3. Основні поняття в галузі охорони праці. Основні терміни та визначення.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів,спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Виробнича санітарія - система організаційних і технічних заходів і засобів, які виключають або зменшують вплив на працюючих шкідливих виробничих факторів.

Техніка безпеки - система організаційних і технічних заходів і засобів, які виключають вплив на працюючих небезпечних виробничих факторів.

Безпека праці - це стан умов праці, при якому виключається вплив на працюючих шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

Умови праці – сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі її трудовоїдіяльності.

Пожежна безпека - стан об’єкта, при якому виключається можливість пожежі або при її виникненні забезпечуються умови для її локалізації, ліквідації, захисту людей і матеріальних цінностей.

Роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноваженийним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, іфізична особа, яка використовує найману працю.

Працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Шкідливий виробничий фактор – виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров’я, зниження працездатності працівника.

Небезпечний виробничий фактор – виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров’я працівника.

4. Основні законодавчі акти про охорону праці

Законодавча база з охорони праці регламентує все, що зв’язано із створенням і забезпеченням безпечних умов праці.Правовою основою законодавства України про охорону праці є:

Конституція України

Закон України „Про охорону праці”

Кодекс законів про працю України (КЗпП)

Закон України „Про охорону здоров’я”

Закон України „Про пожежну безпеку”

Закон України „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”

Закон України „Про використання ядерної енергії та радіаційний захист”.

В Конституції України (стаття 43) записано:„Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею,яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується”„Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом”„Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах забороняється”В статті 45 Конституції проголошено:кожний, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

У статті 46 Конституції вказується на те,що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника,безробіття з незалежних від них обставин, атакож у старості та інших випадках, передбачених законом.

Основоположне значення в галузі охорони праці має Закон України „Проохорону праці”. Саме цей закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці. Цей Закон регулює відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки,гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.Зараз в Україні створена і діє ціла система законодавчих та нормативно-правових актів,що регламентують питання охорони праці в усіх сферах виробничої діяльності.