18. Один із показників функціональних властивостей, який визначає діапазон умов і можливостей використання конкретного товару за призначенням з додатковими функціями, корисними для людини:

а) показник виконання додаткових функцій;

б) показник досконалого виконання основної функції;

в) показник універсальності.

19. Властивість, яка характеризується відсутністю в товарах хімічних елементів, живих організмів, які здатні завдати шкоди організму людини:

а) надійність;

б) збереження;

в)бездоганність (нешкідливість).

20. Гарантійний термін зберігання:

а) проміжок календарного часу, протягом якого діє відповідальність виробника (продавця, виконавця) за відповідність проданого ним товару вимогам нормативних документів, договору за умови дотримання ним правил його експлуатації, використання та зберігання;

б) час, протягом якого товар зберігає свої специфічні властивості і продовжує благодатно впливати на організм людини;

в) період, протягом якого товар за органолептичними, фізико – хімічними та іншими показниками, у разі дотримання належних умов зберігання, визначається виробником придатним для використання за призначенням.

Тема 5. Зерно борошняні та плодоовочеві товари. Розділ «Зерно борошняні товари»

1. Залежно від технології виготовлення крупи поділяються на:

а) групи, підгрупи, сорти;

б) різновиди, номери, сорти;

в) категорії, різновиди, сорти.

2. Пшеничні крупи поділяються на такі різновиди:

а) шліфовані, поліровані, манні, плющені;

б) шліфовані , манні;

в) швидкорозварювальні, подрібнені.

3. Перлові крупи виготовляють із зерна:

а) пшениці;

б) рису;

в) ячменю.

4. Крупа проділ належить до:

а) пшеничних;

б) гречаних;

в) рисових.

5. При варінні крупи збільшуються в такому об’ємі:

а) гречані – у 2 – 3 рази, кукурудзяні – у 5 – 6 разів, пшоно – у 3 – 4 рази;

б) гречані – у 5 – 6 разів, кукурудзяні – у 3 – 4 рази, пшоно – у 6 – 7 рази;

в) гречані – у 8 – 10 разів, кукурудзяні – у 1 – 2 рази, пшоно – у 2 – 3 рази.

6. У борошні порівняно із зерном, міститься:

а) більше жиру і цукру;

б) менше жиру і цукру;

в) менше жиру і більше цукру.

7. На формування асортименту борошна впливають такі фактори:

а) вид зернової культури, якість зерна, призначення;

б) вид зернової культури, якість зерна, технологія виготовлення;

в) технологія виготовлення, вид зернової культури, призначення.

8. Пшеничне борошно поділяється на такі товарні сорти:

а) екстра, вищий, перший;

б) перший, другий, третій, оббивне;

в) вищий, перший, другий, оббивне.

9. Житнє хлібопекарське борошно поділяється на такі товарні сорти:

а) сіяне, вищий, перший;

б) сіяне, обдирне, оббивне;

в) обдирне, оббивне, поліпшене.

10. З фізико – хімічних показників у крупах визначають:

а) вологість, засміченість, зараженість шкідниками хлібних запасів, кількість доброякісного ядра;

б) кількість доброякісного ядра, засміченість, привабливість, кислотність;

в) кислотність, вологість, кількість мінеральних речовин, жиру, засміченість.

11. В пшеничному борошні визначають такі фізико – хімічні показники:

а) вологість, білість, зольність, масову частку крохмалю;

б) вологість, білість, зольність, кількість і якість сирої клейковини;

в) вологість, білість, масову частку цукру, зольність.

12. Краще зберігаються такі крупи:

а) ячмінні, пшоно, вівсяні;

б) пшеничні, ячмінні, рисові;

в) пшеничні, вівсяні, рисові.

13. Оптимальними умовами зберігання борошна і крупів є:

а) відносна вологість повітря (ВВП) 85 – 90%, температура + 5 …+ 15۫ С;

б) ВВП – 60 – 70%, температура + 5 …+ 15۫ С;

в) ВВП – 60 – 70%, температура – 5…- 10 ۫С.

14. При виготовленні макаронних виробів тісто висушують до вмісту вологи:

а) від 5 до 8 %;

б) до 13 %;

в) до 16, 5 %.

15. Споживання макаронних виробів в Україні становить, кг на особу в рік:

а) від 5 до 6 кг;

б) від 1 до 2 кг;

в) від 10,5 до 11,8 кг.

16. З вуглеводів у макаронних виробах переважають:

а) крохмаль і декстрини;

б) крохмаль і цукор;

в) декстрини і цукор.

17. Макаронні вироби поділяються на такі типи:

а) трубчасті, ниткоподібні, стрічкоподібні, фігурні;

б) сітчасті, трубчасті, ниткоподібні;

в) трубчасті, ниткоподібні, фігурні, складні.

18. Трубчасті макаронні вироби залежно від форми і довжини поділяють на такі підтипи:

а) макарони, пера, лом макаронний;

б) макарони, ріжки, пера, лом макаронний;

в) ріжки, напівріжки, пера і лом макаронний.

19. Хлібобулочні вироби забезпечують потребу людини в енергії на:

а) 30 – 35 %;

б) 10 – 15 %;

в) 60 – 80 %.

20. Основною сировиною у хлібопеченні є:

а) борошно, сіль, дріжджі, жири;

б) борошно, сіль, дріжджі, вода;

в) борошно, жири, цукор, вода.

21. В пшеничному хлібі, порівняно із житнім, є:

а) нижча пористість, більша кислотність;

б) вища пористість і менша кислотність;

в) вища пористість і більша кислотність.

22. В поняття «хлібобулочні вироби» входять:

а) хліб, крекери, булочні, бубликові і сухарні вироби;

б) хліб, булочні, бубликові, здобні і сухарні вироби та деякі інші вироби;

в) тільки хліб, булочні і сухарні вироби.

23. Тривалість випікання хлібобулочних виробів становить:

а) від 1 год. для дрібних, штучних виробів і до 3 – 4 год. для великих;

б) від 10 хв. для дрібних, штучних виробів і до 30 хв. для великих;

в) від 1,5 год. для дрібних, штучних виробів і до 2,5 год. для великих;

24. Залежно від виду борошна, яке використовується для приготування тіста, хліб поділяється на:

а) житній, пшеничний, житньо – пшеничний, пшенично – житній;

б) житній, пшеничний, пшенично – житній, ячмінний;

в) житній, пшеничний, житньо – пшеничний, комбінований.

25. До булочних виробів належать:

а) батони, булки, булочки, калачі, плетенки, хали, сайки, ріжки;

б) батони, бублики, булки, пиріжки, сайки, ріжки;

в) батони, пиріжки, булки, булочки, калачі, сайки, ріжки.

26. До бубликових виробів належать:

а) бублики, баранки, сушки;

б) бублики, баранки, сушки, хлібні палички;

в) бублики, баранки, сушки, крекери.

27. З хлібом, зараженим картопляною хворобою поступають так:

а) споживають після теплової обробки;

б) споживають після видалення заражених ділянок;

в) в їжу не використовують.

28. Реалізація хлібобулочних виробів повинна здійснюватись із зазначенням вмісту:

а) жиру, вуглеводів, білка;

б) жиру, крохмалю і білка;

в) вуглеводів, вітамінів, крохмалю.

29. Маса окремого виробу хліба і булочних виробів становить:

а) хліба більше 1000 г, булочного виробу менше 250 г;

б) хліба більше 750 г, булочного виробу менше 500 г;

в) хліба більше 500 г, булочного виробу менше 500 г.

30. З фізико – хімічних показників у хлібі визначають:

а) пористість, кислотність, вологість, масову частку вітамінів;

б) масову частку білків і клейковини, вологість, зольність;

в) пористість, вологість, кислотність.