- •1. Основні етапи розвитку охорони праці
- •2. Предмет, структура, зміст, мета дисципліни "Основи охорони праці", її зв'язок з іншими дисциплінами
- •3. Основні поняття в галузі охорони праці. Основні терміни та визначення.
- •4. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •5. Основні положення Закону України "Про охорону праці".
- •6. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •8. Основні органи фінансування охорони праці.
- •9. Права, обов'язки та відповідальність працівника
- •10. Обов'язки роботодавців
- •11 . Стимулювання охорони праці
- •12. Охорона праці жінок.
- •13. Охорона праці неповнолітніх.
- •14. Державні нормативні акти про охорону праці
- •15. Організація охорони праці підприємств.
- •16.Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці
- •17. Завдання та повноваження Кабміну України в галузі охорони праці
- •18. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція та повноваження
- •19. Основні завдання і функції системи управління охороною праці
- •20. Планування робіт
- •21. І 27.Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці. Органи державного нагляду за охороною праці.
- •23. Комісія з питань охорони праці підприємства та її завдання.
- •24. Організація навчання з питань охорони праці.
- •25.Види інструктажів. Види інструктажів з охорони праці. 26. Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці для працівників.
- •32. Причини та профілактика виробничого травматизму.
- •33. Роль сигнальних кольорів та знаків безпеки на підприємствах.
- •34. Положення Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".
- •37. Вплив мікроклімату у виробничих приміщеннях на організм людини.
- •38. Створення оптимальних метеорологічних умов.У виробничих приміщеннях є складною задачею, вирішити яку можна наступними заходами та засобами:
- •39. Вплив шкідливих речовин на організм людини.
- •41. Класифікація систем вентиляції
- •42. Основні елементи системи опалення
- •43. Виробниче освітлення як фактор впливу на організм людини в процесі праці
- •44. Кількісні та якісні показники освітлення виробничих приміщень
- •45. Види виробничого освітлення
- •46. Загальна характеристика вібрації
- •47. Методи боротьби з вібрацією
- •48. Виробничий шум та наслідки його шкідливої дії
- •49. Дія шуму на організм людини
- •50. Методи та засоби захисту від шуму
- •51. Інфразвук
- •52. Ультразвукові коливання
- •53. Іонізуюче випромінювання та їх класифікація
- •54. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •55. Захист від іонізуючих випромінювань
- •56. Електромагнітні поля як небезпечний екологічний фактор
- •57. Вплив електромагнітних полів на живі організми
- •58. Захисні заходи від електромагнітних полів
- •59. Характеристика та склад засобів індивідуального захисту
- •60. Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств
- •63.Основні вимоги до допоміжних приміщень
- •64. Основні вимоги безпеки до технологічного обладнання
- •65.Безпечність технологічного процесу
- •66.Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання
- •67. Безпечність робочих місць.
- •68.Класифікаія посудин, що працюють під високим тиском
- •69.Наслідки експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •70.Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •71.Характеристика запірно-регулювальної арматури.
- •72.Прилади для вимірювання температури та тиску.
- •73.Запобігання підвищеню тиску.
- •74.Покажчики рівня рідини
- •75.Реєстрація посудин
- •76.Технычне посвідчення посудин
- •77. Безпека при експлуатації котельних установ.
- •78. Безпека під час експлуатації компресорних установок
- •79.Безпека під час експлуатації трубопроводів
- •81. Експлуатація балонів.
- •83. Заходи безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •84. Особливість підіймально-транспортних машин.
- •85. Електричний струм та його дія на організм людини.
- •86. Характеристика місцевих електротравм.
- •87. Характеристика електричних ударів.
- •88. Причини летальних наслідків від дії електричного струму.
- •89. Види струму.
- •90. Частота струму.
- •91 .Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом.
- •92. Основні причини електротравматизму.
- •93. Електрозахисні засоби та їх класифікація.
- •94. Основні групи з електробезпеки обслуговуючого персоналу.
- •95. Надання першої допомоги при ураження електричним струмом.
- •96. Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки.
- •97. Пожежа та пов'язані з нею фактори.
- •98. Основні причини пожеж.
- •99. Теоретичні основи горіння.
- •100. Різновиди горіння.
- •103. Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони
- •104. Характеристика систем попередження пожеж.
- •105. Основні напрямки систем попередження пожеж.
- •106. Розряди речовин та матеріалів за категорією небезпеки.
- •107. Система протипожежного захисту
- •108. Пожежна безпека будівель і споруд.
- •109. Евакуація людей із будівель та приміщень.
- •110. Способи пожежогасіння.
- •111. Засоби пожежогасіння.
- •112. Характеристика вуглекислотних вогнегасників.
- •113. Характеристика хімічно-пінних вогнегасників та 114. Характеристика повітряно-пінних вогнегасників.
- •115. Характеристика порошкових вогнегасників.
- •117. Завдання органів Державного пожежного нагляду.
- •118. Основні права державних інспекторів з пожежного нагляду
- •119. Завдання та види пожежної охорони.
- •120. Порядок дій у разі пожежі.
21. І 27.Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці. Органи державного нагляду за охороною праці.
Державний нагляд за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці здійснюють:
• вищий нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів з охорони праці здійснюється Генеральними прокурором України й підлеглими йому прокурорами.
• Державний комітет України з нагляду за охороною праці;
• Державний комітет з ядерної і радіаційної безпеки;
• органи Державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України;
• органи й установи санітарно-епідемічної служби Міністерства охорони здоров'я України;
Органи Державного нагляду за охороною праці не залежать від яких би то не було господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій, Рад народних депутатів і діють відповідно до положень, затверджуваних Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці мають право:
• безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні установи для перевірки, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали й інформацію з питань охорони праці;
• направляти керівникам підприємств і їх посадовим особам, керівникам структурних підрозділів Ради Міністрів республіки Крим, місцевих рад народних депутатів та інших центральних органів державної виконавчої влади обов'язкові для виконання розпорядження (приписання) про усунення порушень і недоліків в області охорони праці;
• припиняти експлуатацію підприємств окремих виробництв, цехів, ділянок, робочих місць і устаткування до усунення порушень вимог з охорони праці, що створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;
• залучати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства або інших нормативних актів з охорони праці;
• направляти власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати в необхідних випадках матеріали органам прокуратури для залучення до кримінальної відповідальності.
Власник повинен безкоштовно створити необхідні умови для представників органів державного нагляду за охороною праці. Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці відповідають за виконання покладених на них обов'язків відповідно до діючого законодавства.
Громадський контроль за дотриманням законодавства з охорони праці здійснюють (ст. 46 Закону):
• професійні союзи – в особі виборних органів і представників;
• трудові колективи – через обраних ними уповноважених у разі відсутності профспілки на виробництві.
Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти на підприємстві виконання вимог з охорони праці і вносити обов'язкові для розгляду власником пропозиції про усунення виявлених порушень нормативних актів з безпеки і гігієни праці (ст. 42 Закону).Для виконання цих обов'язків власник за свій рахунок організовує навчання і звільняє уповноваженого з питань охорони праці від роботи на передбачений колективним договором строк зі збереженням за ним середнього заробітку.
22. Створення служби охорони праці на підприємствах будь-якої форми власності передбачено ст. 15 Закону України «Про охорону праці» і є обов’язком роботодавця, якщо кількість найманих працівників складає 50 і більше осіб. На підприємствах виробничої сфери при кількості працюючих до 50 осіб (невиробничої сфери — до 100 чоловік) функції служби охорони праці можуть виконувати особи з відповідною професійною підготовкою за сумісництвом.
На підприємстві з кількістю працівників менше 50 створення цілої служби не є обов’язковим і доцільним. Її функції можуть виконувати за сумісництвом особи, які мають відповідну підготовку та освіту: фахівці або інженери з охорони праці. В організаціях з кількістю працівників менше 20 для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися фахівці на договірній основі. При цьому вони повинні мати стаж роботи не менше 3 років і пройти навчання з охорони праці.
Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства. За своїм посадовим положенням та умовами оплати праці керівник та спеціалісти служби прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб підприємства. Діє така служба на підставі Типового положення, затвердженого наказом Держнаглядпраці від 15.11.2004 р. № 255. На основі Типового положення з урахуванням специфіки виробництва, видів діяльності, кількості працівників, умов праці та інших факторів, роботодавець розробляє Положення про службу охорони праці відповідного підприємства, яке затверджується наказом по підприємству. Цей документ визначає структуру служби охорони праці, чисельність, завдання, функції та права її працівників відповідно до чинних нормативно-правових актів.
Згідно із Законом України «Про охорону праці» служба охорони праці створюється роботодавцем для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці.
Перш за все слід розуміти, що служба охорони праці на підприємстві повинна забезпечити виконання вимог чинного законодавства України з питань охорони праці, а також забезпечити нормативно-правовими актами з охорони праці, що діють у межах підприємства, посібниками, навчальними матеріалами з цих питань; організовувати роботу кабінету з охорони праці, наради, семінари та інші заходи з цих питань.
Однією з найважливіших функцій, які покладені на службу охорони праці, є участь у розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Також фахівці з охорони праці беруть участь у складанні санітарно-гігієнічної характеристики робочих місць працівників, які проходять обстеження щодо профзахворювань; у проведенні внутрішнього аудиту охорони праці та атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці; у складанні списків професій і посад, згідно з якими працівники повинні проходити обов’язкові попередні та періодичні медичні огляди; в організації навчання з питань охорони праці та роботи комісії з перевірки знань з цих питань.
Служба охорони праці на підприємстві покликана також контролювати дотримання роботодавцем вимог законодавства з охорони праці, тому має право видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків і отримувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці.
Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець. Такий припис складається у двох примірниках, один з яких видається керівнику робіт, об’єкта, цеху, другий залишається і реєструється в службі охорони праці і зберігається протягом 5 років. Якщо керівник структурного підрозділу підприємства відмовляється від підпису в отриманні припису, спеціаліст охорони праці направляє відповідне подання на ім’я особи, якій адміністративно підпорядкований цей структурний підрозділ, або роботодавцю.
