
- •Розділ 1 кримінальна субкультура: поняття і структура
- •1.1. Проблема визначення поняття та змісту кримінальної субкультури
- •1.2. Феноменологія кримінальної субкультури
- •1.3. Ієрархічний поділ носіїв кримінальної субкультури
- •Розділ 2 тенденції поширення кримінальної субкультури в україні
- •2.1. Формування і розвиток кримінальної субкультури
- •Розділ 3 кримінальна субкультура і злочинність неповнолітніх в україні
- •3.1. Кримінологічна характеристика впливу кримінальної субкультури на злочинність неповнолітніх в Україні
- •3.2. Попередження і нейтралізація впливу кримінальної субкультури на злочинність неповнолітніх
- •3.3. Методи і засоби протидії кримінальній субкультурі
- •Висновки
- •Список використаних джерел
3.3. Методи і засоби протидії кримінальній субкультурі
Коло проблем, що створює поширення кримінальної субкультури в Україні сьогодні надзвичайно широке. Наслідком криміногенного впливу на суспільство є виникнення численних негативних процесів в суспільстві, які можна умовно об’єднати терміном “стан криміналізму”. Важливість подолання негативного впливу такого стану визначив О.М. Костенко: “Доля України нині вирішується на шляху подолання кримінального свавілля, яке, вразивши державну владу, паралізує функціонування політики, економіки, юстиції, моралі тощо. Досвід людства дає підстави для застереження: держави гинуть, якщо перестають відрізняти злочинців від незлочинців... Треба визнати, що у криміналізацію держави свій внесок роблять ті громадяни, які через неналежний рівень своєї соціальної культури сприяють цій криміналізації”[80, с.108]. Отже, основною передумовою поширеності норм кримінальної субкультури в суспільстві можна визначити соціальне і правове безкультур’я, яке має місце сьогодні в Україні. Відповідно до цього, основним заходом протистояння засиллю кримінальної ідеології професійних злочинців має стати політика держави, спрямована на подолання такого безкультур’я. Які є конкретні заходи можуть вплинути на негативну ситуацію, пов’язану з поширенням кримінальної субкультури?
Вважаємо за доцільне проведення розробки спеціальної державної соціальної програми, головною метою якої буде координація заходів держави на всіх рівнях і у всіх сферах життя (педагогічний процес, створення нової концепції культурно-пізнавальних програм на телебаченні, розвиток мистецтва, підвищення рівня правової культури пересічного громадянина) з метою подолання безкультур’я, підвищення загального рівня культури в країні, боротьби з проявами засилля кримінальної субкультури.
Включення криміногенного впливу кримінальної субкультури до факторів, що посягають на моральність в Україні.
На нашу думку, недостатньою є робота органів держаної влади, спрямована на захист моралі в Україні. Кримінальна субкультура своїм впливом, крім інших галузей життя, посягає на моральність в Україні[132, с.330]. Підтвердженням цього судження є прояви асоціальності, розбещеності, негативного відношення до органів державної влади і влади взагалі, презирство до законослухняних громадян, яке виникають у осіб, вражених впливом кримінальної субкультури. На жаль, законодавство України не відображає цю досить серйозну проблему. Наприклад, Закон України “Про захист суспільної моралі” від 20 листопада 2003 р. № 1296-IV визначає суспільну мораль як “систему етичних норм, правил поведінки, що склалися в суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов’язок, совість, справедливість”[135, с.192]. Хіба ж саме не на перераховані суспільні цінності, що склалися в Україні традиційно, посягає кримінальна субкультура впливом своїх норм? Проте згідно ст. 2 Закону України “Про захист суспільної моралі” забороняться виробництво і поширення продукції, яка пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України; пропагує фашизм та неофашизм; принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою; пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь; принижує особистість, є проявом знущання з приводу фізичних вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей; пропагує невігластво, неповагу до батьків; пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнокуріння та інші шкідливі звички[135, с.192]. При цьому, на жаль, нічого не сказано про заборону на поширення норм кримінальної субкультури, реклами злочинного способу життя, поширення атрибутів злочинного світу. В зв’язку з цим, пропонуємо законодавчо закріпити визначення “кримінальної субкультури” як суспільно-небезпечного явища, і ввести у ст. 2 Закону України “Про захист суспільної моралі” підпункт, що заборонить виробництво і поширення продукції, яка пропагує норми кримінальної субкультури, рекламує злочинний спосіб життя. На сьогодні ж вказаний нормативно-правовий акт захищає суспільну мораль, переважно, в сфері статевої недоторканності неповнолітніх. Важливо зрозуміти, що поширення норм кримінальної субкультури має ніяк не менший, а, можливо, і більший шкідливий вплив на неповнолітніх, ніж поширення порнографії і культу насилля і жорстокості.
Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html
До роботи над розробкою Програми доцільно залучити як науковців (юристів, соціологів, психологів, педагогів) так і практичних працівників – співробітників Кримінальної міліції у справах неповнолітніх, спеціалістів з установ і організацій, які здійснюють роботу з неповнолітніми, педагогів навчальних закладів тощо. Це дозволить виважено і всебічно втілити у Програмі рішення найбільш болючіших питань, пов’язаних із втягненням неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність.
З метою більш ефективної боротьби із поширенням кримінальної субкультури шляхом розповсюдження творів засобами масової інформації, доцільно таку боротьбу проводити спільними зусиллями як пострадянських країн (Росії, Бєларусі, Молдови, країн Прибалтики тощо), так і країн-членів Европейського Союзу.