15.2. Класифікація меблевих товарів.

Меблі є товаром складного асортименту, тому їх класифікують за багатьма ознаками: вихідними матеріалами, способами вироб­ництва, призначенням, конструкцією і ін. Сучасна номенклатура асортименту меблів містить десятки видів та сотні різновидів. Єдина класифікація меблів не розроблена. Залежно від мети є різні принципи і, відповідно, системи класифікації меблів - стандартна, торговельна, за НТНС. за ГС, за УКТ ЗЕД, за каталогами виробни­ків, навчальна. Для навчальної мети у товарознавстві визначальним є розгляд класифікації меблів за найважливішими для споживача ознаками.

І. За експлуатаційним призначенням (місцем встановлення і використання) меблі є для житлових кімнат (загальної кімнати, спальні, їдальні, вітальні (світлиці), кабінету, дитячої і юнацької), для кухні, для передпокою, для ванної кімнати, для місць тимча­сового перебування людини (дача, сауна, тераса, балкон, лоджія, солярій тощо), для підсобних приміщень (комора, майстерня, гараж, підвал тощо) і для меблювання території поза приміщенням (меблі для вулиці - саду, басейну, альпінарію тощо).

ІІ. За загальним функціональним призначенням є меблі для зберігання (шафи, комоди, тумби, секретери, серванти, скрині, полиці та ін), для відпочинку (сидіння і лежання - ліжка, дивани, кушетки, тахти, лавки, табуретки, банкетки, стільці, крісла, шезлонги та ін.), для роботи, приготування і приймання їжі (столи, тумби), меблі іншого призначення (розваги, ігри, оформлення інтер'єру, догляд за немовлятами тощо - вішалки, ширми, підставки під вазони, манежі дитячі та ін.). В межах означених груп меблеві вироби у практиці торгівлі поділяють за принципом так званого вузького призначення, яке часто називають цільовим чи безпосе­реднім (напр., шафи за цією ознакою є для одягу (плаття), білизни, посуду і столового приладдя, книг, багатоцільового призначення й ін.; крісла для роботи, відпочинку, крісла-ліжка, крісла-гойдалки; столи - обідні, сервірувальні, письмові, журнальні, туалетні й ін.); детальний перелік виробів за ознаками призначення наведено нижче).

ІІІ. За вихідним основним матеріалом, технологією і способом виготовлення меблі є із деревини (столярні, які у свою чергу є решітчасті і корпусні; гнуті; плетені); із пластмас (литі, пресовані, зчленовані, плетені); із металів і їх сплавів (литі, зчленовані); із скла; комбіновані (виготовлені із матеріалів різної природи - дерева та металу, скла та металу тощо). Столярні меблі виготовляють переважно з брусків і інших елементів, що мають прямолінійну форму і прямокутний перетин (поперечний переріз); випиляні або зчленовані (об'єднані, сполучені) елементи цих меблів можуть мати складнішу форму. Гнуті меблі виробляють із криволінійних елементів прямокутного і круглого перетину; різновидом гнутих меблів є гнуто-плетені.

ІV. За загальною конструкцією меблі столярні є корпусні (щитові, рамкові і рамково-щитові) і брускові (решітчасті). Корпусні меблі виготовляють з'єднанням плоских елементів (щитів, рамок) для створення замкнутого об'єму (шафи, тумби); брускові - із окремих брусків (стільці, крісла, табурети).

V. За способом з'єднання елементів (вузлів) меблі є нерозбірні (розділення на окремі елементи можливе лише при руйнуванні виробу; переважно такими меблями є вироби, елементи яких з'єднані клеєм), збірно-розбірні (у практиці торгівлі їх часто називають розбірні), універсально-збірні (із уніфікованих деталей можуть бути зібрані різні варіанти одного виду виробу), секційні (окремі секції використовуються самостійно, поруч одна із одною, чи разом; секція - це конструктивно завершена частина меблевого виробу), видозмінні (такі, що трансформуються - конструкція меблевого виробу дозволяє змінювати його розміри і функціо­нальне призначення; напр., шафа-ліжко); складані (вироби для періодичного користування, які основну частішу часу зберігаються у складеному (зменшеному за розмірами) стані; наприклад, розкладні ліжка - розкладачки, тумби-столи та ін.).

VІ. За місцем встановлення меблі є напідлогові (долішні), настінні (навісні), вбудовані (вмонтовані). За частиною приміщення, у якій вони встановлені, меблі долішні поділяють на пристінні (встанов­люються тильною (задньою) стінкою до стіни - наприклад, шафа) і острівні (можуть бути встановлені не біля стіни - посередині кімнати чи в певній частині кімнати; тильна стінка чи поверхня таких меблів оздоблена так само, як бокові чи фасадні поверхні).

В межах поділу за способом встановлення меблі (переважно долішні), поділяють за постійністю місця розташування при експлуатації на стаціонарні (у процесі експлуатації не пересу­ваються - напр., шафа) та пересувні (у процесі експлуатації встановлюються у різні місця - наприклад, стілець, табурет).

VІІ. За комплектністю меблі поділяють на поштучні (окремі вироби) і комплектні (набори і гарнітури; поняття про набір і гарнітур наведено нижче).

М'які меблі (переважно для сидіння і відпочинку) поділяють за ступенем м’якості на жорсткі і м'які (у яких розрізняють категорії м'якості за величиною деформації та податливістю м'якого елемента під навантаженням, який залежить від виду основи (жорстка, гнучка, еластична), товщини настилу (від 10 мм до 100 мм і більше), виду м'якого елемента (без пружинний чи пружинний) та структури м'якого елемента (одно - чи двохсторонній).

VІІІ. За характером захисно-декоратнвного покриття меблі (пере­важно столярні) є поліровані (дзеркальні і матові), розполіровані, лаковані, фарбовані, покриті плівками.

В останні роки у практиці виробництва і торгівлі меблі умовно поділяють за комплексною ознакою (номенклатурою та рівнем споживчих властивостей, видом вихідних матеріалів і комплек­туючих), яка формує поняття „клас меблів” і розрізняють меблі класу А, Б, В. Класи меблів встановлюють з метою виготовлення виробів, орієнтованих для задоволення потреб і вимог різних (перш за все за рівнем доходів) груп споживачів; встановлення чіткого співвідношення цін на меблі з різними споживчими властивостями; раціонального використання сировини і матеріалів у виробництві тощо. До меблів класу "А" відносять меблі дрібносерійного вироб-ництва, що відрізняються сучасним дизайнерським рішенням чи виготовлені за мотивами історичних стилів; вони комплектуються пристроями і механізмами, які забезпечують високий ступінь досконалості у виконанні основних і додаткових функцій; виробля­ються в основному з натуральних матеріалів; ціна комплекту таких виробів становить десятки тисяч у.о. До меблів класу "Б" відносять вироби серійного виробництва, сучасних дизайнерських рішень, які обладнані пристроями і механізмами, що забезпечують вико­нання окремих додаткових функцій, які підвищують зручність користування; для їх виробництва застосовуються натуральні і синтетичні матеріали; ціна комплекту таких виробів - декілька тисяч у.о. До класу "В" відносять меблі масового виробництва, сучасних дизайнерських рішень, які обладнані мінімально необхідними пристроями і механізмами, що забезпечують вико­нання основних функцій; у їх виробництві широко застосовуються синтетичні матеріали; ціна комплекту таких виробів - декілька сотень у.о.

Традиційно у ринковому асортименті меблів розрізняють вироби за часом їх виготовлення, або часом перебування у експлуатації. За цією ознакою меблі поділяють на сучасні та антикварні. Стан меблів та інші ознаки, які формують поняття '"антикварні меблі", не мають чіткого означення - антикварними меблями можуть бути і вироби у хорошому стані і вироби певною мірою пошкоджені; вироби виготовлені, наприклад, 30-40 років тому чи виготовлені у XVIII ст. і т.д. Належність конкретного виробу до групи антиквар­них меблів визначають, як правило, експерти відповідної компетенції.

Товарознавчий аналіз сучасного фактичного асортименту меблів (видового і внутрішньовидового асортименту, споживних власти­востей, використання тощо) дозволяє чітко означити його загальні (притаманні усім меблям, незалежно від призначення) та специ­фічні (притаманні меблям конкретного призначення) характерні особливості.