
- •Змістовий модуль III
- •1. Що таке генератор? За якими ознаками можна класифікувати генератори?
- •2. Якої найвищої стабільності (за порядком величини) можна досягти, використовуючи кварцову стабілізацію?
- •3. Чому на низьких (звукових) частотах краще застосовувати rc- автогенератори?
- •4. В чому полягає ідея створення rc- автогенератора?
- •5. Яким вимогам має задовольняти чотириполюсник зворотного зв’язку в rc- автогенераторі?
- •7. Чому форма коливань, генерованих rc-автогенераторами, звичайно відрізняється від гармонічної? Що треба робити щоб наблизитись до гармонічної форми генерованих коливань?
- •8. Навіщо в rc-автогенераторі з мостом Віна потрібне коло негативного зворотного зв’язку RззR0?
- •9. Навіщо для покращення форми генерованих коливань в rc-автогенераторі з мостом Віна послідовно з резистором r0 вмикають лампочку розжарення?
- •10. Чому навіть при повністю симетричній схемі мультивібратор не може перебувати в симетричному режимі?
- •11. Яким процесом визначається час перебування одного з транзисторів (наприклад, vt1) в закритому стані? Оцініть цей час.
- •13. Чому передній фронт імпульсів колекторної напруги має закруглену форму, тоді як задній фронт різкий?
- •14. Чим можна пояснити невеликий позитивний заряд напруги uб, який з’являється в момент відкривання транзистора? Чим визначається тривалість цього викиду?
- •15. Чи зможе мультивібратор працювати, якщо не буде виконуватись умова насичення відкритого транзистора?
- •16. Чому в мультивібраторі не вдається одержати імпульси з високою шпаруватістю?
- •17. Чому у мультивібраторах не рекомендується брати великий запас для виконання умови насичення транзистора?
- •18. Чи можна вдосконалити мультивібратор, щоб і передній і задній фронти генерованих ним імпульсів були різкими?
- •19. Чому в очікувальному мультивібраторі з емітерним зв’язком передній фронт вихідного імпульсу різкий, а не закруглений як у звичайного мультивібратора з емітерно-базовими зв’язками?
- •20. Чим визначається проміжок часу після закінчення вихідного імпульсу, коли очікувальний мультивібратор з емітерним зв’язком стане знову придатним для спрацювання від наступного пускового імпульсу?
- •21. Чому схема симетричного тригера не може перебувати в симетричному режимі?
- •22. Чи може функціонувати тригер, якщо його відкритий транзистор не перебуватиме в режимі насичення?
- •23. Чому для побудови тригера бажано застосувати кремнієві, а не германієві транзистори?
- •24. Для чого у тригері рекомендується шунтувати опір зв’язку r1 невеликою ємністю?
- •25. Чому для керування тригером краще подавати позитивний імпульс на базу закритого транзистора, а не негативний - на базу відкритого?
- •26. Поясніть, чому тригер називають елементом електронної пам’яті.
- •27. Чому тригер Шмідта називають бістабільним?
- •28. З якою метою застосовують тригери Шмідта?
- •Змістовий модуль IV
- •1. В чому полягають принципи аналогового та цифрового подання інформації?
- •2. Наведіть приклади аналогового та цифрового зображення величин. Проаналізуйте переваги та недоліки кожного.
- •3. Детально опишіть алгоритм переходу від аналогової форми подання інформації до цифрової.
- •4. Що таке дискретизація за часом? Сформулюйте теорему Котельникова.
- •5. В чому суть квантування аналогового сигналу? Що собою являють шуми квантування і чому вони виникають?
- •6. В чому полягає кодування інформації?
- •7. Що таке дворівневий код та як відбувається зображення інформації у вигляді двійкових чисел?
- •8. Проаналізуйте переваги та недоліки цифрової форми подання інформації.
- •9. Які системи числення ви знаєте? Наведіть їхню порівняльну характеристику.
- •10. Що таке цифровий ключ? Детально опишіть роботу біполярного насиченого ключа.
- •11. Як працюють цифрові ключі на мдн—транзисторах?
- •12. Що є фізичною причиною існування інерційності цифрових ключів? Які способи зменшення інерційності цифрових ключів ви знаєте?
- •13. Що таке логічні елементи?
- •14.В чому полягає суть операцій повторення та інверсії? Наведіть приклади реальних схем.
- •15. В чому полягає суть операції диз’юнкції? Наведіть приклади реальних схем.
- •16. В чому полягає суть операції кон’юнкції? Наведіть приклади реальних схем.
- •17. В чому полягає суть операції “або—не”? Наведіть приклади реальних схем.
- •18. В чому полягає суть операції “і—не”? Наведіть приклади реальних схем.
- •19. В чому полягає суть операцій рівнозначність та нерівнозначність? Наведіть приклади реальних схем.
- •20. Що таке логічні елементи з трьома вихідними станами? Для чого вони використовуються?
- •21. Що таке логічні інтегральні мікросхеми? Наведіть приклад функціонально повної системи логічних елементів.
- •22. Що таке суматор? Опишіть принцип дії суматора використовуючи поняття про доповняльний код.
- •23. Що таке дешифратор? Як він працює? Де використовується?
- •24. Що таке селектор? Як він працює? Де використовується?
- •25. Що таке мультиплексор? Опишіть принцип його дії.
- •26. Формувачі імпульсів: класифікація та принципи дії.
- •27. Запам’ятовуючі пристрої. Наведіть загальні характеристики запам’ятовуючих пристроїв та їхню класифікацію.
- •28. Що таке тригери? Де вони використовуються? Наведіть приклади.
- •29. Що таке регістр? Які типи регістрів ви знаєте? Наведіть приклади.
- •30. Що таке лічильник? Де вони застосовуються. Наведіть приклади.
- •31. Що таке коефіцієнт перерахунку лічильника? Як ним можна керувати? Наведіть приклади.
- •32. Що таке оперативні запам’ятовуючі пристрої? Які озп ви знаєте? Дайте загальну характеристику озп.
- •33. Детально опишіть принцип роботи статичного озп.
- •34. Детально опишіть принцип роботи динамічного озп.
- •35. Проаналізуйте переваги та недоліки статичних та динамічних озп.
- •36. Що таке постійні запам’ятовуючі пристрої. Які пзп ви знаєте?
- •37. Як побудовані та за яким принципом працюють масочні пзп?
- •38. В чому відмінність пзп та програмованих пзп? Наведіть приклади програмованих пзп.
- •39. За яким принципом працюють перепрограмовані пзп?
- •40. Що таке флеш—пам’ять? Як вона побудована? Порівняйте флеш—пам’ять типу nor та nand.
32. Що таке оперативні запам’ятовуючі пристрої? Які озп ви знаєте? Дайте загальну характеристику озп.
ОЗП – пристрої для недовготривалого зберігання інформації. Енергозалежні. Дозволяють багатократний перезапис інформації.
ОЗП поділяються на 2 основні групи – статичні (на тригерах. Швидкі, але громіздкі) і динамічні (в основі конденсатори і транзистори. Повільніші, бо потребують регенерації, але можна досягти менших розмірів + дешевші).
33. Детально опишіть принцип роботи статичного озп.
Основою статичного ОЗП є матриця тригерів, яка складається з m рядків та n стовпців. Кожен тригер зберігає 1 біт інформації. Кожен рядок є паралельним регістром і зберігає одне n-розрядне двійкове число. Окремий елемент матриці статичного ОЗП має
вигляд, наведений на рисунку.
У його основі лежить звичайний D-тригер. Сигнал на інформаційний вхід D-тригера подається безпосередньо з лінії запису ЗПn, що є лінією вхідної шини даних, а сигнал на синхронізуючий вхід С надходить через вхідний кон’юнктор &ВХ. При одночасному надходженні сигналів високого рівня з лінії активації m-го рядка матриці тригерів та сигналу з лінії дозволу запису ДЗ, відповідний кон’юнктор спрацьовує та дозволяє запис інформації у тригер.
Читання вмісту тригера відбувається через вихідний кон’юнктор &ВИХ.
Він відкривається і передає вміст тригера на лінію читання ЧТn при одночасному надходженні сигналів активації m-го рядка і сигналу дозволу читання ДЗ=“0”. Вихідний кон’юнктор повинен мати третій стан на виході, який керується сигналами з лінії вибору рядка. Отже з лінією читання ЧТn у певний момент часу можна з’єднати лише один з тригерів n-го стовпця з m-го рядка.
Процес роботи статичного ОЗП у часі ілюструється наступному рисунку.
Спочатку сигналом на лінії “ВИБІР m” активізується один з рядків матриці, одночасно (або з певним запізненням) з вхідної шини даних подається сигнал даних (для кожного з n розрядів свій – “0” чи “1”). Проте лише після надходження сигналу дозволу на запис ДЗ=“1” відбувається запис даних у тригери рядка. При читанні також спочатку активується рядок і при ДЗ=“0” на n виходах m-го рядка тригерів з’являється записане число, яке потрапляє на шину вихідних даних.
Певна складність у роботі з такими ОЗП полягає в тому, що у реальних ЕОМ існує лише одна двоспрямована шина даних і з нею слід з’єднувати вхідну та вихідну шини ОЗП.
Напрямок руху даних – на запис чи на читання – визначається спеціальним розподільником – шинним формувачем.
До n входів каналу А підключають ШВИХД ОЗП, а до n виходів каналу С – ШВД ОЗП. n ліній каналу В з’єднані з двоспрямованою загальною шиною даних ШД. Сигнал на вході ДЗ визначає напрямок руху даних:
при ДЗ=“1” канал В з’єднується з каналом С і триває процес запису інформації у пам’ять;
при ДЗ=“0” сигнал іде з каналу А до каналу В – читання інформації з ОЗП.
Сигнал на вході Б блокує шинний формувач та при Б=“1” передачі інформації немає, контакти каналу В знаходяться у третьому стані і шинний формувач разом з ОЗП від’єднаний від загальної шини даних. Разом з регулюванням напрямку руху сигналів у шинному формувачі відбувається ще й підсилення потужності цих сигналів. Інша конструкція статичних ОЗП не потребують шинних формувачів, бо у них інформаційні входи об’єднані з інформаційними виходами і можуть безпосередньо з’єднуватися з загальною шиною даних.
Для запису у n-тий р озряд ОЗП дані сприймаються з n-тої лінії загальної шини даних і потрапляють на вхід кон’юнктора &ВХ, що відкривається сигналом ДЗ =“1”, як це показано на.
Далі сигнал потрапляє до лінії ЗПn і записується у n-тий розряд ОЗП. При читанні сигнал ДЗ=“0” відкриває кон’юнктор &ВИХ, і сигнал з n-тої лінії читання ЧТn виводиться на відповідну лінію загальної шини даних. Кон’юнктори перемикача напрямку руху даних мають і Б-входи, якими вони блокуються та від’єднуються від загальної ШД, якщо не відбувається ні запис у ОЗП, ні читання з нього.
Що ж стосується швидкодії статичних ОЗП, то вона істотно залежить від технології, за якою виготовлені їхні логічні елементи.