19. Чому в очікувальному мультивібраторі з емітерним зв’язком передній фронт вихідного імпульсу різкий, а не закруглений як у звичайного мультивібратора з емітерно-базовими зв’язками?

В колекторному колі VT2 відсутня ємність. Завдяки цьому вихідні імпульси, які виробляє такий мультивібратор, мають гарну прямокутну форму (не треба перезаряджати конденсатор, який доводиться перезаряджати у простій схемі автоколивального мультивібратора).

20. Чим визначається проміжок часу після закінчення вихідного імпульсу, коли очікувальний мультивібратор з емітерним зв’язком стане знову придатним для спрацювання від наступного пускового імпульсу?

Час перебування першого транзистора у закритому стані визначається сталою часу кола R_б * С. θ = 0,7 * R_б * С Після цього другий транзистор закривається і залишається закритим до наступного пускового імпульсу.

21. Чому схема симетричного тригера не може перебувати в симетричному режимі?

Тригер являє собою двокаскадний підсилювач постійної напруги (ППН), у якого вихід приєднаний безпосередньо до входу (рис. 4.19, а). Зазвичай каскади ППН, що утворюють тригер, ідентичні, і для того, щоб підкреслити симетрію схеми, її малюють у характерному симетричному вигляді (рис. 4.19, б).

Однак навіть при ідеально симетричній побудові така схема не може знаходитись у симетричному режимі. Вона є нестійкою і щонайменша флуктуація виводить її з симетричного стану. Нехай, наприклад, струм першого транзистора дещо збільшився. Це призведе до зменшення напруги , яке через дільник передається на базу другого транзистора. В результаті його колекторний струм зменшиться, а напруги і збільшаться, що призведе до подальшого збільшення струму .

Отже, якщо кожний з каскадів забезпечуватиме підсилення за напругою k > 1, то випадкова флуктуація буде зростати подібно до лавини. Це зростання триватиме доти, доки хоча б один із транзисторів не втратить керуючої здатності чи то через його запирання , чи то через вихід у режим насичення. На цьому перехідний процес скінчиться і тригер встановиться у стійкий стан, коли один з транзисторів повністю закритий, а другий відкритий до насичення. В такому режимі відкритий транзистор своїм низьким потенціалом на колекторі утримуватиме другий транзистор у закритому стані, а той, в свою чергу, своїм високим колекторним потенціалом буде утримувати перший транзистор постійно відкритим.

22. Чи може функціонувати тригер, якщо його відкритий транзистор не перебуватиме в режимі насичення?

Зможе. Цитуючи попереднє питання: «зростання [випадкової флуктуації напруги] триватиме доти, доки хоча б один із транзисторів не втратить керуючої здатності чи то через його запирання , чи то через вихід у режим насичення. На цьому перехідний процес скінчиться і тригер встановиться у стійкий стан».

Тобто якщо один з транзисторів вже закрився, а інший ще не досяг насичення – не біда. Тригер-то все-одно в стійкому стані.

Але всі ці фокуси будуть впливати на вихідну напругу тригера, а також на її стабільність. Тому краще, якщо вони обидва в критичних станах – менший вплив випадкових флуктуацій на вихідні напруги.

23. Чому для побудови тригера бажано застосувати кремнієві, а не германієві транзистори?

Для побудови тригера бажано застосовувати кремнієві, а не германієві транзистори через те, що якщо транзистори будуть кремнієвими, то нульової напруги на базі одного транзистора буде достатньо для закривання другого транзистора. Тобто відкритий стан першого транзистора підтримуватиме закритий стан другого. Якщо ж будуть Ge-транзистори, то нульової напруги на базі одного транзистора буде не достатньо для закривання іншого, і тоді потрібно застосовувати ланцюг подачі додаткової закриваючої негативної напруги зміщення на базу транзистора.