Вміст суми гідроксикоричних кислот в листі Cercis siliquastrum

M		Xi	Хср	S2	Scp	P	t(P, )	Довірчий інтервал			ε_, %
1	2		3	4	5	6	7	8			9
5	4	3,95	3,95	0,000500	0,01	0,90	2,13	3,95	±	0,02		0,54
		3,92
		3,96
		3,98
		3,94

Вміст суми гідроксикоричних кислот в листі церцису європейського складає 3,95%.

2.4.1.Кількісне визначення суми фенольніх сполук

Кількісний вміст суми фенольних сполук спектрофотометричним методом з наступною методикою [30, 91]. 10,0 г листя церцису європейського заливали 70 % етанолом у співвідношенні 1:10 два рази. Отримані спирто-водні розчини з’єднували і випарювали до водного залишку. УФ-спектри поглинання фенольних сполук і галової кислоти, що дозволило використати її як стандарт. Вміст суми фенольних сполук у перерахунку на галову кислоту і абсолютно суху сировину у відсотках (х) обчислювали за формулою:

,

де A-оптична густина досліджуваного розчину,

А_o - оптична густина стандартного розчину (галової кислоти),

а- маса наважки сировини (г),

а_o –маса наважки стандартного розчину (г),

w- втрата маси при висушуванні сировини (%) .

Результати визначення наведені в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Вміст фенольних сполук у листі Cercis siliquastrum

M		Xi	Хср	S2	Scp	P	t(P, )	Довірчий інтервал			ε_, %
1	2		3	4	5	6	7	8			9
5	4	7,74	7,72	0,012250	0,05	0,90	2,13	7,72	±	0,11		1,37
		7,72
		7,55
		7,73
		7,86

Вміст суми фенольних сполук в листі церцису європейського складає 7,72%.

2.4.5. Кількісне визначення флавоноїдів

Для аналізу суми флавоноїдів застосовували спектрофотометричний метод на спектрофотометрі СФ-46 за відомою методикою з використанням реакції комплексоутворення флавоноїдів з хлоридом алюмінію.

Біля 1 г (точна наважка) подрібненої до розміру часток, що проходять крізь сито з отворами діаметром 1 мм сировини, вміщували в конічну плоскодонну колбу зі шліфом місткістю 100 мл, додавали 30 мл 70% спирту етилового та зважували (попередньо зважували порожню колбу). Колбу приєднували до зворотного холодильника, нагрівали на водяній бані до кипіння та підтримували слабке кипіння протягом 2-х годин. Після охолодження колбу зважували, нестачу в масі доповнювали 70% спиртом етиловим і настоювали протягом 1 години для досягнення рівноважної концентрації. Витяг фільтрували через сухий паперовий фільтр у суху колбу місткістю 50 мл (розчин А).

В мірну колбу місткістю 50 мл вміщували 1 мл розчину А, 1 мл 2% розчину алюмінію хлориду в 96% спирті етиловому і доводили об’єм розчину 96% спиртом етиловим до мітки. Через 40 хвилин вимірювали оптичну густину розчину на спектрофотометрі при довжині хвилі 405 нм в кюветі з товщиною шару 10 мм. В якості розчину порівняння використовували розчин, який складається з 1 мл витягу, 1 краплі розведеної оцтової кислоти і доведений 96% спиртом етиловим до позначки у мірній колбі місткістю 50 мл.

Паралельно вимірювали оптичну густину Державного стандартного зразку (ДСЗ) рутину, який готували аналогічно досліджуваного розчину [30].

Вміст суми флавоноїдів у перерахунку на рутин і абсолютно суху сировину розраховували за формулою:

,

де D – оптична густина досліджуваного розчину;

D₀ – оптична густина розчину ДСЗ рутину;

m – маса сировини, г;

– маса наважки ДСЗ рутину, г;

w – втрата в масі при висушуванні сировини, %.

Результати наведені в табл. 2.5.

Таблиця 2.5