Урок-дослідження

Урок-дослідження — навчальна форма, в якій домінує дослідницький метод вивчення матеріалу. Використання його зумовлене потребами виховання творчої особистості, навчання дітей мислити, здобувати знання самостійно й застосовувати їх на практиці.

Ідея дослідництва як методу пізнання світу й методу навчання зародилася ще в Давній Греції, втілившись у знаменитому заклику філософа Сократа: «Досліджуємо!», що визначало його підхід до вивчення дійсності, особли­вості дидактики. Сократівський метод — це бесіда-дослідження, в якій за допомогою запитань співбесідників ви­значають суперечності й в загальноприйнятому розумінні певних явищ навколишнього світу, невідповідність між звичними судженнями й новим поглядом, породженим ува­жним аналізом. Усвідомлення суперечностей підштовхує до пошуку істини, збуджує думку.

Дослідницький метод на уроках літератури застосову­ють у старших класах, а в середніх учитель може викори­стовувати лише окремі елементи його, оскільки він пе­редбачає серйозну літературну підготовку, розвинене абс­трактне мислення, інтуїцію та художню уяву.

Мета уроку-дослідження: розвивати в учнів уміння та навички, необхідні для вирішення нестандартних завдань, самостійного пошуку істини, засвоєння нової ін­формації.

Педагогічні можливості уроку-дослідження:

- здобуття знань самостійно;

-удосконалення мислення, розвиток аналітично-синтетичної діяльності, уміння зіставляти й порівнюва­ти, аналізувати й синтезувати, узагальнювати й абстрагувати, висувати твердження й аргументувати їх, уявляти й систематизувати уявлення та ін.;

-спрямованність учнів на динамічний пошук примушує їх стати дослідниками, відкривачами знань, співавтора­ми навчально-виховного процесу;

-глибше осмислення нових знань на підставі уже здобутих і життєвого досвіду, внаслідок чого навчальний матеріал краще запам'ятовується і здебільшого стає пере­конанням учнів, основою їх майбутнього світогляду;

-сприяння формуванню людини з гнучким розумом, творчими нахилами, стимулювання учнів до того, щоб не обмежувались на уроках поверховими емпіричними уза­гальненнями фактів, а глибоко проникали в їхню сутність.

Психолого-педагогічні та методичні умови проведен­ня уроку-дослідження:

- сприятливе психологічне тло, на якому здійснюєть­ся навчальна діяльність: створення в учнівському колек­тиві атмосфери довіри, поваги, співробітництва та готов­ності до пошукової діяльності;

- створення проблемної ситуації на основі усвідом­лення суперечності між уже пізнаним і тим, що повинно бути засвоєне, коли учні відчувають недостатність знань, розв'язуючи поставлене завдання;

- врахування інтелектуальних можливостей, індиві­дуальних інтересів та здібностей школярів;

- доцільний підбір різноманітних методичних прийо­мів, що підтримують «дух дослідження».

У своїй роботі вчитель застосовує різноманітні спосо­би створення проблемних ситуацій:

1. Постановка проблемного питання.

2.Інтригуючий початок уроку.

3.Полемічний виклад лекційного матеріалу.

4.Зіставлення протилежних висловлювань про літе­ратурні явища.

5.Зіставлення художнього твору та ілюстрацій до ньо­го, кіно- чи телеекранізації, театральної постановки та музичної інтерпретації.

6.Суперечливість, яка є основою змісту твору, напри­клад, під час змалювання суперечливих образів, розкрит­тя складних філософських, соціальних та моральних проблем.

7. Зіставлення художнього твору та покладених в йо­го основу життєвих явищ, літературних образів та їхніх прототипів.

Під час підготовки та проведення уроку-дослідження можуть бути використані такі види досліджень:

* біографічні (збір, дослідження невідомих чи інтерпретування суперечливих фактів життя і творчості пись­менника, вивчення його мемуарної та епістолярної спад­щини, спогадів сучасників);

*читацькі (спостереження над текстом твору, аналіз власних читацьких вражень, зіставлення їх з авторською позицією та думками однокласників);

*літературознавчі (аналіз літературознавчих джерел та літературно-критичних студій, коментар і самостійний аналіз художнього твору);

* історичні (дослідження історичних подій, відобра­жених у літературному творі, або таких, що були суспіль­ним тлом для його написання, аналіз відображених пись­менником історичних подій та суспільних проблем);

* художні (виразне читання з чітко висловленою ме­тою читання, інсценізація твору, усне малювання, усний кіномонтаж, створення сценарію та режисерського коментаря до твору);

*перекладознавчі (дослідження історії перекладацького мистецтва, порівняння твору-першоджерела з його підрядником, перекладом, переказом, переспівом, аналіз різних пере­кладів одного твору);

* мистецтвознавчі (збір та аналіз матеріалу про вті­лення літературного твору в музиці, живописі, театрі, кі­но, телебаченні, скульптурі; порівняння творів різних ви­ дів мистецтва);

*краєзнавчі (збір матеріалів про місця рідного краю, пов'язані з іменами письменників, художників, музикан­тів, літературознавців; організація екскурсій до пам'ятних місць);

*бібліографічні (складання бібліографії з проблеми дослідження, написання анотацій, рецензій на літератур­ні твори та критичні статті тощо).

Урок-дослідження не має сталої методичної структу­ри. За дидактичною метою він найчастіше є уроком ви­вчення нового матеріалу та закріплення, на яких доміну­ють прийоми дослідницького методу, науковий пошук, самостійний аналіз, зіставлення та ін. Для ефективної ор­ганізації дослідницької роботи учнів доцільно підготува­ти відповідні інструкції.