової діяльності, послабленні уваги, швидкості реакції, утрудненні роботи з масивами інформації тощо. За рівня шуму 65— 90 дБА можливий його фізіологічний вплив: пульс прискорюється, тиск крові підвищується, судини звужуються, що погіршує постачання органів кров'ю. Дія шуму з рівнем 90 дБА і вище може призвести до функціональних порушень в органах та системах організму людини: знижується слухова чутливість, погіршується діяльність шлунку та кишечника, з'являється відчуття нудоти, головний біль, шум у вухах. При рівні шуму 120 дБА та вище здійснюється механічний вплив на орган слуху, що виявляється у порушенні зв'язків між окремими частинами внутрішнього вуха, можливий навіть розрив барабанної перетинки. Такі високі рівні шуму впливають не лише на органи слуху, а й на весь організм. Звукові хвилі, проникаючи через шкіру, викликають механічні коливання тканин організму, внаслідок чого відбувається руйнування нервових клітин, розриви дрібних судин тощо.
