15.5. Маркування, упакування, зберігання, транспортування меблевих товарів. Демонстрація (показ) меблів.

Маркування на меблеві вироби наносять у виді міцно прикле­єного паперового ярлика, виготовленого типографським способом або незмивною фарбою штемпелем, штампуванням, випалюван­ням, протисканням.

Маркування повинне містити: назву міністерства, об'єднання, підприємства-виробника, його місцезнаходження; товарний знак; найменування виробу; індекс державної реєстрації виробу; артикул; роздрібну ціну; дату випуску (місяць, рік); позначення стандарту; штамп відділу технічного контролю. При маркуванні ярликом на виріб може бути додатково нанесена незмивною фарбою або рельєфно (відтискуванням) роздрібна ціна. Меблеві вироби, у яких не можуть бути застосовані паперові етикетки, повинні мати етикетки з тканини (не допускається застосування для цих цілей бавовняних і лляних тканин). Індекс державної реєстрації складається з двох груп знаків.

Перша група знаків - це літера і декількох цифр. Літери позначають: Н - набори, гарнітури, Ж - окремі вироби для житлових кімнат, ДО - окремі вироби для кухні, Я - окремі вироби для передпокою, Е - етнографічні меблі. Цифри мають таке умовне значення: для наборів 1-2 цифри вказують призначення; для окремих виробів для житлових кімнат 1-3 цифри (іноді більше) позначають вид виробу, призначення і для стільців - спосіб вироб­ництва. Напр., індекс Н15 означає гарнітур (Н) для житлових кімнат (1), для спальні (5); Ж21 - окремий виріб для житлових кімнат (Ж), стіл (2), обідній (1).

Друга група цифр - це номер державної реєстрації. У зна­меннику для наборів, гарнітурів вказують кількість виробів, що входять у набір або номер окремого виробу в наборі. Наприклад, в індексі Н15-330/1 -5 знаменник 1-5 позначає, що в гарнітурі п'ять виробів. Для розшифровування індексу державної реєстрації є класифікаційна схема індексації меблів. На корпусні вироби, що поставляються в зібраному виді і встановлювані в стіни, маркування наносять на верхній лівий кут задньої стінки, на столах - на зворотну сторону кришки; у виробах, що не мають задньої стінки або кришки - на поверхню, не видиму при експлуатації.

Вироби, що поставляються у розібраному виді, маркують на поверхнях, не видимих при нормальній експлуатації. При марку­ванні виробів, що входять у набір, гарнітур, наносять умовний знак або номер, що вказує на приналежність виробу до набору, гарнітуру.

На кожну деталь корпусних збірно-розбірних і комплектів універсально-збірних меблів наносять номера деталі, вироби і набору (гарнітура), що повинні відповідати номерам, зазначеним в інструкції зі складання, схемі монтажу і комплектувального документа, які обов'язкові при постачанні таких меблів.

На упаковування меблів наносять транспортне маркування і маніпуляційні знаки: "Обережно, крихке", "Верх, не кантувати", "Боїться вологи".

Транспортування меблів повинне здійснюватись в упаковці. При міжміських перевезеннях, транспортуванні з перевантаженням на інші види транспорту вироби упаковують у тару з гофрованого картону, пакувальної тканини (крім бавовняної і лляної), синте­тичних плівкових і інших матеріалів, дерев'яні обрешітки, які забезпечують захист меблів від ушкоджень і забруднення. Вологість деревини тари не повинна перевищувати 22%. Для захисту від механічних ушкоджень у місцях дотикання виробу з тарою, виробу один з одним, виробу із кузовом транспор­тного засобу, тощо застосовують м'які прокладки. При транспортуванні меблів автотранспортом на відстань до 100 км або в універсальних контейнерах меблі в зібраному виді за узгодженням із споживачем допускається не упаковувати за умови забезпечення від ушкоджень і забруднень.

Упаковування меблів передбачає, що всю знімну фурнітуру упаковують у коробку або пакет і кладуть в одну із шухляд або прикріплюють до однієї з деталей виробу. Меблі, що закриваються, закривають на ключ, і один із ключів від замкненого відділення прикріплюють до задньої стінки виробу. Відділення, що відчиняються, при відсутності замків закріплюють засобами, що виключають ушкодження меблів. До упаковування меблів для сидіння і лежання повинен бути прикріплений зразок личкувального матеріалу (тканина, шкіра тощо).

Меблі зберігають в критих опалювальних приміщеннях при температурі не нижче +2°С і відносній вологості повітря 45-70 %.

У складських приміщеннях, де зберігають меблі, необхідно дотримувати чистоту, вживати заходів проти появи шкідників деревини і тканин (міль, жуки тощо) та грибкових ушкоджень. При тривалому зберіганні в сирому приміщенні дерев'яні деталі набрякають, лаковані поверхні тьмяніють, металеві вироби і деталі ржавіють. При зберіганні в складському приміщенні меблі розташовують на визначеній відстані від стін (15-20 см) і від опалювальних приладів (0,5-1,0 м).

Демонстрація (показ) меблів як правило здійснюється у торго­вельному залі, де вони повинні розміщуватись так, щоб покупець мав вільний доступ до кожного виробу (предмету) для огляду і перевірки якості (у т.ч. роботи замків і інших пристосувань). Меблі встановлюють рядами, між якими залишають вільний прохід. Предмети меблів одного і того ж призначення потрібно розміщу­вати в окремих секціях, боксах, щоб покупці витрачали найменше часу на огляд. В магазині в окремих боксах повинно бути показано декілька варіантів меблювання житлового приміщення з враху­ванням його площі, оздоблення стін і інтер'єру (це допоможе покупцеві підібрати меблі для конкретної квартири).

Універсально-збірні меблі всіх видів повинні бути забезпечені інструкціями щодо збирання (складання) з картинами (схемами) можливих варіантів компонування; такими ж інструкціями повинні бути забезпечені усі предмети меблів, які продаються в розібраному стані.

Комплектні меблі у вигляді наборів і гарнітурів повинні пока­зуватись повністю в комплектуванні, яке відповідає умовам експлуатації. Кухонні меблі необхідно демонструвати в наборі з кухонною плитою (газовою, електричною), холодильником, мийкою і іншими обов'язковими предметами устаткування кухні; бажаний показ кількох варіантів меблювання кухні з врахуванням її розмірів.

Покупцеві у процесі демонстрації меблів необхідно надавати поради із раціонального розташування меблів у приміщенні, оскільки предмети обладнання і оздоблення можуть впливати на людину позитивно чи негативно: розповідаючи про конкретні меблі, варто наголосити на тому, які зручності для роботи і відпочинку можуть створити саме ці меблі на основі художньої виразної форми кольору і матеріалу меблів, планування і освітлення приміщення. Варто довести до покупця, що при оформлені інтер'єру враховують особливості сприймання кольору, об'єму і форми меблевого виробу, освітленість і напрям світла - чим різкіша власна тінь предметів і менш чітка падаюча, тим ясніша форма предмета; чим темніший фон, тим світлішими видаються на меблях інші предмети і навпаки; чим ближче одна до одної розташовані контрастні частини площини, тим виразніший ефект контрастів. Предмети теплих кольорів (червоний, оранжевий і жовтий) викликають менш контрастні враження; контрасти кольору краще видно при середній насиченості кольорів (порівняно з великою) і при рівному світловому тоні обох кольорів. Неяскраві кольори ніби знебарвлюються біля близьких до них за тоном, але насичених. Предмети теплого і насиченого кольорів здаються важчими, ніж предмети холодного кольорів. Розсіяний або з м'якими відтінками колір зорово зменшує речі, які сприяють розширенню простору (наприклад, шафа, поставлена біля вікна, дає велику тінь і при цьому затіняє кімнату, а розмішена в протилежній стороні від вікна не дає тіні і здається менш масивною).

Для дрібних предметів меблів необхідне місцеве освітлення, бо при загальному освітленні вони немов "губляться".

У невеликих кімнатах на фоні стін, пофарбованих у світлі тони, краще розміщувати світлі меблі з матовою обробкою, менш вираз­ною текстурою і оббиті тканиною з дрібним малюнком (при такому розташуванні завдяки відбитому світлу площа приміщення зорово розширяється). Найкращими для невеликих приміщень є меблі з матовою і комбінованою обробкою.

При демонстрації і встановленні у приміщення придбаних меблів необхідно враховувати співвідношення кольорів окремих елементів і предметів меблів та стін приміщення: предмети насиченіших темних кольорів видаються наближеними; менш інтенсивних і холодних - віддаленими; корпусні меблі, пофарбо­вані в декілька кольорів - такими, що складаються із окремих дрібних елементів. Масивні меблі світлих тонів на фоні стін, пофар­бованих в теплі тони, зорово вдаються пласкими, ніби втискаються в стіну, що дуже важливо для невеликих приміщень. Меблі теплих тонів в приміщенні зі стінами холодного тону здаються випуклими.

Для ілюзорного збільшення приміщення необхідно підбирати меблі низькі і невеликих розмірів, стелажні з проміжками між полицями і невеликими площинами шафок. З цією метою на передньому плані і внизу розміщують меблеві вироби теплих і насичених тонів, які здаються важкими, а на дальньому і зверху - холодних тонів.

На зорове сприйняття у приміщеннях впливають оздоблювальні матеріали і характер обробки (напр., для невеликих приміщень не рекомендуються меблі з різко контрастною текстурою і малюнками, але і гладенькі поверхні виглядатимуть дещо одноманітними). Завдяки застосуванню у виготовленні меблів порід деревини різних за текстурою і кольором і ін. матеріалів з різними малюнками є можливість формування за допомогою меблів різноманіт­ного інтер'єру. Обробка і личкування меблів повинні гармоніювати із оздобленням стін та залежать від призначення приміщення, природного освітлення у цьому приміщенні та тривалості перебу­вання людини. В приміщеннях з недостатнім освітленням інтер'єр потрібно витримувати в світлих і ненасичених тонах (світло-жовто­му, бежевому і ін.); у сонячних кімнатах можливе використання насичених теплих і холодних (голубого, фіолетового, зеленого і ін.) кольорів.

Інтер'єр, який створюють меблі, повинен узгоджуватися з висотою і глибиною приміщення. При вертикальному членуванні меблів і стін приміщення здається вищим і дещо звуженим. Члену­вання меблів по горизонталі зменшує висоту і розширює приміщення. Якщо в приміщенні стіни торцеві, а вмонтовані шафи і інші меблі пофарбовані чи оброблені в теплі інтенсивні кольори, то приміщення здається менш подовгастим. Меблі однотонного кольору і одноманітних форм роблять інтер'єр кімнати таким, що втомлює, і людина почуває себе в тому приміщенні незручно.