Урок культурологічного аналізу

Урок культурологічного аналізу — тип навчального заняття, що передбачає вивчення літературного твору в контексті історії світової культури.

Якщо в середніх класах учні знайомляться з окремими творами, які належать до різних типів культур, вчаться їх аналізувати, осягаючі деякі ознаки відповідних етапів розвитку людства, то в старших класах світова література вивчається як єдиний процес у контексті історії розвитку культури. Відповідно до навчальних програм старшокласники здійснюють поступове «сходження» по спіралі культурних епох, знайомляться з багатовіковим інтелектуальним та естетичним досвідом людства, починаючи від Біблії та античності й закінчуючи сучасним письменством.

Завдання вчителя — подати кожний художній твір як явище людської культури на певному етапі її розвитку, розкрити тип людської свідомості, втілений у ньому. Учні повинні усвідомити, що світове письменство як важлива складова духовної культури людства розвивається за певними законами, це «живий організм... у ньому не може бути різких розривів, активної руйнації способів мислення, естетичного освоєння світу, художньої свідомості, а також чітко датованих переворотів», – зазначає Т. Денисова

Усвідомити літературний твір можна, лише осмисливши його в контексті культурної епохи, в яку він народився, та зрозумівши тип художньої свідомості, втіленої в ньому. «Від розуміння загальних особливостей епохи, – пише Т. Денисова, – залежить і розуміння зображуваного, тобто створюється відповідна передумова для формування власної думки, яка ґрунтується на знанні законів, за якими розвиваються події твору».

Мета уроку культурологічного аналізу: допомогти учням з'ясувати, що літературний твір — явище культури на певному етапі її розвитку, в якому поєднується багатовіковий досвід людства з особливостями творчої манери письменника, його особистим поглядом на світ.

В історії людства існували такі типи художньої свідомості: культура Давнього Сходу, античності, середньовіччя, класицизму, романтизму, реалізму і діалогічна свідомість людини XX ст., в якій «стягуються в одному культурному просторі, в одній свідомості і мисленні різні форми культур: Захід і Схід, Європа, Азія, Африка або в межах західної культури — античності, середньовіччя, новочасне мислення», – зауважує З. Кирилюк.

Педагогічні можливості уроку культурологічного аналізу. Саме культурологічний аналіз художнього твору від культурного контексту до осмислення літературного тексту дасть змогу вчителю:

- розкрити особливості художньої свідомості певної епохи й відшукати їхнє втілення у творі, що вивчається;

- актуалізувати знання учнів з курсу всесвітньої історії про суспільні процеси та історичні реалії доби, які відобразилися у творчості митця;

- отримати фонові знання про країну, де народився і творив письменник, її традиції, побут, звичаї, що допоможе школярам глибше зрозуміти художній твір;

- проникнути в особливості етнопсихології народу, визначивши своєрідне й загальнолюдське, зрозуміти національну специфіку світосприйняття автора;

- познайомитися і глибше зрозуміти сутність визначних творів інших видів мистецтва тієї епохи, присвячених висвітленню тих самих проблем;

- виховувати повагу учнів до надбань культури інших народів;

- збагачувати лексичний запас школярів словами, які називають національний одяг, житло, їжу, предмети побуту, танці, ігри тощо.

Методика проведення уроку культурологічного аналізу. На уроці культурологічного аналізу суттєву роль відіграють фонові знання, без яких важко адекватно сприйняти й осмислити зміст художнього твору, авторську концепцію, своєрідність психології героїв. Подавати їх учитель може на різних етапах вивчення твору:

підготовки до сприймання твору;

підготовки до аналізу;

під час самого аналізу.

Для подачі фонових знань можуть бути використані такі методичні форми роботи: слово (або лекція) вчителя, бесіда, самостійне читання (домашнє чи класне) запропонованих учителем історичних, літературознавчих, мистецтвознавчих, культурологічних джерел та енциклопедично-довідникової літератури; розгляд та аналіз ілюстрацій, репродукцій картин; прослуховування музичних творів; перегляд слайдів, діафільмів, уривків з кіно-, теле- й відеофільмів, які містять культурологічний матеріал; екскурсії до музеїв, пам'ятників та пам'ятних місць; написання учнями рефератів, доповідей та повідомлень тощо.

Зіставити історичні, наукові та культурні події можна за допомогою таблиці.

На етапах підготовки до культурологічного аналізу та його проведення доцільно використовувати такі методичні форми:

евристична бесіда; зіставлення творів різних видів мистецтва; дослідницькі завдання; проблемні запитання; складання опорних схем; коментоване читання з різноманітними видами коментарів (історико-культорологічний, побутовий, природничо-географічний, лінгвістичний, лінгвопорівняльний) тощо.

На підсумковому етапі культурологічного аналізу учні за допомогою вчителя доходять висновку про особливості втілення художньої свідомості своєї епохи у творчості письменника, про своєрідність інтерпретації ним вічних проблем суспільного буття, про місце твору в історії світової культури, його зв'язок з попередніми культурними здобутками людства.

Для повного й адекватного розуміння багатьох творів світового письменства необхідні фонові знання Біблії, без яких не зрозуміти геніальних творів живопису, музики, скульптури, красного письменства. На ґрунті біблійних уявлень про добро і зло, вічне і скороминуще формувалися моральні ідеали та світогляд людей упродовж двох тисячоліть. Багато письменників, художників, музикантів, скульпторів різних країн і народів намагалися осягнути глибинну сутність Святого Письма, дати своє розуміння біблійних сюжетів, образів, притч та легенд.

Домашнє завдання ( наприклад)

1. Напишіть твір-роздум на тему «Як знайти свою гору Фавор?..».

2. Знайдіть традиційні символи для поезії «срібного віку» (Б. Пастернак, А. Ахматова, М. Цветаєва, 0. Мандельштам), які «зашифровані» у вірші О. Ніколенко. Розкрийте їх значення і назвіть твори, де вони викори­стовуються.