Зміст курсу Вступ

Місце мистецтва в житті людини. Зміст і форма в образотворчому мистецтві. Художній образ. Основні види та жанри образотворчого мистецтва – живопис, скульптура, графіка. Декоративно-прикладне мистецтво й архітектура. Особливості художнього образу в цих видах мистецтва. Визначення стилю.

Мистецтво первісного суспільства

Мистецтво епохи палеоліту. Палеолітична скульптура. Її види, матеріал, сюжети й окремі пам'ятники. Палеолітичний живопис і графіка.

Мистецтво епохи мезоліту і неоліту. Наскальні розписи й малюнки, вибиті на скелях (петрогліфи). Дрібна скульптура. Розвиток орнаменту. Кераміка.

Пізні пам'ятники мідного, бронзового і залізного віків. Мегалітична архітектура – похоронні і культові спорудження. Дерев'яні і металеві вироби.

Мистецтво стародавнього світу Мистецтво країн Передньої Азії

Дворіччя ранньої епохи (6 тис. – 28 ст. до н. е.).

Період Халаф (6–5 тис. до н. е. ). Художньо-стилістичні особливості керамічних виробів. Зв'язок сюжетів і мотивів розписів на керамічних виробах з магічними уявленнями і поховальними обрядами стародавніх шумерійців. Скульптура малих форм. Декоративно-прикладне мистецтво стародавніх шумерійців.

Убайд (40–35 ст. до н. е.). Формування міст-держав Стародавнього Шумеру. Розвиток архітектури. Глиняні статуетки: зображення жіночих і чоловічих божеств родючості.

Урук (35–30 ст. до н. е.) і Джемдет-Наср (30–28 ст. до н. е.). Поступовий розпад первіснообщинного ладу і складання основ класового суспільства. Полегшення геральдичних та порядковий композицій на кам'яних судинах. Кругла скульптура (зображення тварин).

Шумер раньодинастичного періоду (28–24ст. до н. е.): Рельєфні композиції фризів храму богині Нінхурсаг в Убайді. Скульптурні зображення типізованих людських фігур-символів (статуї адорантів). Відсутність в образотворчому мистецтві релігійних канонів. Магічне уявлення шумерійців про надприродну сутність богів (статуї богів). Художньо-стилістичні особливості рельєфних зображень: Плита Ур-Нанше і Стела Еанатум. Художнє ремесло. Декоративно-реалістичні зображення обожнених тварин.

Мистецтво періоду Аккада (24–22 ст. до н. е.): Об'єднання півночі і півдня Дворіччя в одну державу Саргоном I. Вплив економічного та суспільно-політичного підйому країни на розвиток мистецтва. Звеличення царя країни в образі обожненого героя образотворчими засобами. Основна стилістична тенденція аккадської художньої культури. Затвердження в мистецтві ролі художньої індивідуальності. Характерні стилістичні особливості круглої пластики та рельєфів. Сюжет і нові художньо-стилістичні принципи побудови композиції рельєфу на стелі царя Нарам-Суена.

Пізньошумерський (20–17 ст. до н. е.) і Вавилонський (22–20 ст. до н.е.) періоди: Стилістичні особливості мистецтва часу правління Гудеа. Присвятні статуї Гудеа. Об'єднання в мистецтві стилістичних ознак ранньодинастичного і аккадського періодів. Об'єднання Шумера і Аккада царем Хаммурапі в одну державу. Політичні, економічні, соціальні перетворення країни та їх плив на розвиток художньої культури. Рельєфна композиція на стелі царя Хаммурапі. Збереження і продовження традицій аккадського мистецтва. Стилістичні особливості сюжетів композицій настінних розписів палацу Зімріліма.

Ассирія (13–7 ст. до. н. е.): Загальна образотворча система настінних рельєфів і розписів з палацу Ашшурнасірапала II в Кальху, з палацу Саргона II в Дур-Шаррукене і з приміщень палацу Ашшурбанапала. Стилістичні закономірності круглої скульптури: кам'яні статуї царів Ашшурнасірапала II, Салманасара III, статуетка царя Ашшурнасірапала II. Розвиток та втілення принципів канону в образотворчому мистецтві Ассирії.