Динаміка частки капіталовкладень в основний капітал у ввп

Показники	Одиниця виміру	Роки
		t	t + 1	…	t + n
1. ВВП	млрд грн
2. Капіталовкладення в основний капітал	— « —
3. Частка капіталовкладень в основний капітал у ВВП (п. 2 : п. 1)	%

Дані, які міститимуться у наведених схемах таблиць, дозволяють проаналізувати темпи зміни капіталовкладень та окремих показників їх структури. Аналіз може здійснюватися за формулами (12.1) — (12.16).

Темпи зміни капіталовкладень всього (Т_кв), виробничого (Т_кв.в) та невиробничого (Т_кв.нв) призначення (12.1)—(12.3):

; (12.1)

; (12.2)

; (12.3)

де t, t – 1 — поточний та попередній періоди, роки; КВ — капіта­ловкладень всього, млн грн; КВ_в — капіталовкладення виробничого призначення, млн грн; КВ_нв — капіталовкладення невиробничого призначення, млн грн.

Динамічні зміни галузевої та територіальної структури капіталовкладень аналізуються за формулами (12.4) — (12.5):

; (12.4)

. (12.5)

де Т_кві, Т_квj — темпи зміни капіталовкладень в і-ту галузь або в j-й регіон, %; КВ_і — капіталовкладення в і-ту галузь, млн грн; КВ_j — капіталовкладення в j-й регіон, млн грн.

Аналогічно розраховуються темпи зміни капіталовкладень за рахунок різних джерел фінансування, (12.6)—(12.8):

; (12.6)

; (12.7)

, (12.8)

де Т_кв.ц, Т_кв.вл, Т_кв.кр — темпи зміни капіталовкладень відповідно за рахунок централізованих джерел, власних коштів підприємств та кредитів банків; КВ_ц, КВ_вл, КВ_кр — обсяг капіталовкладень у певному році відповідно за рахунок централізованих джерел, власних коштів підприємств та кредитів банків.

Зміни у відтворювальній та технологічній структурі можна проаналізувати за такими розрахунками (12.9)—(12.16):

; (12.9)

; (12.10)

; (12.11)

; (12.12)

; (12.13)

; (12.14)

; (12.15)

, (12.16)

де Т_кв.кб, Т_кв.м, Т_кв.тп, Т_кв.р, Т_кв.рв, Т_кв.бм, Т_кв.у, Т_кв.ін — темпи зміни капіталовкладень відповідно у капітальне будівництво, модернізацію, технічне переозброєння, реконструкцію, розширення виробництва, будівельно-монтажні роботи, устаткування, інструменти та інвентар; КВ_кб, КВ_м, КВ_тп, КВ_р, КВ_рв, КВ_бм, КВ_у, КВ_ін — обсяг капіталовкладень у певному році відповідно у капітальне будівництво, модернізацію, технічне переозброєння, реконструкцію, розширення виробництва, будівельно-монтажні роботи, устаткування, інструменти та інвентар.

Аналіз капіталовкладень здійснюється також за такими показниками:

норма нагромадження (N_n):

; (12.17)

капіталовіддача (k_кв):

; (12.18)

приростна капіталомісткість (k_км):

. (12.19)

Приріст обсягу будівельно-монтажних робіт може здійснюватись як у результаті зростання основних засобів (ΔБМ_о.з), так і в результаті зміни фондовіддачі (ΔБМ_фв) [22, с. 116]:

ΔБМ_о.з = (ОЗ_t – ОЗ_б) · ФВ_б; (12.20)

ΔБМ_фв = (ФВ_t – ФВ_б ) · ОЗ_t, (12.21)

де ОЗ_t, ОЗ_б — вартість основних засобів відповідно у базовому та t-му роках; ФВ_t, ФВ_б — фондовіддача в базовому та t-му роках;

Ефективність капіталовкладень. На рівні національної економіки використовується статичний підхід для визначення загаль­ної економічної ефективності капітальних асигнувань (12.22)—(12.24):

; (12.22)

; (12.23)

; (12.24)

де Е_з, Е_і, Е_j — загальна економічна ефективність капіталовкладень відповідно в цілому по економіці, по галузі і та по регіону j; ΔΒΒΠ, ΔΒΒΠ_і, ΔΒΒΠ_j — приріст ВВП в цілому, частка приросту ВВП галузі і та регіону j.

Існує інше визначення ефективності капіталовкладень як мінімально припустимого чистого прибутку з кожної вартісної одиниці капітальних асигнувань [22, с. 189]. При цьому чистий прибуток включає амортизацію і не враховує податки, плату за кредит, страхові, рентні платежі тощо.

На основі показника загальної ефективності розраховують період окупності капіталовкладень — кількість років, протягом яких капітальні витрати окуповуються (Т_ок):

. (12.25)

У світовій практиці більш поширеним є підхід до оцінки ефек­тивності капіталовкладень з урахуванням фактора часу. Він полягає у порівнянні дисконтованих доходів та капітальних витрат і показує доцільність останніх, якщо вони менші, ніж доходи. За таким підходом існують багато методів оцінки, але найбільш відомими є методи чистої теперішньої вартості (NPV) та внутріш­ньої норми дохідності (ІRR).

Чиста теперішня вартість капіталовкладень (NPV) являє собою різницю між теперішніми вартостями доходів і витрат, тобто:

; (12.26)

де D_t — доходи в році t; КВ_t — капітальні витрати в році t; і — відсоткова ставка дисконту (коефіцієнт дисконту); Т — період реалізації капіталовкладень, для якого розраховується ефективність.

Капіталовкладення ефективні, якщо NPV > 0, і збиткові, якщо NPV < 0.

Метод внутрішньої норми дохідності (IRR) надає можливість порівняти розрахункову норму ефективності з мінімально можливою, тобто такою нормою дисконту, за якою чиста теперішня вартість дорівнює нулю (NPV = 0) або дисконтований прибуток дорівнює початковим капіталовкладенням:

(12.27)

або

. (12.28)

Показники IRR використовуються для визначення доцільності кредитування. Якщо внутрішня норма дохідності перевищує відсоткову ставку на капітал, то кредитування вважається прибутковим та доцільним. І навпаки.

На ефективність капіталовкладень впливають різні чинники, до основних з яких належать: капіталовіддача, фондовіддача, лаг капітальних вкладень, структурні зрушення в економіці.

• Капіталовіддача насамперед залежить від продуктивності праці, отже відбиває впровадження досягнень науково-техніч­ного прогресу у виробництво. Чим вище капіталовіддача, тим менше, за інших рівних умов, потреба у капіталовкладеннях для створення одиниці приросту ВВП.

• Фондовіддача — показник ефективності використання основ­них засобів. Зі зростанням фондовіддачі потреба у додаткових капіталовкладеннях зменшується, вони більш ефективно використовуються. І навпаки.

• Лаг капітальних вкладень — запізнення віддачі поточних асигнувань. У кожному періоді частка приросту ВВП буде забезпечена основними виробничими засобами, створеними капіталовкладеннями попередніх періодів. Зменшення лага капітальних вкладень позитивно вплине на їх ефективність.

• Структурні зрушення в економіці — прогресивні структурні зрушення, які потребують прискорення впровадження науково-технічних досягнень, підвищують капітало- та фондовіддачу і позитивно впливають на ефективність капіталовкладень.