
- •1. Адміністративне право в системі права України
- •2. Поняття, риси і завдання адміністративного права
- •3. Предмет адміністративного права та його переосмислення в умовах правової реформи
- •4. Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права
- •5. Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.
- •6. Джерела адміністративного права України та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи у галузі адміністративного права.
- •7. Адміністративно-правові норми: поняття, види та особливості структури
- •8. Основні положення Концепції адміністративної реформи в Україні
- •10. Дія адміністративної норми у часі, у просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства срср і міжнародних договорів
- •9. Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні
- •11. Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •12. Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин
- •13. Поняття, риси та рівні державного управління.
- •14. Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика
- •15. Принципи державного управління: поняття, види та їх характеристика
- •16. Поняття та види методів державного управління
- •18. Поняття та види методів державного управління
- •20. Поняття і види суб’єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика. Обставини, що впливають на суб’єктів адміністративного права
- •21. Адміністративно-правовий статус громадян України
- •22. Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців
- •23. Центральні органи державної виконавчої влади як суб’єкти адміністративного права
- •24. Місцеві органи державної виконавчої влади як суб’єкт адміністративного права
- •25. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування
- •26. Підприємства та установи як суб’єкти адміністративного права
- •27. Об’єднання громадян як суб’єкт адміністративного права
- •28. Правові засади державної служби
- •29. Поняття, ознаки і види державної служби
- •30. Поняття і види державних службовців. Їхні обов’язки і права
- •31. Право громадян на державну службу та механізм його реалізації
- •32. Поняття та риси адміністративної відповідальності
- •33. Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика
- •34.Ознаки та склад адміністративного проступку
- •35.Колективні суб’єкти (юридичні особи ) як суб’єкт адміністративної відповідальності
- •36. Особливості адміністративної відповідальність неповнолітніх
- •37. Поняття та особливості адміністративного примусу. Співвідношення адміністративного примусу, передбаченого нормами адміністративного права
- •38. Характеристика заходів адміністративного попередження
- •39. Характеристика заходів адміністративного припинення
- •40. Система адміністративних стягнень та їхня характеристика
- •41. Порядок накладання адміністративних стягнень
- •42. Обставини що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика
- •43. Характеристика заходів адміністративно-процесуального забезпечення
- •44. Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їхня характеристика
- •45. Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду
- •46.Поняття , сутність та види адміністративного нагляду.
- •47.48.Звернення громадян як засіб забезпечення законності у державному управлінні
- •52.Принципи адміністративного судочинства .
- •54.Основні напрямки адміністративної реформи України
- •56.Основні напрями реформування інституту держаної служби
- •60. Організаційно-правові засади державного управління у галузі житлово-комунального господарства.
- •61 Організаційно-правові засади державного управління у галузі використання й охорони навколишнього, природного середовища
- •62. Організаційно-правові засади державного управління у галузі митною справою.
- •63. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фінансів
- •64. Організаційно-правові засади державного управління у галузі банківською справою
- •66. Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромисловому комплексі
- •65. Організаційно-правові засади державного управління у галузі промисловості
- •67. Організаційно-правові засади державного управління у галузі траспорту
- •68. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв’язку
- •69. Організаційно-правові засади державного управління у галузі паливно-енергетичним комплексом
- •70. Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції
- •71. Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти
- •72. Організаційно-правові засади державного управління у галузі науки
- •74. Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури
- •75. Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації
- •77. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури та спорту
- •78. Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення
- •79. Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики
- •80. Організаційно-правові засади державного управління у галузі туризму
- •81. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичної діяльності
- •82. Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони
- •83. Організаційно-правові засади державного управління у галузі безпеки
- •84. Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ
- •85. Організаційно-правові засади державного управління у сфері юстиції
- •86. Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ
- •87. Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки
45. Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду
Контроль — основний спосіб забезпечення законності й дисципліни в державному управлінні, один із найважливіших елементів державного управління. Без організації та здійснення контролю неможлива належна робота державного апарату, інших підконтрольних державних структур. Контроль також є одним із основних дисциплінуючих чинників поведінки громадян. У державному управлінні контроль поширюється на всі сфери: народне господарство, соціально-культурну, адміністративно-політичну діяльність, міжгалузеве державне управління. Саму контрольну діяльність здійснюють шляхом перевірок, планових і позапланових ревізій, обстежень, витребування звітів, проведення рейдів, оглядів тощо.
Головними напрямами здійснення контролю в сфері державного управління є: 1) додержання планової, фінансової, ціноутворюючої, договірної, технологічної, виконавчої, трудової та інших видів державної дисципліни; 2) використання державних ресурсів; 3) виконання природоохоронного законодавства; 4) підбір і розміщення кадрів у державному секторі; 5) виконання соціальних програм та ін.
Контроль здійснюють: 1) органи законодавчої влади (Верховна Рада України); 2) Президент України та його Адміністрація; 3) представницький орган АРК — Верховна Рада АРК; 4) органи виконавчої влади (Кабінет Міністрів України, Рада міністрів АРК, міністерства, державні комітети та інші центральні органи виконавчої влади, місцева державна адміністрація, адміністрація підприємств, установ, організацій; 5) судові органи (Конституційний Суд України, суди загальної юрисдикції, арбітражні суди); 6) спеціальні контролюючі органи — державні інспекції та служби (пожежна, санітарна, автомобільна та інші інспекції, Державна податкова адміністрація, Державна митна служба тощо); 7) органи місцевого самоврядування (місцеві ради та їх виконавчі органи).За сферою діяльності, яка підлягає контролю, контроль поділяють на відомчий, міжвідомчий і над (або поза) відомчий.
Відомчий контроль здійснюють міністерства та відомства всередині відповідної структури (тому його ще називають внутрішньовідомчим або просто внутрішнім контролем).
Сутність міжвідомчого контролю полягає в тому, що його здійснює орган міжгалузевої компетенції за виконанням загальнообов'язкових правил, які діють у відповідній сфері.
Першою особливістю міжвідомчого контролю є те, що він виключає підпорядкованість, тобто здійснюється органом іншої відомчої належності. Друга особливість такого контролю полягає в тому, що коло питань, яке має право перевіряти орган міжвідомчого контролю, є вузьким, спеціальним, тобто прив'язане до завдань, які стоять перед цим органом.
Надвідомчий контроль здійснюють органи загальної компетенції — Кабінет Міністрів України, Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації з питань господарського, соціально-культурного та адміністративно-політичного будівництва, незалежно від відомчого підпорядкування об'єктів контролю.
46.Поняття , сутність та види адміністративного нагляду.
Амін.нагляд –це вид держ . уарвлінської діяльності , яка здійснює спеціальними органма держ вик влади щодо організаційно не підпорядкованих підприємств , установ , організації , посадових осіб і громадян з приводу виконання ними вимог чинного законодасвта з використанням заходіс адміністративного примусу . Відмінності Контролю та нагляду :
1.К .включає в себе перевірку стану справи з точки зору законності .Н.здійснюється для перевірки законності . 2.При здійсненні к відповідні органи можуть втручатися в оперативно-господарську і виробничу діяльність підконтрольного об’єкту , використовуючи при цьому заходи дисциплінарного примусу .Органи амін Н. такими повноваженнями не володіють . Вони мають право здійснювати спостереження , перевірку дотриманих певних норм , виявляти і припиняти правопорушення а також притягувати винних до амін . відповідальності . Види амін Н:1.державний санітарно –епідеміологічний нагляд 2. н.за додержанням законодавства про працю . 3.держ.годезичний нагляж .4.держ нагляд за безпекою дорожгюього руху 5.держ пожеж нагляд 6. адміністративний нагляд за сособами , звільнений з місць позбавлення волі .1. основними завданнями нагляду є нагляд за організацією і проведенням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування , підприємствами , …н за реалізацією держаної політики з питань профілактики захворювань населення , нагляд за дотримання санітарного законодавства .
Всіх суб’єктів санітарно – епідеміологічної служби можно поділит на 2 групи :МОЗ У –склад МОЗ- гол.сан.-епід.упра МОЗ , управ.з мед.проблем аварії на Чорнобил, центр.сан-епід станція МОЗ , на водному транспорті и т.п.До другої групи належать установи , заклади , зєднаня , частини підрозділи держ сан-епід служби Мін обор . , МВС , СБУ .2.Для забезпечення виконання своїх повноважень посадові особи Держанаглядпраці мають право :у будь-який час без попередження відвідувати підприємства для перевірки додержання закон.про працю . , давати посадовим особам центральних та місцевих органів обов’язкові приписи щодо усунення порушень законів …кладати протоколи про адміністративні правопорушення та накладати стягнення … 3.Держгеодизичний нагляд – Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність , положення про інспекцію держ геодезичного нагляду. Основними завданнями інспекції- нагляд за використання матеріалів картографо фондів архівів… нагляд за дотриманням суб’єктами підприємницької діяльності всіх форм власності та картографічних робіт …нагляд за дотриманням підприємцями вимог матрллогічниного забезпечення топографо-геодезичної та картографічної діяльності … 4.держ пожеж безпека – Про пожежну безпеку…5.Правовими засадами державного нагляду за безпекою дорожнього руху..Про міліцію , про дорожній рух … У результаті аналізу спеціальної літератури, В.М. Гаращук дійшов висновку, що адміністративний нагляд, до якого відносять діяльність державних інспекцій і служб, виходячи з того, що ця діяльність, на відміну від прокурорського нагляду, має за мету не лише попередження протиправних дій, усунення причин і умов, що сприяють правопорушенням, а й застосування заходів адміністративного примусу, в тому числі адміністративної відповідальності в разі виявлення порушень загальнообов'язкових правил у сфері діяльності відповідної інспекції чи служби.