2.3.2. Визначення загальної золи

Близько 3 г подрібненої лікарської сировини (точна наважка) помістили у попередньо прожарений фарфоровий тигель, обережно нагрівали на електричній плитці у витяжній шафі. Після того, як вугілля майже повністю згоріло, прожарювання продовжували у муфельній печі при червоному розжарюванні (близько 500 ºС) до постійної маси, запобігаючи сплавленню золи зі стінками тигля. По закінченню тигель охолоджували в ексикаторі і зважували. Прожарювання вели до постійної маси. Постійна маса вважалася досягнутою, якщо різниця між двома послідовними зважуваннями після 30 хвилин нагрівання і 30 хвилин охолодження в ексикаторі не перевищувала 0,0005 г [8]. Зольність розраховували за формулою:

,

де – маса сировини до спалювання, у грамах;

– маса сировини після спалювання, у грамах;

W – втрата у масі при висушуванні сировини, у відсотках.

Результати зважувань та їх статистична обробка наведені у табл. 2.2 .

Таблиця 2.2

Результати зважувань (листя)

№ з/п	Маса тиглю, г	Маса тиглю з наважкою до згорання, г	Маса тиглю з золою, г	Маса наважки, г	Загальна зола, %
1.	46,1287	48,1419	46,3064	2,0132	9,70
2.	45,0785	47,0919	45,2565	2,0134	9,72
3.	43,5722	45,5878	43,7514	2,0156	9,75
4.	41,2897	43,3034	41,4682	2,0137	9,74
5.	44,4395	46,4524	44,6171	2,0129	9,69

Вміст загальної золи в листі церцису європейського

M	n	Xi	Хср	S2	Scp	P	t(P, n)	Довірчий інтервал			ε_, %
1	2		3	4	5	6	7	8			9
5	4	9,70	9,72	0,000650	0,01	0,90	2,13	9,72	±	0,02	0,25
		9,72
		9,75
		9,74
		9,69

Вміст загальної золи в листі церцису європейського складає 9,72%.

2.4. Кількісне дослідження біологічно активних сполук церцису європейського

2.4.4. Кількісне визначення гідроксикоричних кислот

Вміст гідроксикоричних кислот в листі церцису європейського визначали спектрофотометричним методом за методикою, розробленою сектором молекулярно-спектроскопічних методів аналізу ДНЦЛЗ, яка була наведена у ТФС ″Трава еригерону канадського″ (42-У-6/37-323-96).

2,5 г (точна наважка) подрібненої до розміру часток, що проходять крізь сито з отворами діаметром 1 мм сировини, вміщували в конічну плоскодонну колбу зі шліфом місткістю 200 мл і додавали 60 мл води дистильованої. Колбу приєднували до зворотного холодильника, нагрівали на водяній бані до кипіння та підтримували слабке кипіння протягом 15 хвилин. Екстракцію проводили ще двічі. Екстракти об’єднували, охолоджували і фільтрували через паперовий фільтр на воронці Бюхнера. Витяг кількісно переносили в мірну колбу місткістю 250 мл і доводили об’єм розчину до мітки (розчин А).

В мірну колбу місткістю 25 мл вносили 1 мл розчину А і доводили розчин до мітки 20% етанолом. Оптичну густину отриманого розчину вимірювали при довжині хвилі 327 нм у кюветах з товщиною шару 10 мм на спектрофотометрі СФ-46.

Вміст суми гідроксикоричних кислот в перерахунку на хлорогенову кислоту обчислювали за формулою:

,

де D – оптична густина досліджуваного розчину;

– питомий показник поглинання хлорогенової кислоти;

– наважка сировини, г;

w – втрата в масі при висушуванні сировини, г.

Результати визначення наведені в табл. 2.3.

Таблиця 2.3