Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення, що таке КПТ, та вкажіть загальну їх класифікацію.

2. Що таке радіоелектронні товари? Вказати асортимент та класифікацію РЕТ.

3. Розкрити суть та значення споживчих властивостей музичних інструментів.

4. Вказати класифікацію музичних інструментів.

5. Дайте визначення поняттям “папір” і “картон”. Охарактеризуйте споживчі властивості паперу і картону.

6. Класифікація асортименту побутового паперу і картону.

7. Охарактеризувати загальну класифікацію шкільно – письмових і канцелярських товарів.

8. Розкрити основний принцип класифікації олівців в дерев’яній оправі та механічних олівців.

9. Розкрити поняття “іграшки” та їх класифікацію.

10. Вказати основні вимоги до іграшок.

11. Призначення та характеристика споживчих властивостей товарів для рибної ловлі і полювання.

12. Класифікація товарів для рибної ловлі і полювання.

Тема 13. Вироби з чорних та кольорових металів

13.1. Характеристика металів та їх сплавів. Механічні властивості металів. Методи визначення якості металопродукції.

Метали є основними конструкційними матеріалами сучасної техніки. Метали – непрозорі кристалічні речовини, що володіють тепло – і електропровідністю, зносостійкістю, міцністю, твердістю, пластичністю, характерним металевим блиском. Широке практичне застосування металів обумовлено їх хімічними, фізичними, механічними і технологічними властивостями.

Всі метали умовно діляться на чорні (залізо і сплави на його основі – сталь, чавун) і кольорові.

Метали є кристалічними тілами, їхні атоми закономірно і періодично розташовані в просторі. Розташування атомів у металах характеризується кристалічними решітками.

Чисті метали в техніці використовуються рідко. В промисловості використовуються в основному металеві сплави. Металевим сплавом називається кристалічна речовина, яка складається з двох чи більше металів або металів і неметалів, яку одержують сплавленням суміші у рідкому стані.

Щоб правильно і ощадливо використовувати різноманітні метали і сплави, потрібно знати їхні механічні властивості.

Механічні властивості характеризують здатність металів і сплавів протистояти дії зовнішніх сил – що розтягують і стискують, скручують і зрізають, викликають різноманітні види деформації.

Основними механічними властивостями металів є міцність, твердість, пругкість, пластичність, крихкість, ударна в’язкість, витривалість, опір крутінню.

Міцністю називається здатність металів протистояти руйнівному впливу зовнішніх сил. У залежності від напрямку дії сил розрізняють міцність на розтяг, стискання, згинання, які характеризуються напругою, що відповідає найбільшим силам, які розривають або стискують, а також найбільшому вигинальному моменту, який витримує зразок, не руйнуючись.

Пружністю називається властивість металів і сплавів відновлювати свою форму і розміри після припинення дії зовнішньої сили. При напруженні зразок подовжується, збільшення його довжини залежить від пластичності матеріалу.

Пластичність – здатність металу або сплаву змінювати свою форму і розміри під дією зовнішніх сил, не руйнуючись. Оцінюється пластичність розмірами відносних видовжень зразка і відносних звужень після розриву.

Твердість характеризує властивість металів протистояти вдавлюванню (проникненню) у нього іншого, більш твердого тіла. Дослідження твердості не потребує виготовлення спеціальних зразків і виконується безпосередньо на деталях після підготування на поверхні горизонтальної площадки, а іноді навіть без такого підготування. Цей вимір не спричиняє руйнацію деталі, що перевіряється, а після виміру її можна використовувати за призначенням.

Існують різноманітні способи визначення твердості: за Брінеллем; Роквеллом; Віккерсом.

Метод Брінелля застосовується для визначення твердості чавунів, незагартованих сталей і кольорових металів. У матеріал вдавлюється сталева кулька і за допомогою спеціальних таблиць по діаметру відбитка, що залишається від кульки, одержують значення твердості. Число твердості за Брінеллем визначається відношенням навантаження, що діє на кульку, до поверхні відбитка і має розмірність напруги (МПа). Записується твердість за Брінеллем в одиницях НВ, наприклад, НВ 350 (3500 Мпа).

Вимірювання твердості за Роквеллом полягає в тому, що твердість визначають за глибиною відбитка, отриманого при вдавлюванні діамантової або сталевої загартованої кульки, а не за площею відбитка. Число твердості за Роквеллом можна вимірювати:

• Діамантовим конусом із загальним навантаженням 1500 Н, значення твердості визначається цифрою, що вказується стрілкою на чорній шкалі С циферблата і позначається НRС. Такі виміри проводяться для загартованої сталі або білого чавуну.

• Діамантовим конусом із навантаженням 600 Н. (позначається HRA). Вимірюють твердість дуже твердих матеріалів.

• Сталевою кулькою із загальним навантаженням 100 Н (позначається HRВ). Вимірюють твердість м’якої сталі або відпалених кольорових сплавів.

При вимірюванні твердості за Віккерсом в метал вдавлюється діамантова пірамідка. (позначається HV).

При оцінці якості металу, що піддається динамічним навантаженням, використовується показник ударної в’язкості.

В’язкість - властивість металу поглинати енергію зовнішніх сил за рахунок деформації. Крихкість – це властивість металів і сплавів руйнуватися під дією циклічних навантажень, призводить до утворення тріщин і руйнування. Це явище називається втомою. Властивість металів протистояти втомі називається витривалістю.

Якість різноманітної металопродукції (злитків і виливок, виробів, оброблювальних механічним опрацюванням, тиском, зварюванням) визначають методами мікро – і макроструктурних аналізів, а також різноманітними методами дефектоскопії.

Мікроструктурний аналіз сталей, чавунів дозволяє визначити в них самостійні фази, їхні розміри, склад і розмір зерен, а також визначити кількість вуглецю і неметалевих включень. При мікроаналізі чавуну визначають розмір і характер графітових включень.

Для проведення мікро структурного аналізу використовуються мікроскопи. Найчастіше використовуються оптичні мікроскопи, рідше – мікроскопи з ультрафіолетовим випромінюванням і кварцовою оптикою. Методика вивчення мікроструктури металів і сплавів визначена відповідними стандартами.

Макроструктурний аналіз застосовується для визначення структури металів неозброєним оком або при збільшенні її в 30 разів за допомогою лупи. Макроструктурний аналіз здійснюється трьома методами : методом зламів, методом макрошліфів і переглядом відшліфованої та протравленої поверхні готового виробу. Методом надламів визначають наявність дефектів у внутрішній структурі матеріалу (тріщини, газові пухирі), товщину поверхневого шару, розміри зерен і їхнє взаємне розташування. Методи макрошліфів дозволяють визначити волокнистість матеріалу, неоднорідність хімічного складу, а також дефекти внутрішньої структури (тріщини, пори). Оглядом відшліфованої і протравленої поверхні готового виробу можна визначити спрямованість волокнистої структури, наявність неметалевих включень, неоднорідність хімічного складу.

Методи визначення і контролю дефектів у металевих виробах без руйнації називаються дефектоскопією. Основними видами дефектоскопії є ультразвукова, магнітна, рентгенівська, люмінесцентна.

Зовнішньому огляду піддається кожний готовий виріб, що дозволяє виявити можливі перекручування форми і дефекти поверхні. Геометричні розміри виробів і їхня відповідність кресленням (технічній документації) перевіряють за допомогою універсального інструменту: скоб, шаблонів, спеціальних калібрів.

Показники якості металів і виробів оформлюються документально. Одна група документів визначає технічні вимоги до якості металів і виробів: Держстандарти, ГСТУ, ТУ, наряди – замовлення; друга – характеризує якість виробів даної партії і марки: сертифікат про якість, акт перевірки. У даний час розроблені і застосовуються міждержавні стандарти на випробування усіх видів продукції.