- •15. Сутність соціального партнерства.
- •16. Субєкти, об’єкти, моделі соціального партнерства
- •17. Механізм реалізації соціального партнерства в Україні та закордоном
- •18.Рівень життя населення: поняття та чинники, що його визначають
- •19. Структура доходів населення
- •20. Прожитковий мінімум та методи його розрахунку
- •21. Сутність і форми зайнятості населення.
- •22. Показники, що визначає рівень зайнятості
- •23. Регулювання зайнятості населення.
- •24. Принципи державної політики у сфері зайнятості.
- •25.Нестандартні форми організації праці.
- •26. Моделі зайнятості населення
- •27 Сутність, зміст і структура ринку праці
- •28. Ключові характеристики та особливості функціонування ринку праці
- •30. Інфраструктура, кон’юнктура та суб’єкти ринку праці
- •31.Попит і пропозиція на ринку праці
- •32. Регулювання рп
- •33. Моделі ринку праці
- •34. Соціально-економічна сутність безробіття і його значення
- •35.Особливості розрахунку рівня безробіття.
- •36.Безробіття та його типи
- •37.Сутність і зміст моніторингу соціально-трудової сфери.
- •38. Принципи організації соціально-трудового моніторингу.
- •39. Інформаційна база та завдання стм.
- •40. Основні напрямки проведення моніторингу соціально-трудової сфери.
- •41. Організація та нормування праці.
- •42. Продуктивність та ефективність праці.
- •43. Аналіз,звітність,аудит у сфері праці.
- •44.Моп та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •45. Оплата праці: види, форми та системи.
- •46. Система якісних і кількісних показників рівня життя та якості населення.
- •47. Зміст і характер праці.
- •48. Населення та його розподіл за економічною активністю.
- •49. Функції ринку праці.
- •50.Державна служба зайнятості та ключові напрямки її діяльності.
22. Показники, що визначає рівень зайнятості
Зайнятість населення доцільно досліджувати не лише за кількісними, але й якісними показниками.До кількісних показників слід відносити:
Питома вага зайнятих у загальній структурі всього населення.
Пз=З/Н*100%, де З – кіль-ть зайнятих, Н – все населення
частка зайнятих у загальній структурі економічно-активного населення.
Пз/еан=З/ЕАН*100%, де -//-
Отже, зазначені 2 показники знайшли широкого розповсюдження у вітчизняній статистиці, а що стосується міжнародної практики то там визначають:
питому вагу ЕАН у загальній структурі всього населення.
Пеан=ЕАН/Н*100%, -//-
Показники що характеризують ефективність зайнятості населення:
Розподіл зайнятих між матеріальними і нематеріальними сферами
співвідношення зайнятих у промисловості і с\г
Абсолютна і відносна величина чисельності працівників зайнятих важкою фізичною працею
чисельність зайнятих у основному і допоміжному виробництві
співвідношення зайнятих переважно фізичною і розумовою працею
частка працівників з високою кваліфікацією у загальній чисельності усього зайнятого населення Отже, усі показники, що характеризують ефективність зайнятості населення доцільно об’єднувати у 4 блоки:1.показники, що відображають пропорції розподілу ресурсів суспільної праці за характером участі у суспільно-корисній діяльності 2 показники, що характеризують рівень зайнятості працездатного населення у народному господарстві. 3.показники, що характеризують структуру розподілу зайнятого населення за галузями народного господарства. 4.показники, що відображають структуру зайнятих за професійно-кваліфікаційним рівнем.
На зайнятість населення впливають, як соц. так і економічні, а також демографічні чинники: Економічний зміст зайнятості населення відображає можливість для працівника своєю працею забезпечити гідне існування і сприяти тим самим підвищення ефективності суспільного виробництва. Соціальна складова зайнятості передбачає формування і розвиток працівника, як особистості. Демографічний атрибут зайнятості відображає взаємозв’язок зайнятості зі статево-віковими характеристиками населення та його структурою.
Соціально-демографічні групи населення – це статево-вікові групи населення, які об’єднані за характером участі у суспільно-корисній трудовій діяльності.
Існує ряд класифікації населення виходячи із соціально-демографічних характеристик.
За однією класифікацією усе населення країни доцільно розподілити на:
а) люди до працездатного віку (до 16 років)
б)люди у працездатному віці (16-55 (60))
в)люди після працездатного віку (старше 60)
згідно іншою класифікацією слід виділяти такі:
1.за гендерною ознакою: а) чоловіки б) жінки
2.за віком: а) молодь до 30 років б) особи середнього віку 30-49 років
в) особи перед пенсійного віку 50-55(60) років г) особи пенсійного віку старше 55(60) років
23. Регулювання зайнятості населення.
Слід розрізняти такі рівні регулювання зайнятості:
1.Мікрорівень-установи, організації.
2.мезорівень(в межах регіону)
3.макрорівень(державний)
У сучасних умовах регулювання зайнятості населення включає в себе 2 великих блоки:
1) механізм реалізації політики зайнятості2) принципи реалізації державного регулювання населення
Доцільно розрізняти як стратегічні так і проміжні, тактичні цілі у сфері регулювання зайнятості населення при чому усі цілі підпорядковуються загальній стратегічній меті належності адекватного рівня життя населення. Тактичні цілі на державному рівні передбачає збалансування попиту і пропозиції робочих місць, а також роб сили та забезпечення продуктивної, повної, ефективної зайнятості населення. Водночас ринковий механізм спрям. На механізм ефективного виробництва і як наслідок на ліквідацію неефектив. Робочих місць і вивільнення робітників, які не відповідають сучасним вимогам ринку. Стратегія держави у сфері зайнятості перед. Комплекс заходів довго строк. Спрямування, які застосовуються з метою попередження масового безробіття, підтримки його на соц. прийнятному рівні, у стратег. Вход. Також підготовка і перепідготовка робочої сили, яка має відповідати останнім вимогам ринкової економіки та пріоритетним напрямкам науково-техн. прогресу. Крім цього казн. Стратег. Повинна передб розроб. Та реалізацію масштабних програм у сфері зайнятості. Регулювання зайнят. Здійсн. У відповідності до прийнятої концепції зайнятості.Основними напрямками якої виступає сприяння працевлаштуванню незайнятого населення, надання соц. допомоги, а також сприяння проф.. перепідготовці та сотимулюв.створення гнучкого ринку праці.
