- •Змістовий модуль III
- •1. Що таке генератор? За якими ознаками можна класифікувати генератори?
- •2. Якої найвищої стабільності (за порядком величини) можна досягти, використовуючи кварцову стабілізацію?
- •3. Чому на низьких (звукових) частотах краще застосовувати rc- автогенератори?
- •4. В чому полягає ідея створення rc- автогенератора?
- •5. Яким вимогам має задовольняти чотириполюсник зворотного зв’язку в rc- автогенераторі?
- •10. Чому навіть при повністю симетричній схемі мультивібратор не може перебувати в симетричному режимі?
- •11. Яким процесом визначається час перебування одного з транзисторів (наприклад, vt1) в закритому стані? Оцініть цей час.
- •7. Чому форма коливань, генерованих rc-автогенераторами, звичайно відрізняється від гармонічної? Що треба робити щоб наблизитись до гармонічної форми генерованих коливань?
- •8. Навіщо в rc-автогенераторі з мостом Віна потрібне коло негативного зворотного зв’язку RззR0?
- •9. Навіщо для покращення форми генерованих коливань в rc-автогенераторі з мостом Віна послідовно з резистором r0 вмикають лампочку розжарення?
- •13. Чому передній фронт імпульсів колекторної напруги має закруглену форму, тоді як задній фронт різкий?
- •14. Чим можна пояснити невеликий позитивний заряд напруги uб, який з’являється в момент відкривання транзистора? Чим визначається тривалість цього викиду?
- •15. Чи зможе мультивібратор працювати, якщо не буде виконуватись умова насичення відкритого транзистора?
- •16. Чому в мультивібраторі не вдається одержати імпульси з високою шпаруватістю?
- •17. Чому у мультивібраторах не рекомендується брати великий запас для виконання умови насичення транзистора?
- •18. Чи можна вдосконалити мультивібратор, щоб і передній і задній фронти генерованих ним імпульсів були різкими?
- •19. Чому в очікувальному мультивібраторі з емітерним зв’язком передній фронт вихідного імпульсу різкий, а не закруглений як у звичайного мультивібратора з емітерно-базовими зв’язками?
- •20. Чим визначається проміжок часу після закінчення вихідного імпульсу, коли очікувальний мультивібратор з емітерним зв’язком стане знову придатним для спрацювання від наступного пускового імпульсу?
- •21. Чому схема симетричного тригера не може перебувати в симетричному режимі?
- •22. Чи може функціонувати тригер, якщо його відкритий транзистор не перебуватиме в режимі насичення?
- •23. Чому для побудови тригера бажано застосувати кремнієві, а не германієві транзистори?
- •24. Для чого у тригері рекомендується шунтувати опір зв’язку r1 невеликою ємністю?
- •25. Чому для керування тригером краще подавати позитивний імпульс на базу закритого транзистора, а не негативний - на базу відкритого?
- •26. Поясніть, чому тригер називають елементом електронної пам’яті.
- •27. Чому тригер Шмідта називають бістабільним?
- •28. З якою метою застосовують тригери Шмідта?
- •Змістовий модуль IV
- •1. В чому полягають принципи аналогового та цифрового подання інформації?
- •2. Наведіть приклади аналогового та цифрового зображення величин. Проаналізуйте переваги та недоліки кожного.
- •3. Детально опишіть алгоритм переходу від аналогової форми подання інформації до цифрової.
- •4. Що таке дискретизація за часом? Сформулюйте теорему Котельникова.
- •5. В чому суть квантування аналогового сигналу? Що собою являють шуми квантування і чому вони виникають?
- •6. В чому полягає кодування інформації?
- •7. Що таке дворівневий код та як відбувається зображення інформації у вигляді двійкових чисел?
- •8. Проаналізуйте переваги та недоліки цифрової форми подання інформації.
- •9. Які системи числення ви знаєте? Наведіть їхню порівняльну характеристику.
- •10. Що таке цифровий ключ? Детально опишіть роботу біполярного насиченого ключа.
- •11. Як працюють цифрові ключі на мдн—транзисторах?
- •12. Що є фізичною причиною існування інерційності цифрових ключів? Які способи зменшення інерційності цифрових ключів ви знаєте?
- •13. Що таке логічні елементи?
- •14.В чому полягає суть операцій повторення та інверсії? Наведіть приклади реальних схем.
- •15. В чому полягає суть операції диз’юнкції? Наведіть приклади реальних схем.
- •16. В чому полягає суть операції кон’юнкції? Наведіть приклади реальних схем.
- •17. В чому полягає суть операції “або—не”? Наведіть приклади реальних схем.
- •18. В чому полягає суть операції “і—не”? Наведіть приклади реальних схем.
- •19. В чому полягає суть операцій рівнозначність та нерівнозначність? Наведіть приклади реальних схем.
- •20. Що таке логічні елементи з трьома вихідними станами? Для чого вони використовуються?
- •21. Що таке логічні інтегральні мікросхеми? Наведіть приклад функціонально повної системи логічних елементів.
- •22. Що таке суматор? Опишіть принцип дії суматора використовуючи поняття про доповняльний код.
- •23. Що таке дешифратор? Як він працює? Де використовується?
- •24. Що таке селектор? Як він працює? Де використовується?
- •25. Що таке мультиплексор? Опишіть принцип його дії.
- •26. Формувачі імпульсів: класифікація та принципи дії.
- •27. Запам’ятовуючі пристрої. Наведіть загальні характеристики запам’ятовуючих пристроїв та їхню класифікацію.
- •28. Що таке тригери? Де вони використовуються? Наведіть приклади.
- •29. Що таке регістр? Які типи регістрів ви знаєте? Наведіть приклади.
- •30. Що таке лічильник? Де вони застосовуються. Наведіть приклади.
- •31. Що таке коефіцієнт перерахунку лічильника? Як ним можна керувати? Наведіть приклади.
- •32. Що таке оперативні запам’ятовуючі пристрої? Які озп ви знаєте? Дайте загальну характеристику озп.
- •33. Детально опишіть принцип роботи статичного озп.
- •34. Детально опишіть принцип роботи динамічного озп.
- •35. Проаналізуйте переваги та недоліки статичних та динамічних озп.
- •36. Що таке постійні запам’ятовуючі пристрої. Які пзп ви знаєте?
- •37. Як побудовані та за яким принципом працюють масочні пзп?
- •38. В чому відмінність пзп та програмованих пзп? Наведіть приклади програмованих пзп.
- •39. За яким принципом працюють перепрограмовані пзп?
- •40. Що таке флеш—пам’ять? Як вона побудована? Порівняйте флеш—пам’ять типу nor та nand.
24. Для чого у тригері рекомендується шунтувати опір зв’язку r1 невеликою ємністю?
Швидкість
перекидання тригера визначається як
схемотехнічними чинниками, так і
інерційністю транзисторів. При цьому
слід мати на увазі, що транзистор, який
знаходиться у стані насичення, потребує
для виходу з цього стану певний час.
Тому нерівність
,
яка визначає глибину насичення, повинна
бути дуже сильною. Для прискорення
процесу перекидання рекомендується
шунтувати резистори
«прискорюючими» ємностями C. При цьому
на час перехідного процесу можна вважати
опір
начебто закороченим.
25. Чому для керування тригером краще подавати позитивний імпульс на базу закритого транзистора, а не негативний - на базу відкритого?
Тригер, що перебуває в усталеному режимі, можна «перекинути» в протилежний стан, подавши короткочасний відкриваючий імпульс на базу закритого транзистора, або ж запираючий імпульс на базу відкритого. Звичайно використовують перший спосіб, бо подаючи відпираючий імпульс на вхід закритого транзистора, ми будемо витрачати меншу потужність, аніж в протилежному випадку.
26. Поясніть, чому тригер називають елементом електронної пам’яті.
Тригер має здатність фіксувати та «запам’ятовувати» факт надходження на один з його входів (наприклад, на S - вхід) запускаючого імпульсу. Короткочасний, тривалістю лише у частки мікросекунди, пусковий імпульс здатний призвести до того, що режим тригера зміниться, і в такому «перекинутому» режимі тригер буде перебувати як завгодно довгий час, аж поки новий пусковий імпульс, поданий на протилежний вхід, не поверне тригер до його попереднього стану.
Ця властивість тригера, що має назву «електронної пам’яті», широко використовується в радіоелектроніці для фіксування та зберігання цифрової інформації, котра, як відомо, передається у вигляді коротких прямокутних імпульсів. Тригер, що є елементарною коміркою в складних системах електронної пам’яті мікропроцесорів та ЕОМ, фіксує факт надходження такого окремого імпульсу, зберігає інформацію про це та може видавати її при відповідному запиті.
27. Чому тригер Шмідта називають бістабільним?
В
межах
тригер Шмідта може знаходитися у
бістабільному стані ( тобто перебувати
в одному з двох стійких станів, коли
перший транзистор відкритий, а другий
закритий, і навпаки.). Його амплітудна
характеристика утворює гістерезисну
петлю, в межах якої режим тригера залежить
від «попередньої історії», тобто від
того, звідки ми в цей режим прийшли - чи
то від високих, чи то від низьких значень
.
28. З якою метою застосовують тригери Шмідта?
Тригер Шмідта можна використовувати для перетворення імпульсів з некрутими, довгими фронтами у імпульси з різкими фронтами. Так, наприклад, на рис.6.8 зображено, як можна перетворити синусоїду на прямокутні імпульси.
В
цьому тригері зв’язок між транзисторами
здійснюється через спільний емітерний
опір
.
У цієї схеми на амплітудній характеристиці
також існує гістерезисна петля, яка,
однак, цілком лежить у межах позитивних
значень
.
(рис.6.10). Тригер Шмідта з емітерним
зв’язком може бути використаний,
наприклад, для амплітудної дискримінації
вхідних імпульсів: він буде видавати
на виході відповідь лише на імпульси
більші від
і зовсім не буде реагувати на імпульси
менші за цю величину.
Змістовий модуль IV
1. В чому полягають принципи аналогового та цифрового подання інформації?
При графічному зображенні довільного процесу у вигляді графіка функції A(t) відрізки абсцис та ординат повинні бути пропорційними відповідно часу t та значенню величини A(t), як це показано на рис. 6.1. Такий спосіб подання інформації називають аналоговим, оскільки замість носія інформації тут фігурує пропорційна до нього величина, яка змінюється за тим же законом, що і носій.
За аналог до носія інформації зазвичай обирають такі фізичні величини, які здатні забезпечити передачу інформації на значні відстані (як правило, це електричний струм, електромагнітні хвилі, світло), або зручні для наочного відображення вимірюваної величини (кут відхилення стрілки, відрізки на графіках тощо).
Інформацію, яка міститься на графіку, також можна подати у вигляді таблиці (табл. 6.1). Значення величин t та A(t) тут подані у вигляді цифр. Такий спосіб подання інформації носить назву цифрового.
