
- •1. Адміністративне право в системі права України
- •2. Поняття, риси і завдання адміністративного права
- •3. Предмет адміністративного права та його переосмислення в умовах правової реформи
- •4. Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права
- •5. Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.
- •6. Джерела адміністративного права України та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи у галузі адміністративного права.
- •7. Адміністративно-правові норми: поняття, види та особливості структури
- •8. Основні положення Концепції адміністративної реформи в Україні
- •10. Дія адміністративної норми у часі, у просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства срср і міжнародних договорів
- •9. Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні
- •11. Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •12. Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин
- •13. Поняття, риси та рівні державного управління.
- •14. Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика
- •15. Принципи державного управління: поняття, види та їх характеристика
- •16. Поняття та види методів державного управління
- •18. Поняття та види методів державного управління
- •20. Поняття і види суб’єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика. Обставини, що впливають на суб’єктів адміністративного права
- •21. Адміністративно-правовий статус громадян України
- •22. Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців
- •23. Центральні органи державної виконавчої влади як суб’єкти адміністративного права
- •24. Місцеві органи державної виконавчої влади як суб’єкт адміністративного права
- •25. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування
- •26. Підприємства та установи як суб’єкти адміністративного права
- •27. Об’єднання громадян як суб’єкт адміністративного права
- •28. Правові засади державної служби
- •29. Поняття, ознаки і види державної служби
- •30. Поняття і види державних службовців. Їхні обов’язки і права
- •31. Право громадян на державну службу та механізм його реалізації
- •32. Поняття та риси адміністративної відповідальності
- •33. Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика
- •34.Ознаки та склад адміністративного проступку
- •35.Колективні суб’єкти (юридичні особи ) як суб’єкт адміністративної відповідальності
- •36. Особливості адміністративної відповідальність неповнолітніх
- •37. Поняття та особливості адміністративного примусу. Співвідношення адміністративного примусу, передбаченого нормами адміністративного права
- •38. Характеристика заходів адміністративного попередження
- •39. Характеристика заходів адміністративного припинення
- •40. Система адміністративних стягнень та їхня характеристика
- •41. Порядок накладання адміністративних стягнень
- •42. Обставини що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика
- •43. Характеристика заходів адміністративно-процесуального забезпечення
- •44. Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їхня характеристика
- •45. Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду
- •46.Поняття , сутність та види адміністративного нагляду.
- •47.48.Звернення громадян як засіб забезпечення законності у державному управлінні
- •52.Принципи адміністративного судочинства .
- •54.Основні напрямки адміністративної реформи України
- •56.Основні напрями реформування інституту держаної служби
- •60. Організаційно-правові засади державного управління у галузі житлово-комунального господарства.
- •61 Організаційно-правові засади державного управління у галузі використання й охорони навколишнього, природного середовища
- •62. Організаційно-правові засади державного управління у галузі митною справою.
- •63. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фінансів
- •64. Організаційно-правові засади державного управління у галузі банківською справою
- •66. Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромисловому комплексі
- •65. Організаційно-правові засади державного управління у галузі промисловості
- •67. Організаційно-правові засади державного управління у галузі траспорту
- •68. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв’язку
- •69. Організаційно-правові засади державного управління у галузі паливно-енергетичним комплексом
- •70. Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції
- •71. Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти
- •72. Організаційно-правові засади державного управління у галузі науки
- •74. Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури
- •75. Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації
- •77. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури та спорту
- •78. Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення
- •79. Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики
- •80. Організаційно-правові засади державного управління у галузі туризму
- •81. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичної діяльності
- •82. Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони
- •83. Організаційно-правові засади державного управління у галузі безпеки
- •84. Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ
- •85. Організаційно-правові засади державного управління у сфері юстиції
- •86. Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ
- •87. Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки
30. Поняття і види державних службовців. Їхні обов’язки і права
Державні службовці – особи, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Основними обов'язками державних службовців є:
- додержання Конституції України та інших актів законодавства України;
- забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції;
- недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина;
- безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників;
- збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню;
- сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.
Державні службовці мають право:
- користуватися правами і свободами, які гарантуються громадянам України Конституцією і законами України;
- брати участь у розгляді питань і прийнятті в межах своїх повноважень рішень;
- одержувати від державних органів, підприємств, установ і організацій, органів місцевого та регіонального самоврядування необхідну інформацію з питань, що належать до їх компетенції;
- на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;
- вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою службовця;
- на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється, якості, досвіду та стажу роботи;
- безперешкодно ознайомлюватись з матеріалами, що стосуються проходження ним державної служби, в необхідних випадках давати особисті пояснення;
Виділяють: допоміжний (технічний) персонал, спеціалістів, посадових осіб і представників адміністративної влади.
Діяльність допоміжного персоналу пов'язано з виконанням матеріально-технічних дій (операцій. До складу допоміжного персоналу входять: секретарі, діловоди, архіваріуси, лаборанти, стенографісти та ін.
До спеціалістів належать службовці, які мають професійні знання в окремих галузях і здійснюють професійну діяльність. Це лікарі, вчені, агрономи, юрисконсульти тощо
До посадових осіб, як уже було зазначено, належать ті службовці, на яких покладено здійснення організаційно-розпорядчих і контрольно-дорадчих функцій. Їх дії, пов'язані з виконанням цих функцій, завжди тягнуть за собою юридичні наслідки. Вони своїми діями створюють юридичні акти, здатні породжувати, змінювати, припиняти конкретні юридичні відносини.
До представників адміністративної влади належать службовці, чиї дії поширено на осіб, їм не підпорядкованих (працівники міліції, державних інспекцій, державної контрольно-ревізійної служби тощо). Вони наділені правом застосовувати адміністративний примус, а деякі з них — і адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення.