3. Оцінка інвестиційної привабливості галузей та регіонів

Оцінка інвестиційної привабливості галузей здійснюється за синтетичними та аналітичними показниками. До синтетичних показників належать:

• прибутковість галузі;

• перспективність розвитку галузі;

• інвестиційні ризики.

Кожна група цих показників охоплює ряд аналітичних, які мають рангові значення і визначають у кінцевому підсумку вагомість синтетичного показника.

Так, рівень прибутковості галузі характеризується такими аналітичними показниками:

• прибутковість активів, тобто співвідношення суми балансового прибутку підприємств галузі до суми всіх активів у використанні;

• прибутковість власного капіталу підприємств галузі за умови наявного галузевого фінансового лівериджу — співвідношення суми балансового прибутку підприємств галузі до суми власних активів;

• прибутковість реалізованої продукції — співвідношення суми прибутку від реалізації до обсягу реалізації продукції підприємств галузі.

Перспективність розвитку галузі аналізується за показниками:

• вагомість галузі в економіці країни — частка продукції галузі у ВВП;

• кількість зайнятих у галузі;

• забезпеченість перспектив зростання власними фінансовими ресурсами (визначається обсягом та вагою капіталовкладень за рахунок власних джерел фінансування, часткою власного капіталу в загальній сумі активів);

• ступінь державної підтримки розвитку галузі — обсяг державних (централізованих) капіталовкладень, податкові та експортні пільги;

• розвиток науково-технічної та сировинної бази галузі, який вимірюється на основі експертних оцінок.

Під час оцінки рівня інвестиційних ризиків враховуються такі аналітичні показники:

• рівень конкуренції в галузі;

• рівень інфляційної стійкості продукції галузі, який характеризується співвідношенням індексів цін у динаміці на основні види продукції галузі та загального індексу цін по економіці в цілому;

• соціальна напруга галузі, яка визначається співвідношенням рівня заробітної плати працюючих у галузі до середнього рів­ня заробітної плати в країні.

Методологічні принципи визначення інвестиційної привабливості регіонів України розроблено компанією «Омета-Інвест» і викладено у статтях Ю. Болейко¹ та Д. Гамалія².

Для аналізу інвестиційної привабливості регіонів у методиці, запропонованій у згаданих матеріалах, застосовуються такі узагальнюючі показники:

1. рівень загальноекономічного розвитку регіону;

2. рівень розвитку інвестиційної інфраструктури;

3. демографічна характеристика регіону;

4. рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури;

5. рівень криміногенних, економічних та інших ризиків.

Оцінка кожного узагальнюючого показника ґрунтується на використанні аналітичних показників. Шляхом їхнього підсумовування визначається рангове значення кожного досліджуваного регіону.

Перший узагальнюючий показник включає такі аналітичні:

• частка продукції регіону у ВВП країни;

• обсяг промислової продукції на душу населення;

• рівень самозабезпеченості регіону основними продуктами харчування на душу населення;

• середній рівень заробітної плати працюючих у регіоні;

• середній рівень заощаджень на душу населення;

• обсяг капіталовкладень на душу населення;

• частка централізованих капіталовкладень у загальному їх обсязі;

• обсяг науково-технічних робіт на душу населення;

• темпи зміни промислового виробництва;

• кількість промислових підприємств у регіоні;

• частка збиткових підприємств у загальній їх кількості в регіоні;

• прибуток у розрахунку на одне промислове підприємство.

Другий узагальнюючий показник охоплює такі аналітичні:

• кількість підрядних будівельних компаній і фірм усіх форм власності;

• обсяг місцевого виробництва основних видів будівельних матеріалів;

• густота залізниць на 1000 км² території;

• густота автомобільних шляхів із твердим покриттям на 1000 км² території.