2.1.6.4. Дубильні речовини

Для проведення якісних реакцій на дубильні речовини використовували водний витяг із листя церцису європейського.

І. Загальноосадові реакції.

1. Реакція з 1 % розчином желатину.

До 2 мл водного витягу додали по краплям 1 % розчин желатини.

Спостереження: з’явилася каламуть, що зникала при додаванні надлишку реактиву.

2. Реакція з 1 % розчином хініну гідрохлориду.

До 2 мл витягу додали декілька крапель реактиву.

Спостереження: з’явився білий аморфний осад.

ІІ. Кольорові реакції.

1. Реакція з заліза (ІІІ) хлоридом.

До 1 мл витяжки додавали 3 краплі 10%-го розчину заліза III хлориду.

Спостереження: темно-зелене забарвлення розчину, що свідчить про наявність конденсованих дубильних речовин.

2. Реакція з натрію нітритом в середовищі оцтової кислоти.

До 2 мл водного витягу додали декілька кристалів нітриту натрію і 3-4 краплі оцтової кислоти.

Спостереження: розчин не набув червоно-фіолетового забарвлення, що свідчить про відсутність вільної елагової кислоти.

3. Реакція з натрію нітритом в середовищі хлористоводневої кислоти.

До 2 мл водного витягу додали декілька кристалів нітриту натрію і 3-4 краплі 0,1 Н хлористоводневої кислоти.

Спостереження: розчин не набув карміново-червоного забарвлення, що свідчить про відсутність зв’язаної елагової кислоти (гексаоксидифенової).

4. Реакція з ваніліном в кислому середовищі.

До 2 мл витягу додали 1% розчин ваніліну та кислоту хлористоводневу.

Спостереження: розчин набув червоного коліру.

ІІІ. Виявлення діючих речовин при сумісній присутності.

Реакція зі свинцю ацетатом в оцтовокислому середовищі.

До 1 мл витягу додали 2 мл 10 % оцтової кислоти і 1 мл 10 % розчину свинцю ацетату.

Спостереження: осад не з’явився.

Додали 5 крапель 1 % розчину залізо-амонієвих галунів і 0,1 г кристалічного ацетату натрію.

Спостереження: з’явилось чорно-зелене забарвлення, що підтверджує наявність конденсованих дубильних речовин.

За результатами проведених реакцій можна зробити висновок про те, що у листі Cercis siliquastrum присутні конденсовані дубильні речовини.

2.1.7. Сапоніни

Якісні реакції на сапоніни проводили з водним та спирто-водним екстрактами з листя церцису європейського.

1. Проба піноутворення.

2-3 мл водного витягу енергійно збовтували протягом 1 хвилини.

Спостереження: піноутворення відсутнє.

2. Визначення хімічної природи сапонінів.

Брали дві мірні пробірки однакового діаметру. У одну з них наливали 5 мл кислоти хлористоводневої 0,1 моль/л, в іншу – 5 мл розчину натрію гідроксиду 0,1 моль/л. В обидві пробірки додавали по 0,5 мл водного витягу і струшували з однаковою інтенсивністю протягом 1 хвилини.

Спостереження: у пробірці з 0,1 моль/л розчином натрію гідроксиду висота стовпчика піни була трошки більша, ніж у пробірці з 0,1 моль/л розчином хлористоводневої кислоти.

За результатом проведеної реакції встановлено наявність сапонінів тритерпенової групи.

Реакції осадження

3. Реакція з баритовою водою.

До 1 мл водного витягу додавали 3-4 краплі баритової води.

Спостереження: розчин у пробірці помутнів.

4. Реакція з 10 % розчином ацетату свинцю.

До 1 мл водного витягу у пробірці додавали 3-4 краплі реактиву.

Спостереження: випадіння щільного осаду.

5. Реакція з 1 % розчином холестерину.

До 1 мл спирто-водного витягу додавали 1 мл 1 % спиртового розчину холестерину.

Спостереження: випадіння білого осаду.

Кольорові реакції

6. Реакція Лафона.

До 2 мл спирто-водного витягу у пробірці додавали 1 краплю 10 % розчину міді сульфату, 1 мл концентрованої сульфатної кислоти і обережно нагрівали.

Спостереження: утворення буро-зеленого забарвлення.

За результатами проведених реакцій можна зробити висновок про наявність тритерпенових сапонінів у листі Cercis siliquastrum.