27 Сутність, зміст і структура ринку праці

Ринок праці – це сукупність суспільних відносин, що характеризуються узгодженими інтересами роботодавців і найманих працівників.

Елементами РП виступають: товар, попит, пропозиція та ціна робочої сили.

Попит на робочу силу - це суспільна платоспроможна потреба в робочій силі. Він визначається обсягом і структурою суспільного виробництва, рівнем продуктивності праці, кон'юнктурою ринків капіталу, товарів і послуг, ціною робочої сили, а також правовими нормами, що регламентують її використання, та іншими умовами.

Пропозиція робочої сили являє собою контингент працездатного населення, що пропонує роботодавцеві свою здатність до праці в обмін на фонд життєвих благ. На неї впливають: демографічна ситуація, характер і зміст праці, інтенсивність вивільнення робочої сили, ефективність функціонування системи підготовки і перепідготовки кадрів, система оплати праці, кон’юнктура ринків капіта­лу, товарів і послуг тощо.

Та частина, яка утворюється шляхом перетину сукупного попиту і сукупної пропозиції, відповідає задоволеному попиту на сукупному ринку праці.

Ціноутворення на ринку праці має специфічні особливості. За­робітна плата найманого працівника повинна містити не тільки ціну його праці, а й витрати на утримання непрацездатних членів його сім'ї. Нижньою межею коливання ціни робочої сили є вар­тість робочої сили. Верхній рівень ціни робочої сили обмежується величиною знову створеної вартості. Він не може перевищувати останню, бо це призведе до банкрутства підприємства.

Товаром на ринку праці виступає ін­дивідуальна робоча сила.Товар „робоча сила” не є однорідним за соціальними, економічними, демографічними, національними, етнічними, професійно-кваліфікаційними, майновими та іншими ознаками. Робоча сила - товар специфічний.

Специфічність його полягає в тому, що він, з одного боку, є жи­вим організмом із власним характером, психологією, прагне до самовираження, потребує соціального захисту за несприятливої кон’юктури ринку праці, диференційного та індивідуального підходу, а з іншого – є виробничим ресурсом.

Парадигма РП: суб’єкти РП, чинна правова база, що регламентує відносини між суб’єктами на РП; кон’юнктура РП, інфраструктура РП, система соціального захисту.

Система відносин на РП охоплює такі складові: взаємовідносини між ключовими суб’єктами РП; взаємовідносини між ключовими суб’єктами РП та їх представниками (служба зайнятості, профспілки); взаємовідносини між суб’єктами РП та державою.

Функції РП:

1) організація контактів роботодавців і найманих працівників;

2)забезпечення конкуренції на РП як між найманими працівниками, так і між роботодавцями;

3) встановлення рівноважної ставки зарплати;

4) сприяння розв’язанню питань, пов’язаних із зайнятістю населення;

5)надання соціальної підтримки (допомоги) безробітнім.

28. Ключові характеристики та особливості функціонування ринку праці

Характеристики ринку праці: 1) це сукупність ек., соц., трудових відносин, що виникають з приводу взаємодії між попитом і пропозицією робочої сили; 2) це місце перетину різноманітних соц-ек інтересів і функцій; 3) це поле взаємодії окремого підприємства та його як потенційних, так і реальних робітників.

Особливості функціонування РП: 1. Діалектична єдність прав власності на працю і її власника. 2. довго строковість контрактів осн. Суб’єктів РП 3. Дія як грошових, так і не грошових чинників 4. Наявність інституційних структур (різноманітні інституції, що регулюють функціонування РП та СТВ) 5. Високий ступінь індивідуалізації ( належне ставлення роботодавця до найманого працівника)

Основними умовами ефективного функціонування ринку праці є:

- Повна самостійність і незалежність продавця й покупця робочої сили в поєднанні з їхньою економічною відповідальністю.

- Відносини на ринку праці - це відносини договорів та угод між рівноправними партнерами.

- Активна конкуренція між власниками робочої сили за право зайняття кращого робочого місця та роботодавців за залучення більш кваліфікованої робочої сили.

- Баланс між робочими місцями, сукупною пропозицією робо­чої сили та грошовою масою заробітної плати.

- Об'єднання найманих працівників і роботодавців у спілки для захисту своїх інтересів.

Крім того, можна виділити ще дві умови ефективного функціо­нування ринку праці:

- прагнення продавця продати свій товар найдорожче, а покуп­ця - купити найдешевше;

-єдність ринку робочої сили з ринком товарів і послуг, ринком капіталів та іншими типами ринків.

29. Сегментація Ринку Праці – розподіл робітників і робочих місць на стійкі зони, що окреслюють мобільність роб. сили своїми межами. Доцільно розрізняти первинний і вторинний РП, внутрішній і зовнішній.

Первинний РП – це ринок, що характеризується стабільним рівнем зайнятості та високим рівнем зарплати, можливістю професійного просування, прогресивною технологією тощо(високий рівень оплати праці; погодинна і відрядна форми оплати праці, основна і додаткова; зміст праці-творча, інтелектуальна,висококваліфікована праця;значна підтримка з боку профспілок; довгострокова тривалилість трудових контрактів;високий ступінь соц захисту).

Вторинний РП – ринок, що характеризується значною плинністю кадрів, нестабільною зайнятістю, низьким рівнем зарплати, відсутністю умов для професійного просування, наявністю відсталої техніки і технології, практичною відсутністю профспілкового впливу,короткостроковість трудових контрактів тощо.

Характеристики первинного та вторинного РП: 1)Рівень оплати праці – високий, низький; 2)Специфіка форм і видів оплати праці – погодинна і відрядна форми основна і додаткова види, відрядна форма переважає основна зарплата; 3)Зміст праці – творча інтелектуальна висококваліфікована, фізична монотонна рутинна виконавча; 4) Підтримка з боку профспілок – значна, практично відсутня; 5)Характер зайнятості – повна, часткова; 6)Тривалість трудових контрактів – довгострокові, короткострокові 7)Ступінь соц захисту – високий, низький 8)Можливість професійного просування – значна, незначна

Внутрішній РП – система соц- ек відносин, що обмежені рамками одного підприємства.

Зовнішній РП – система СТВ між основними суб’єктами РП у масштабах країни, регіону або галузі.