2. Класифікація і маркування лакофарбових матеріалів (лфм).

Виготовлені промисловістю ЛФМ класифікують за такими ознаками:

• За видом ЛФМ;

• За плівкоутворювачем;

• За призначенням.

Ці ж ознаки покладені в основу маркування лакофарбових матеріалів.

За видом ЛФМ діляться на: лаки, фарби, емалі, грунтівки, шпаклівки.

Лаки – це розчин ПУ речовини в органічних розчинниках або воді, які утворюють після висихання тверду прозору, рідше непрозору атмосферостійку плівку. Вони використовуються як обробні матеріали, електроізоляційні, захисні, для нанесення малюнків на кераміці, склі. Розрізняють синтетичні лаки, нітролаки, бітумні лаки.

Фарби – це суспензії пігментів у плівкоутворювачах або їх розчинах, які утворюють після висихання непрозорі однорідні покриття. Фарби за природою плівкоутворення поділяють на: масляні, емалеві, водоемульсійні, клеєві.

Ґрунтовка – суміш пігменту з наповнювачем у плівкоутворювачі. Є основою для лакофарбового покриття. Забезпечують адгезію лакофарбового покриття з поверхнею, яку фарбують.

Шпаклівка – це густі в’язкі маси, до складу яких входять пігменти та наповнювачі у з’єднуючій речовині. Призначені для заповнення нерівностей та виправлення дефектів поверхні, заґрунтованої або покритої фарбою.

Емалі (лакові фарби) одержують шляхом розтирання пігменту з лаком. Найчастіше застосовуються в машинобудуванні, електротехніці, деревообробній промисловості. Виділяють такі види емалі: нітроемалі, масляні емалі, синтетичні емалі.

Принцип маркування ЛФМ. У позначенні марки ЛФМ вказується його назва (вид) – «ґрунтовка», «шпаклівка», «фарба» і т.ін.; скорочена назва основного компоненту – ПУ речовини; переважне призначення матеріалу (для фарб числове позначення від 1 – 9, для ґрунтовок – 0, шпаклівок - 00); порядковий номер і його колір.

Якщо ПУ одержані на основі синтетичних смол, то вони мають таке позначення:

ГФ – гліфталеві;

ПФ – пентафталеві;

ХВ – перхлорвінілові;

ФЛ – феноло – формальдегідні;

УР – уретанові;

ЕП – епоксидні;

КО – кремнієво – органічні.

Якщо на основі ефірів целюлози:

НЦ – нітроцелюлоза;

ЕЦ – ефір целюлоза.

Якщо на основі натуральної сировини:

МА – масляна;

БТ – бітумна;

В – водорозбавлена;

П – порошкова.

За переважним призначенням ЛФМ діляться на 9 груп; позначаються цифрами 1 – 9:

1 – атмосферостійкі – покриття використовуються для зовнішніх робіт;

2 – обмежено атмосферостійкі – внутрішні роботи;

3 – консерваційні покриття;

4 – водостійкі;

5 – спеціальні;

6 – маслобензостійкі;

7 – хімічно стійкі;

8 – термостійкі;

9 – електроізоляційні.

При манкіровці види оліфи позначаються цифрами:

1 – натуральна;

2 – оксоль;

3 – гліфталева;

4 – пентафталева;

5 – комбінована.

Приклад маркірування.

Ґрунтовка АС – 095 біла.

Ґрунтовка – вид (найменування) ЛФ матеріалу.

АС – позначення плівкоутворювача за хімічним складом (алкідно - акрилова).

0 – ґрунтовка.

95 – порядковий номер.

Біла – колір ґрунтовки.

Фарба ХВ – 161 червона.

Фарба – вид ЛФМ.

ХВ – перхлорвінілова.

1 – позначення матеріалу за переважним призначенням (атмосферостійка).

61 – порядковий номер.

Червона – колір.