Тема: “Облік витрат, виходу продукції рослинництва та обчислення її собівартості” План

1. Синтетичний та аналітичний облік витрат та виходу продукції рослинництва.

2. Підготовчі роботи до розрахунку собівартості продукції рослинництва.

3. Визначення собівартості окремих видів продукції рослинництва.

4. Розрахунок та списання калькуляційних різниць по продукції рослинництва.

- 1 -

Облік затрат на виробництво продукції рослинництва ведеться за такими статтями:

1. Витрати на оплату праці

2. Відрахування на соціальні заходи

3. Насіння та посадковий матеріал

4. Паливо та мастильні матеріали

5. Добрива

6. Засоби захисту рослин

7. Роботи та послуги

8. Витрати на ремонт необоротних активів

9. Інші витрати на утримання необоротних активів (амортизація)

10. Інші витрати (МШП, страхові платежі)

11. Загальновиробничі витрати.

Облік витрат та виходу продукції рослинництва ведеться на рахунку 23 “Виробництво” субрахунку 231 “Рослинництво” По дебету обліковуються затрат на виробництво продукції, по кредиту - вихід продукції по плановій собівартості з доведенням її в кінці року до рівня фактичної методом червоного сторно або додаткових проводок. Якщо на кінець року є сальдо по дебету, воно означатиме вартість затрат по незавершеному виробництву. Аналітичний облік ведуть у Звіті про витрати та вихід продукції основного виробництва ( форма 5.5 с.-г.). Витрати обліковують за місяць та наростаючим підсумком з початку року. Аналітичні рахунки відкриваються по кожному виду виробництва (с.-г. культурах). У другій частині виробничого звіту показується вихід продукції по плановій собівартості.Синтетичний облік ведуть у журналі ордері № 5В с.-г..

По обліку витрат та виходу продукції рослинництва складається така кореспонденція рахунків:

1. нарахована оплата праці працівникам, зайнятим на вирощуванні с.-г. культур

231 661

2) єдиний соціальний внесок

231. 651

3)списання на посів насіння та посадковий матеріал

231. 208

4) витрачено паливо та мастильні матеріали

231. 203

5) на вартість внесених під с.-г. культури мінеральних добрив

231. 208

6) на вартість внесених під с.-г. культури органічних добрив

231. 232

7) використано засоби захисту рослин

231 208

8) надано послуги рослинництву:

а) власними допоміжними виробництвами

261. 234

б) підрядними організаціями

261. 631

9) на ремонт с.-г. машин списуються запасні частини

231 207

10) нарахована амортизація по основних засобах, які використовувались в рослинництві

231. 131

11) списано вартість використаних малоцінних та швидкозношуваних предметів

231. 22

12) списано суму загальновиробничих витрат по рослинництву

231 91

13) від рослинництва оприбутковується:

основна продукція 27 231

побічна продукція 208 231

- 2 -

До обчислення фактичної собівартості продукції рослинництва виконуються підготовчі роботи, призначення яких полягає в обчисленні суми витрат на виробництво окремих видів продукції рослинництва.

Протягом року на аналітичних рахунках по обліку витрат на вирощування окремих культур відображається тільки частина основних витрат. Інша частина обліковується окремо як самостійний об’єкт обліку. Через це в кінці року при розрахунку собівартості виконаних робіт витрати на утримання основних засобів розподіляють між окремими об’єктами обліку у такій послідовності:

1) визначають собівартість робіт та послуг допоміжним виробництвам та списують калькуляційні різниці між фактичною та плановою їх собівартістю;

2. розподіляють загальні витрати на зрошування та осушування земель;

3. списують частину витрат бджільництва на с.-г. культури , що запилюються;

4. списують з витрат основного виробництва суму надзвичайних витрат;

5. розподіляють бригадні, цехові та загальновиробничі витрати;

6. визначають загальну суму витрат за об’єктом обліку;

7. визначають собівартість продукції рослинництва.

Перед розрахунком собівартості продукції необхідно:

1.Перевірити правильність записів по дебету і кредиту аналітичних рахунків.

2.Уточнити, чи повністю включені до витрат під урожай звітного року витрати минулих років за кожним видом незавершеного виробництва.

3.Перевірити повноту оприбуткування продукції.

При розрахунку величини витрат, які підлягають включенню до собівартості продукції, необхідно правильно визначити момент завершення виробничого процесу, витрати після якого не включаються до виробничої собівартості продукції. Умовно цей момент позначається словом “франко”.

Виробничу собівартість продукції рослинництва визначають:

1.Зерна, насіння соняшнику – франко-тік , або франко-місце зберігання;

2.Соломи, сіна – франко-місце зберігання;

3.Цукрових буряків, картоплі, баштанних культур, овочів , маточників цукрових буряків, коренеплодів – франко-поле (франко-місце зберігання);

4.Плодів, ягід винограду, листя тютюну, продукції лікарських та ефіроолійних культур і квітництва, овочів закритого ґрунту - франко-пункт приймання (зберігання);

5.Соломки та трести льону, конопель – франко-пункт зберігання чи переробки (на підприємстві);

6.Насіння трав, льону, конопель, овочевих та інших культур – франко-пункт зберігання;

7.Зеленої маси на корм – франко-місце споживання;

8.Зеленої маси на силос, трав’яного борошна, сінажу, гранул – франко-місце силосування, сіна жування, виробництва борошна, гранул.

У рослинництві необхідно дотримуватись встановленої послідовності обчислення собівартості відповідних видів продукції. Це викликано тим, що окремі види її, отримані від одних виробництв, можуть бути використані в інших виробництвах цієї ж галузі.

Побічна продукція не калькулюється. Собівартість соломи, гички, стебел кукурудзи і соняшнику, капустяного листя та іншої побічної продукції рослинництва визначається виходячи з розрахунково-нормативних витрат на збирання, транспортування, пресування, скиртування та інші роботи, пов’язані із заготівлею побічної продукції.

- 3 -