16.2. Характеристика провідникових і електроустановчих виробів. Класифікація, вимоги до якості, маркування.

Для забезпечення зв’язку між джерелом електроенергії і приймання, в якому ця енергія перетворюється в інші форми, а також для виготовлення обмоток електроприладів і машин застосовують металеві провідники.

Провідникові матеріали за призначенням поділяють :

• матеріали для провідникових виробів (струмоведучих жил);

• матеріали для виготовлення контактів;

• матеріали з високим електричним опором.

Основними матеріалами для провідникових виробів (струмоведучих жил) є: на базі міді (М00, М0, М1) і на базі алюмінію (А955, А99, А97, А95).

Провід – одна неізольована або і більше ізольованих жил, що мають залежно від умов прокладання і експлуатації неметалеву оболонку, металевий або неметалевий захисний покрив.

Шнур – дві і більше ізольованих гнучких або особо гнучких, скручених або покладених паралельно жил (перетином не більш 1,5 мм) у неметалевій оболонці і захисному покриві.

Кабель – одна або більше ізольованих жил великого перетину, укладених у металеву або неметалеву оболонку, поверх якої може бути захисний покрив і броня. Кабелі використовуються для передачі електроенергії в силових лініях або в лініях телефонного і телеграфного зв’язку при прокладанні під землею, в повітрі і під водою.

Проводи забезпечують зв'язок між джерелом струму при нерухомій прокладці. Шнури забезпечують тимчасовий зв'язок між споживачем струму і джерелом при рухомій прокладці. Кожний побутовий провід складається із струмоведучої жили і ізоляції.

До провідникових матеріалів висуваються специфічні вимоги. Провідникові вироби повинні мати : низький питомий опір, легке спаювання, високу механічну міцність і пластичність, високу корозійну стійкість.

Кожний побутовий провід складається із струмоведучої жили і ізоляції. За кількістю струмоведучих жил вони бувають: одножильні, двожильні, багатожильні. За ступенем гнучкості струмоведучої жили поділяють на такі класи:

• І (Н) нормальні. Струмоведуча жила з 1 дроту для нерухомої прокладки;

• ІІ (Г) гнучкі. Для нерухомої прокладки, де потрібна підвищена гнучкість. У струмоведучій жилі до 7 дротів;

• ІІІ (ПГ) підвищеної гнучкості. Для проводів і шнурів, які прокладаються при малих радіусах згину, жила до 30 дротів;

• ІV (ОГ) особливо гнучкі. Для проводів і шнурів, які працюють при малих радіусах згину. В жилі більше 40 дротиків.

Ізоляція – це суцільний шар діелектрика, який наноситься поверх струмоведучої жили. До електроізоляційних матеріалів (діелектриків) відносять: гума (Р), самогасний поліетилен (П), обмотка з бавовняних ниток, електроізоляційний лак, полівінілхлорид (В), обмотка із шовкових ниток, емалеві фарби.

Проводи за призначенням можуть бути: установчі, арматурні, обмоточні, монтажні. Шнури за конструкцією струмоведучих жил поділяють на: з паралельним розміщенням (П), скручені (С), концентричні (К).

Маркування проводів і шнурів.

1) вказується матеріал струмоведучої жили: А – алюміній, мідь не позначається;

2) вид виробу: П – провід, Ш – шнур;

3) вид ізоляції;

4) особливості виробу: конструкція струмоведучих жил;

5) особливості застосування: С – для захованої проводки, О – для відкритої проводки;

6) кількість струмоведучих жил;

7) їх номінальний переріз, мм ²;

8) номінальна напруга, В.

Приклад: АПВПС 2 × 1,5 250.

Провід із алюмінієвою струмоведучою жилою, полівінілхлоридною ізоляцією з паралельним розміщенням двох жил, номінальним перерізом 1,5 мм ², для захованої проводки і розрахований на номінальну напругу до 250 В.

Установчі вироби за функціональним призначенням поділяють на такі групи:

1. для монтажу і ремонту електропроводок;

2. для підключення до мережі приймачів струму;

3. для захисту електропроводок і електроприладів від струмових навантажень.

Установчі вироби для монтажу і ремонту електропроводок поділяють на: ролики ізоляційні (для кріплення проводів і шнурів при відкритій проводці) РП – 2,5 – РП – 6, РШ – 4; втулки ізоляційні (для додаткової ізоляції проводів і шнурів при проходженні через стіни і перегородки) ВТК9 – ВТК16, ВТП9 – ВТП16; коробки установчі (для ізоляції місць з’єднання і розгалуження проводів, монтажу в них вимикачів, розеток при захованих проводках); лійки ввідні (для додаткової ізоляції проводів при вводі або виводі з приміщення) В – 2 – В – 16.

До установчих виробів призначених для підключення до мережі приймачів струму відносять: патрони, вимикачі, перемикачі, продовжувачі, перехідники, розгалужувачі, штепсельні з’єднання, продовжувачі розгалужені.

Патрони – це установчі вироби, які служать для під’єднання до електромережі ламп розжарення, люмінесцентних ламп і стартерів. Патрони за матеріалом зовнішніх деталей бувають – пластмасові П, керамічні К, металеві М.

Штепсельні з’єднання служать для тимчасового підключення до електромережі електропобутових приладів і складаються з двох елементів: розетки і вилки. Розетки в залежності від конструктивного виконання бувають: стаціонарні, приборні, продовжуючі, для відкритої або закритої проводки.

Вимикачі і перемикачі застосовують для включення або виключення освітлення чи побутових приладів. Перемикач – це складний вимикач, який використовується для відключення одного або декількох ланцюгів. До установчих виробів для захисту від струмових перевантажень відносять запобіжники, які за місцем встановлення поділяють на установчі (одноразової дії (плавкі) і багаторазової дії (автоматичні)) та арматурні. Арматурні підрозділяють так само як і установчі.