
- •Походження культури
- •Ботанічна характеристика сімейства бобові
- •Систематика виду
- •Ботанічна характеристика Церцису європейського
- •1.2. Хімічний склад листя т Церцису європейського
- •1.3. Фармакотерапевтичні властивості Церцису європейського
- •1.4. Народногосподарське значення Церцису європейського
- •2.1. Якісне дослідження біологічно активних сполук церцису європейського
- •2.1.2. Вільні органічні кислоти
- •Органічні кислоті листя церцису європейського
- •Виявлення речовин глікозидної природи
- •2.1.6. Фенольні сполуки
- •2.1.6.2. Кумарини
- •2.1.6.3. Флавоноїди
- •2.1.6.4. Дубильні речовини
- •2.1.7. Сапоніни
- •2.1.8. Загальне вивчення біологічно активних сполук Cercis siliquastrum
- •2.3. Визначення числових показників церцису європейського
- •2.3.1. Визначення вологості
- •Вміст вологи в листі церцису європейського
- •2.3.2. Визначення загальної золи
- •Результати зважувань (листя)
- •Вміст загальної золи в листі церцису європейського
- •2.4. Кількісне дослідження біологічно активних сполук церцису європейського
- •2.4.4. Кількісне визначення гідроксикоричних кислот
- •Вміст суми гідроксикоричних кислот в листі Cercis siliquastrum
- •2.4.1.Кількісне визначення суми фенольніх сполук
- •Вміст фенольних сполук у листі Cercis siliquastrum
- •2.4.5. Кількісне визначення флавоноїдів
- •Вміст суми флавоноїдів в листі Cercis siliquastrum
- •2.4.2. Кількісне визначення дубильних речовин методом перманганатометрії
- •Вміст дубильних речовин у листі Cercis siliquastrum
- •2.4.6. Макроелементний та мікроелементний склад листя церцису європейського
- •Елементний склад листя та квіток Albizzia julibrissin
2.1. Якісне дослідження біологічно активних сполук церцису європейського
Для проведення якісного аналізу на різні групи БАР готували водний та спирто-водний витяги з сировини.
Для приготування водного витягу брали біля 2,0 г подрібненої сировини, просіяної крізь сито з діаметром отвору 3 мм, поміщали у колбу зі шліфом на 100 мл, заливали 50 мл нагрітої до кипіння води та кип’ятили протягом 30 хвилин з повітряним холодильником при перемішуванні.
Спирто-водний витяг одержували екстракцією 70 % етанолом за наступною методикою: брали біля 2,0 г подрібненої сировини, просіяної крізь сито з діаметром отвору 3 мм, поміщали у колбу зі шліфом на 100 мл, заливали 70 % етанолом ″до дзеркала″, доводили до кипіння і кип’ятили 30 хвилин (процес проводили на водяній бані). Колбу охолоджували, екстракт проціджували крізь воронку з ватою. Сировину, що залишилась у колбі, знов заливали спиртом етиловим 70 % і кип’ятили на водяній бані (т.ч. процес повторювали тричі). Всі три зливи об’єднували і отримували спирто-водний екстракт.
Наявність тих чи інших класів природних сполук встановлювали за допомогою загальноприйнятих хімічних реакцій ідентифікації та методів хроматографічного аналізу.
2.1.2. Вільні органічні кислоти
Дослідження органічних кислот проводили методом хромато-мас-спектрометрії на хроматографі Agilent Technology 6890N з мас-спектрометричним детектором 5973N.
Для цього до 50 мг подрібненого листя церцису європейського в Віале на 2 мл додають внутрішній стандарт (50 мкг трідекана в гексані) і доливають 1.0 мл метилюючого агента (14% BCl3 в метанолі, Supelco 3-3033). Суміш витримують у герметично закритій Віале 8 годин при 650C. Рослинний матеріал відфільтровували і фільтрат розводили в 1 мл дистильованої води. Метилові ефіри екстрагували 0,2 мл хлористого метилену, акуратно струшуючи кілька разів на протязі години, потім хроматографували отриману витяжку [5].
Введення проби (2 мкл) у хроматографічну колонку проводили в режимі splitless: без поділу потоку. Швидкість введення проби 1,2 мл / хв протягом 0.2 хв. Хроматографічна колонка - капілярна INNOWAX, з внутрішнім діаметром 0,25 мм і довжиною 30 м. Швидкість газу-носія (гелій) 1.2 мл / хв. Температура нагрівача введення проби - 250 0C.Температура термостата програмована від 50 0C до 250 0C зі швидкістю 4 град / хв.
Для ідентифікації компонентів використовували бібліотеку мас-спектрів NIST05 і WILEY 2007 із загальною кількістю спектрів більш 470000 в поєднанні з програмами для ідентифікації AMDIS і NIST.
Результати досліджень органічних кислот у листі церцису європейськогонаведені в таблиці.
Методом хромато-мас-спектрометрії в листі Cercis siliquastrum ідентифіковано і визначено кількісний вміст 20 органічних кислот, які були віднесені до карбоновим (речовини 1-10), фенольним (речовини 11-12) і жирним кислотам (речовини 13-20).
Комплекс ненасичених жирних кислот відомий під назвою вітамін F є найважливішим біоеффектором, регулюючим внутрішньоклітинні біохімічні реакції і фізіологічні процеси [2].