
- •Походження культури
- •Ботанічна характеристика сімейства бобові
- •Систематика виду
- •Ботанічна характеристика Церцису європейського
- •1.2. Хімічний склад листя т Церцису європейського
- •1.3. Фармакотерапевтичні властивості Церцису європейського
- •1.4. Народногосподарське значення Церцису європейського
- •2.1. Якісне дослідження біологічно активних сполук церцису європейського
- •2.1.2. Вільні органічні кислоти
- •Органічні кислоті листя церцису європейського
- •Виявлення речовин глікозидної природи
- •2.1.6. Фенольні сполуки
- •2.1.6.2. Кумарини
- •2.1.6.3. Флавоноїди
- •2.1.6.4. Дубильні речовини
- •2.1.7. Сапоніни
- •2.1.8. Загальне вивчення біологічно активних сполук Cercis siliquastrum
- •2.3. Визначення числових показників церцису європейського
- •2.3.1. Визначення вологості
- •Вміст вологи в листі церцису європейського
- •2.3.2. Визначення загальної золи
- •Результати зважувань (листя)
- •Вміст загальної золи в листі церцису європейського
- •2.4. Кількісне дослідження біологічно активних сполук церцису європейського
- •2.4.4. Кількісне визначення гідроксикоричних кислот
- •Вміст суми гідроксикоричних кислот в листі Cercis siliquastrum
- •2.4.1.Кількісне визначення суми фенольніх сполук
- •Вміст фенольних сполук у листі Cercis siliquastrum
- •2.4.5. Кількісне визначення флавоноїдів
- •Вміст суми флавоноїдів в листі Cercis siliquastrum
- •2.4.2. Кількісне визначення дубильних речовин методом перманганатометрії
- •Вміст дубильних речовин у листі Cercis siliquastrum
- •2.4.6. Макроелементний та мікроелементний склад листя церцису європейського
- •Елементний склад листя та квіток Albizzia julibrissin
Виявлення речовин глікозидної природи
Загальні якісні реакції на глікозиди проводили з водним та спирто-водним екстрактами з листя церцису європейського.
Реакція з реактивом Фелінга.
У дві мірні пробірки вміщували по 2 мл спиртового витягу, в одну з них додавали 5 крапель концентрованої хлористоводневої кислоти, а в іншу – аналогічну кількість дистильованої води і нагрівали на водяній бані протягом 15 хвилин. Кислий розчин нейтралізували 10 % розчином гідроксиду калію до pH = 7 за універсальним індикатором, а об’єм другої пробірки доводили дистильованою водою до об’єму першої пробірки. Потім до водних розчинів обох пробірок додавали по 2 мл рідини Фелінга №1 і №2, кип’ятили протягом 1 хвилини і залишали у штативі на 10 хвилин. Після цього порівнювали об’єм цегляно-червоного осаду закису міді, що свідчить про наявність вуглеводів.
Спостереження: утворився цегляно-червоний осад, причому у першій пробірці (після гідролізу) осад був значно більший, ніж у другій, що підтверджує наявність наряду з вільними цукрами глікозидів.
Реакція з α-нафтолом (реакція Моліша).
До 2 мл водного розчину додавали 3 краплі 20 % спиртового розчину α-нафтолу і обережно по стінкам пробірки долили 2 мл концентрованої сульфатної кислоти.
Спостереження: на межі між шарами рідин з’явилось вишнево-червоне забарвлення у вигляді кільця, що свідчить про наявність речовин глікозидного характеру.
Для з’ясування природи виявлених глікозидів ми провели якісні реакції на сапоніни, дубильні речовини, кумарини та фенольні сполуки.
2.1.6. Фенольні сполуки
2.1.6.2. Кумарини
Якісні реакції на кумарини проводили зі спирто-водним екстрактом.
Реакція з лугом та діазореактивом.
До 2 мл спирто-водного витягу додавали 5 крапель 10 % розчину гідроксиду натрію і нагрівали на водяній бані протягом 3-5 хвилин.
Спостереження: з’явилось темно-бупре забарвлення.
До отриманого розчину додавали 5 крапель свіжоприготовленої діазотованої сульфанілової кислоти.
Спостереження: з’явилось коричнево-червоне забарвлення.
Лактонна проба.
До 2 мл спиртового витягу додавали 5 крапель 10 % розчину гідроксиду калію і нагрівали на водяній бані.
Спостереження: з’явилось помаранчеве забарвлення.
До розчину додали 5-10 мл дистильованої води, добре змішали і додали 10 крапель 10 % хлористоводневої кислоти.
Спостереження: помутніння розчину.
За результатами проведених реакцій можна зробити висновок про наявність кумаринів у листі Cercis siliquastrum.
2.1.6.3. Флавоноїди
Якісні реакції на флавоноїди проводили зі спирто-водним екстрактом.
Реакція з хлоридом заліза (ІІІ) (на фенольні гідроксили).
До 1 мл досліджуваного екстракту додавали по 1-2 краплі 10 % розчину хлориду заліза (ІІІ).
Спостереження: отримали чорне з зеленим відтінком забарвлення розчину.
Реакція з алюмінію (ІІІ) хлоридом:
До 1 мл екстракту додали 1 мл 2% спиртового розчину алюмінію (ІІІ) хлориду.
Спостереження:.
Ціанідинова реакція.
До 1 мл очищеного спирто-водного витягу додали 2-3 краплі конц. хлористоводневої кислоти та металічного магнію.
Спостереження: вміст пробірки забарвився в бурий колір.
Ціанідинова реакція в модифікації за Бріантом (для визначення вільних агліконів у досліджуваній сировині).
До забарвленого розчину додавали 1 мл бутанолу, розводили водою до розподілу шарів та струшували пробірку. Відмічали перехід пігментів у водну або органічну фази (пігменти глікозидів залишаються у воді, а агліконів – переходять до органічної фази).
Спостереження: верхній (водний) шар забарвлювався у світло-персиковий колір, нижній (органічний) шар – у жовтий, що свідчить про наявність і глікозидів, і агліконів у листі альбіції ленкоранськрї.
Реакція з 10 % спиртовим розчином лугу.
До 1 мл витягу додавали по 1-2 краплі 10 % спиртового розчину гідроксиду натрію.
Спостереження: посилення кольору розчину.
6. Реакція з ваніліном в концентрованій хлористоводневій кислоті:
До 1 мл витягу додали 1 мл 1% розчину ваніліну в концентрованій кислоті хлористоводневій.
Спостереження: отримали розчин світло-жовто-зеленого забарвлення.
За результатами проведених реакцій можна зробити висновок про наявність флавоноїдів у листі Cercis siliquastrum