Розділ 4. Демо-географічні та соціально-географічні особливості Польщі

4.1 Демо- та соціально-географічні особливості

Кількість населення Республіки Польща становить 38,200 млн. осіб (2012). З огляду на кількість мешканців Польща посідає 29 місце у світі (0,7% населення Землі) і 8 місце у Європі (5,3% населення континенту).  Середня густота населення - 122 особи на квадратний кілометр. Найбільш заселені райони: Сілезія, південно-західні і центральні райони (200-270 осіб на кв.км). У 875 містах країни мешкає 23923 тис. осіб, що становить 61,9% всього населення. Відповідно, в селах - 14744 тис. осіб, або 38,1%.  За даними статистики, чоловіки становлять 48,6% польського суспільства, жінки-51,4%.  Середня тривалість життя чоловіків - 68,9 року, жінок - 77,3.  Чисельність населення Польщі працездатного віку (чоловіки - 18-64 років, жінки - 18-59 років) становить близько 22 333 тис. осіб, або 58% загальної чисельності населення країни. З числа працездатного населення 51,7% - чоловіки, 48,3% - жінки. Найбільшу частку працездатного населення становлять особи у віці 30-39 років (28,3%), 20-29 років (23%). 

4.2. Відтворення та структура населення

Основну роль у відтворенні населення відіграє його природний приріст. Найбільший природний приріст спостерігався у воєнні десятиліття, який був пов’язаний з тенденцією до відновлення воєнних втрат та поліпшення умов життя після війни. У 1995 році показник природного приросту був рекордним – 19,5 проміле. На сьогоднішній день природний приріст є від’ємним-(-0,06 проміле), смертність переважає над народжуваністю.

Найбільші зовнішні переміщення в Польщі відбулись в 1940 роках. За цей період з території сучасної Польщі було виселено близько 4 млн. осіб. Натомість до країни в’їхало 4,4 млн. поляків. Це сприяло перетворенню Польщі у переважно однорідну за національним складом країну.

Статева структура населення в порівнянні з попередніми роками практично не змінилася. За даними статистики, чоловіки становлять 48,6% польського суспільства,жінки-51,4%. 

4.3 Розселення населення та геоурбанізаційні процеси

Найважливішим показником заселеності території є його щільність. У Польщі цей показник становить 122 особи на км². Найщільніше заселені центральна та південні частини Польщі, а найменш – північні та східні території.

Рівень урбанізації 61,9 %. Найвищий він у Сілезькому воєводстві та Мазовецькому, найвищий – у центральних, східних та південно східних воєводствах. У 875 містах країни мешкає 23923 тис. осіб, що становить 61,9% всього населення.Більшість міст концентрується в промисловому південному регіоні. Найбільшими містами є Варшава,Лодзь, Краків, Вроцлав,Познань, Гданськ.найбільшими агломераціями є Катовіцька, Варшавська та Лодзинська.

У селах проживає 38,1% населення Польщі. Найвища щільність на півдні, на півночі і заході Польщі щільність сільського населення найнища. Близько 50% сільського населення проживає у великих селах з людністю більше 500 осіб, що становить 20% усіх польських сіл.

4.4 Соціальні проблеми

Приєднання Речі Посполитої до Євросоюзу зробило польське суспільство невід’ємною складовою суспільства Європейської Унії, що не могло не відбитися на якісних та кількісних показниках суспільного життя Польської держави. Проте ці зміни відбувалися у відповідності з загальноєвропейськими тенденціями, оскільки були обумовлені процесом європеїзації польського суспільства.

Однією з гострих соціальних проблем Польщі напередодні вступу до ЄС було безробіття, рівень якого перевищував середні показники європейського Союзу. Швидке економічне зростання та масова трудова міграція перших років членства в Унії стали факторами, які кардинально скоротили рівень безробіття у Польщі. Проте, внаслідок економічної кризи у 2009 році рівень безробіття зріс з 9,8% до 11%. Зменшення кількості безробіття зменшило соціальну напругу в польському суспільстві, що проявилося у суттєвому зниженні злочинності в країні.

Крім зазначених соціальних проблем, при вступі Польщі до ЄС, підвищився рівень освідченості, рівень медичного обслуговування, внаслідок дотацій. Проте сьогодні в країні існує ряд соціальних проблем, які потребують вирішення.