15.4. Контроль якості меблевих виробів та вимоги до якості.

У практиці торгівлі рівень якості товарів найчастіше визначають зіставлянням показників якості виробів, які перевіряються, із вимо­гами нормативних документів.

Основою нормативної бази меблевих товарів є стандарти. В Україні чинні міждержавні стандарти ГОСТи, державні стандарти (ДСТУ), галузеві стандарти та технічні умови (ТУ) на меблі. ГОСТи розроблені на групу однорідної продукції міжгалузевого виробництва та на конкретну продукцію, яка має важливе народногосподарське значення; вони регламентують діючі і перспективні показники якості, головні параметри і розмірні характеристики виробів, загальні вимоги до них та методи контролю. Галузеві стандарти встановлені на групу однорідної продукції галузевого виробництва та на конкретну продукцію; вони містять додаткові вимоги, які відсутні в ГОСТах, але потрібні для розробки, виробництва та експлуатації продукції.

В Україні розробляються і поширюються державні стандарти (ДСТУ), вони містять всі вимоги, яким повинна відповідати продукція, вироблена в Україні.

Чинна нормативна база меблевих товарів становить чималий перелік документів, в яких нормуються найрізноманітніші вимоги до меблів. В стандартах є вимоги як до меблів побутових, так і до інших меблів (конторські, шкільні тощо). В чинному (на початок 2006 року) переліку нараховується 117 стандартів: 75 - ГОСТи, 42 - ДСТУ, РСТУ, ГСТУ, стандарти серії ISO. Дані стандарти містять: технічні умови, загальні технічні умови, терміни та визначення, вимоги безпеки, методи випробувань, типи і функціональні роз­міри, функціональні розміри, номенклатуру показників якості.

Лабораторними методами проводять випробування меблевої фурнітури; дитячих ліжок; двоповерхових ліжок; в дерев'яних і полімерних матеріалах визначають виділення формальдегіду і інших шкідливих летких хімічних речовин в кліматичних камерах; столи обідні складані, столи-тумби, стільці, крісла, табурети, парти складні досліджують на міцність, довго­вічність, визначають стійкість на поверхні, жорсткість поверхні, міцність кріплення підсадних ніжок; в корпусних меблях проводять методи випробування на стійкість, міцність і деформацію, методи визначення штанг, висувних ящиків і напівящиків, методи визначення кріплення дверей з вертикальною і горизонтальною віссю обертання; в меблях для сидіння та лежання: випробовують блоки двоколісних пружин, основи м'яких меблів, що трансфор­муються, випробовують м'які елементи меблів на залишкову деформацію, довговічність, визначають м'якість, і низку інших показників, які є основою забезпечення якості в меблевих виробах. Меблі, які виготовляються в Україні, на сорти не поділяють. При контролі якості меблів перевіряють якість матеріалів і якість виконання.

Якість матеріалів із деревини, які застосовують для виробництва меблів, визначаються недоліками деревини і вологістю.

Вплив недоліків (вад і дефектів) деревини на якість меблів визначають їх видом, розмірами, кількістю, місцем розташування. Норми допусків недоліків різні і залежать від виду покриття -прозоре, непрозоре; виду поверхні меблевих виробів - видимі: лицеві (фасадні, робочі, інші лицеві), внутрішні; поверхні, із якими при експлуатації меблів контактують людина і предмети. Впливає на допуск також розмір деталі: недоліки на деталях малих розмірів допускаються з великими обмеженнями.

Якість меблів погіршують, переважно, недоліки, які понижують механічну міцність деревини. З меншими обмеженнями допуска­ються недоліки, які впливають на зовнішній вигляд деревини. Не допускаються на виробах такі недоліки: гниль; цвіль; прорість; крен; засмолок; загнивші сучки, гнилі, тютюнові; сторонні вклю­чення; подряпини; виривання деревини; вм'ятини. Вологість матеріалів із деревини встановлена в межах 8 ±2%.

Вимоги до якості механічної обробки матеріалів із деревини. До цієї групи відносяться вимоги до розмірів і чистоти поверхонь деталей.

Розміри меблевих виробів повинні відповідати вимогам проектів і технічних характеристик виробів, вони регламентовані стан-дартами на функціональні розміри побутових меблів.

Вимоги до якості з’єднання елементів меблів. Меблі в зібра­ному виді повинні розташовуватися (стояти) на горизонтальній площині стійко. З'єднання меблів повинні бути виконані так, щоб забезпечити жорсткість меблевого виробу.

Обов'язковою вимогою до розбірних з'єднань є забезпечення їхнього багатократного складання і розбирання.

Вимоги до якості личкування. При личкуванні фасадних і робо­чих поверхонь меблів шпон підбирають за породою деревини, текстурою, кольором; при личкуванні інших лицевих поверхонь - тільки за породою і кольором. Полотнища дверцят із вертикальною віссю обертання, звернених усередину ємностей, крайок, ніжок підбирають за кольором; в межах одного полотнища або крайки лицевих поверхонь личкування повинне бути здійснене однією породою деревини одного кольору і виду зрізу.

Декоративний личкувальний матеріал (плівки, пластики й ін.) для лицевих поверхонь повинен бути підібраним за рисунком і кольором.

Не допускаються такі дефекти личкування: непроклеєні місця, плями і сліди клею, що просочився, зморшки плівки. Не допуска­ються розбіжність і нахлест личкування.

Вимоги до якості оздоблення. Меблі із деревини в необроб-леному (так званому білому) вигляді, не виготовляються для реалізації. Необробленими можуть бути внутрішні поверхні царг столів і стільців, задні стінки шухляд, поверхні під оббивку і деякі інші.

Зовнішній вигляд прозорих покрить повинен відповідати вимогам галузевого стандарту ОСТ-13-27-83.

Вид покриття встановлюється проектом на меблевий виріб, при цьому в одному виробі допускається поєднання різних видів оздоблення. Найважливіші недоліки лакових покрить: шагрень, риски, проколи, міхурі.

Вимоги до якості виробництва м’яких елементів меблів. Для м'яких елементів меблів застосовують еластичні матеріали, які допущені до виробництва відповідними службами охорони здоров'я. Не допускається формувати настилочний шар із матеріалу типу деревної стружки. Якщо м'який елемент сформований із губчатої латексної гуми, то він обов'язково повинен бути покритий ватином або іншим аналогічним, передбаченим відповідними нормативними документами, матеріалом. При навантаженні пружинні блоки не повинні видавати шуму.

Для основ м'яких елементів меблів для лежання (дивани, кушетки) не дозволяється застосовувати стрічки і полотна з тканини.

Вироби виробляють такої конструкції, щоб можна було замінити личкувальний матеріал м'якого елемента.

Меблі за якістю приймають партіями. Партією вважають кіль­кість виробів, наборів, гарнітурів одного найменування й артикулу, оформлених одним документом. Розмір партії встановлюють за узгодженням виробника і споживача.

Зовнішній вигляд, якість обробки, трансформацію виробів, якість скловиробів і дзеркал у меблевих виробах перевіряють на кожному виробі партії. При одержанні незадовільних результатів хоча б по одному показнику виріб бракується і подальшій перевірці не підлягає.

Комплектність, можливість складання без додаткової підгонки виробів збірно-розбірних меблів, габаритні розміри та якість фурнітури перевіряють на 5% виробів від партії, але не менше 2 шт. і не більш 10 шт., відібраних методом випадкового добору. Якщо виявиться хоча б один виріб, що не відповідає вимогам стандарту, проводять повторну перевірку подвоєної кількості виробів, узятих від тієї ж партії, за показниками, за якими були отримані неза­довільні результати. Якщо в результаті повторної перевірки виявиться хоча б один виріб, що не відповідає вимогам стандарту, партія бракується.