Кафедра біотехнології

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Інститут екологічної безпеки

Кафедра біотехнології

ЗВІТ

З екобіотехнологічної практики

Студентки 4 курсу ІЕБ – 406

Косцевич Н. М.

База практики: НАУ, Інститут екологічної безпеки.

Керівник практики: від університету та бази практики: к.с.-г.н , професор Барановський М.М. _______

(підпис)

Керівник дипломної роботи: к.с.-г.н., професор Барановський М.М._______

(підпис)

Київ 2013

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….4.

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА БАЗИ ПРАКТИКИ………………………….8.

РОЗДІЛ 2.ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКСТРАКТУ З ЗАРОДКІВ ПШЕНИЦІ «ГЛЮКОРН»……………………………………………………………………10.

2.1.Вплив проростків пшениці на організм людини………………………….14.

РОЗДІЛ 3. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА «ГЛЮКОРНУ»………………..16.

3.1.Приготування пшеничного солоду…………………………………….......16.

3.1.1.Відбір зерна………………………………………………………………..17.

3.1.2.Очищення і сортування зерна……………………………………………18.

3.1.3.Гідротермічна обробка……………………………………………………20.

3.1.4.Пророщення зерна………………………………………………………...21.

3.1.5.Процеси, що відбуваються при солодвирощуванні…………………….25.

3.2.Екстракція зародків пшениці………………….……………………………27.

3.3.Випарювання спирту та згущення екстракту……………………………..32.

3.4.Ректифікація етанолу з відпрацьованої сировини………………………...34.

3.5.Фасування……………………………………………………………………35.

3.6.Стандартизація та зберігання………………………………………………37.

РОЗДІЛ 4. ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА……………………………..39.

4.1. Визначення вітаміну В₁ в «Глюкорні»……………………………………39.

2. Визначення вітаміну В₆ «Глюкорні»……………………………………40.

4.3. Визначення вітаміну Е в «Глюкорні»…………………………...………...41.

РОЗДІЛ 5. РОЗРАХУНОК ЕКСТРАКТОРА…………………………….……44.

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….46.

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..50.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА…………………………………………….....52.

ВСТУП

Людина вживає великий різновид продуктів харчування, які мають свій хімічний склад, що й зумовлює певну біологічну дію на організм. Від їжі людський організм отримує енергію, яка є необхідною та обов’язковою умовою для його подальшого функціонування. Енергія ж утворюється під час катаболізму основних складових продуктів харчування: білків, жирів та вуглеводів. Однак, зі свого практичного досвіду, можна переконатися, що денний раціон, який міститиме тільки вище названі складові, скажімо порцію цукру, протеїну та жиру, буде неповноцінним для нормальної роботи людського організму. Адже названі нутрієнти є лише будівельним матеріалом для людини, роль так званих «будівельників» виконують інші речовини, а саме ферменти, макро- і мікроелементи, вітаміни, органічні кислоти, харчові волокна. І на сьогодні, враховуючи стан навколишнього природного середовища, про який детальніше буде йти мова далі, актуальним стає питання про те, як людина може забезпечити свій організм усіма необхідними поживними речовинами, тим більше в у мовах урбанізму.

Варто сказати, що в природі не існує продукту, який би містив усі необхідні для людини компоненти (за винятком материнського молока). І тільки комбінація різних продуктів у щоденному раціоні харчування може забезпечити організм усім спектром необхідних нутрієнтів. Однак, щоб розумно використовувати корисні властивості продуктів, необхідно знати їх хімічний склад, харчову цінність, спеціальні прийоми технологічної обробки, правильність складання раціону і дотримуватися сприятливого для здоров’я режиму харчування. Відомо, наприклад, що більшість ферментів, втрачає свою біологічну активність при термічній обробці у межах 40-50°С; змішування білкових продуктів із простими вуглеводами, скажімо, фруктами, та вживання на ніч зернобобових обтяжує роботу ШКТ. Окрім незнання багатьма людьми культури харчування, є й інші для неї небезпеки: відбувається зміна структури та якості їжі, що в першу чергу стосується молочних продуктів, у які підмішують рослинні олії та навіть речовини хімічної природи. Окрім того, споживання натуральних продуктів зменшується, а використання продуктів швидкого приготування, консервованих, із тривалим терміном зберігання, що піддаються технологічній обробці, збільшується. Це веде до істотного зниження надходження в організм есенціальних (незамінних) мікронутрієнтів. Полютанти, які надходять в продукти харчування, насамперед у продукти рослинного походження, депонуються в організмі людини, що заважає його нормальній роботі та дає збої у різних системах органів: травній, дихальній, статевій. У той же час спостерігається підвищене психоемоційне навантаження, особливо в великих містах, гіподинамія, надмірне забруднення навколишнього середовища, частий контакт із електроприладами. Загальна картина постає перед нами не найкращою: вже навіть малі діти хворіють на цукровий діабет; ожиріння, а відтак погіршення роботи серцево-судинної системи із летальними наслідками; неможливість зачати або народити здорових дітей та ще безліч проблем.

Тому для збереження здоров’я і профілактики захворювань в даний час дуже гостро постає вирішення таких задач: